Постанова № 31952289, 20.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 904/611/13-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий,

судді Грек Б.М., Палій В.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних

будинків "Олімпік-2"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

17.04.2013

у справі № 904/611/13-г

за позовом Приватного акціонерного товариства "Аграрно-виробниче

підприємство "Содружество"

до Асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків

"Олімпік-2"

про стягнення 30 570, 51грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Аграрно-виробниче підприємство "Содружество" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" про стягнення 30570,51грн. заборгованості (30000,00грн. основного боргу, 95,09грн. -3% річних, 475,42грн. - штрафні санкції), мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання мереж водопостачання та водовідведення від 02.10.2010 року, в частині внесення оплати за надані послуги користування мережами водопостачання та каналізування за період з жовтня по грудень 2012 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року (суддя Кеся Н.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року (судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М., Тищик Ф.В.) позов задоволено повністю, із посиланням на обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Асоціація "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2", посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

У відзиві на касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Аграрно-виробниче підприємство "Содружество" просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 02.10.2010 року між сторонами укладено договір про спільне використання мереж водопостачання та водовідведення (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого Основний споживач (Позивач) зобов'язується забезпечити Субспоживачеві (Відповідачеві) доступ до мереж водопостачання та водовідведення, які належать Основному споживачеві, в межах величин, дозволених Субспоживачеві до використання, а Субспоживач - своєчасно сплачувати за використання мереж водопостачання та водовідведення.

Доступ до систем водопостачання та каналізування забезпечується відповідно до схеми, наведеної в додатку № 1.

Згідно з п. 2.1 Договору Основний споживач зобов'язався забезпечувати технічну можливість для доступу Субспоживачеві до систем водопостачання та каналізування Основного споживача для споживання води та здійснення стоків в межах 270 м3/добу

Пунктом 3.4. Договору сторонами було передбачено, що Основний споживач має право: на отримання від Субспоживача плати за послуги за користування мережами водопостачання та каналізування в сумі 10 000,00 (десять тисяч) гривень за місяць, у т.ч. ПДВ -1 666,67 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору Субспоживач зобов'язався: здійснювати оплату за використання мереж водопостачання та каналізування Основного споживача за розрахунковий період. Плата за використання мереж водопостачання та каналізування Основного споживача вноситься Субспоживачем на підставі рахунка, одержаного від Основного споживача, або на підставі цього договору. Тривалість періоду для оплати становить 7 календарних днів з дати закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням термінів оплати, Субспоживач сплачує Основному споживачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, від суми заборгованості.

Судами встановлено, що відповідно до п.11.1 Договору у спірний період протягом жовтня 2012 року - грудня 2012 року Договір діяв, оскільки жодна із сторін не заявила про відмову від нього.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги з доступу до мереж водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року на загальну суму 30 000,00 грн., які відповідачем не оплачені.

Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року відповідачем не підписані, були направлені позивачем відповідачу разом з рахунками про оплату їх вартості.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо здійснення оплати за надані послуги користування мережами водопостачання та каналізування за період з жовтня по грудень 2012 року стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 30570,51грн. заборгованості (30000,00грн. основного боргу, 95,09грн. -3% річних, 475,42грн. - штрафні санкції).

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, укладений між сторонами спірний договір, за своєю правовою природою, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Встановивши факт належного виконання позивачем умов договору від 02.10.2010 року щодо надання відповідачу послуг користування мережами водопостачання та каналізування за період з жовтня по грудень 2012 року та порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення оплати наданих послуг, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 30 000,00грн.

В силу статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 цього Договору, з порушенням термінів оплати, Субспоживач сплачує Основному споживачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, від суми заборгованості.

Встановивши факт прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, суди попередніх інстанцій мотивовано задовольнили вимогу позивача про стягнення з відповідача 475,42грн.- штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням встановленого факту прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем, судами мотивовано задоволено вимогу про стягнення з відповідача 95,09грн. -3% річних.

Посилання скаржника на те, що лише підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) є доказом вчинення сторонами відображених у них господарських операцій та підставою для їх оплати, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки відсутність підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) не може бути підставою вважати, що такі послуги не були надані. Отже, підставою для задоволенню позову є встановлений судами факт надання таких послуг, які повинні бути оплачені, незалежно від того, чи зафіксували сторони такий факт, шляхом підписання відповідних актів.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Асоціації "Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Олімпік-2" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 у справі № 904/611/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій