Постанова № 31952170, 19.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 5027/816/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скарги малого приватного підприємства "Оазис Плюс" на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 рокуу справі господарського судуЧернівецької областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"домалого приватного підприємства "Оазис Плюс"простягнення в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мацегорін А.О.,- відповідача:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до МПП "Оазис Плюс" про стягнення заборгованості у сумі 3 021,49 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21.01.2013 року позов задоволено. Стягнуто з МПП "Оазис Плюс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 358,98 грн. основного боргу, 415,75 грн. пені, 81,63 грн. 3% річних, 165,13 грн. штрафу та1 609,50 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 року апеляційну скаргу МПП "Оазис Плюс" повернуто на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Ухвала суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановленого ст. 93 ГПК України для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, а також скаржником не додано доказів сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного господарського суду, МПП "Оазис Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 року скасувати та коновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом не правильно застосовані норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято 21.01.2013, повний текст рішення виготовлений 22.01.2013, відправлені копії рішення сторонам 24.01.2013, а апеляційна скарга направлена на адресу господарського суду 10.02.2013 (що підтверджується поштовим штампом на конверті, долученому до апеляційної скарги), коли строк апеляційного оскарження рішення сплив 06.02.2013.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Також, в п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями) зазначено, що якщо ж апеляційна скарга подається з пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення такого строку, то скарга повертається на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ( п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що МПП "Оазис Плюс" до апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір".

Враховуючи те, що МПП "Оазис Плюс" апеляційну скаргу на оскаржене рішення суду, як встановлено судом апеляційної інстанції, подано з пропуском встановленого строку та без клопотання про відновлення цього строку, а також те, що скаржником не додано доказів сплати судового збору, то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу малого приватного підприємства "Оазис Плюс" залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2013 року у справі №5027/816/2012 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець