Ухвала суду № 31951313, 13.06.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/82/13

Спрва № 686/91/13-к Головуючий в 1-й інстанції Піндрак О.О.

Категорія ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач Курдзіль В. Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Курдзіля В.Й.,

суддів Бережного С.Д., Кобріна І.Г.,

з участю секретаря Лук'янчук О.М.,

прокурора Павлишина В.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оринин Кам"янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому іспитового строку тривалістю 1 рік.

Запобіжний захід-підписка про невиїзд.

Цивільні позови ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (пр. Ілліча, 100, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13490997):

- на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 40937 грн. 31 коп.,

- на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1006 грн. 65 коп. та

моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього 3556 грн. 65 коп.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 510 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн., а всього 3510 грн.,

- на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 7450 грн.

Цивільний позов прокурора задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 до Хмельницького обласного бюджету 3880 грн. 52 коп. витрат, понесених Хмельницькою обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_2 1117 грн.20 коп. процесуальних витрат.

Залишки транспортного засобу «Honda Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, передати Приватному акціонерному товариству «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

За вироком суду, ОСОБА_2 29 липня 2012 року близько 18 год., керуючи автопоїздом у складі автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_3, та причепа-самоскида «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, на 171 км. автомобільної дороги «Житомир - Чернівці» з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухаючись поза межами населеного пункту у правій смузі свого напрямку руху зі сторони м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинова Хмельницької області, в порушення п.п. 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху України, перед зміною напрямку руху для подальшого виконання розвороту ліворуч поза перехрестям не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам руху, завчасно не зайняв відповідного крайнього лівого положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, з правої смуги частково виїхав на ліву смугу та, виконуючи розворот не з крайнього лівого положення на проїзній частині, не дав дорогу автомобілю «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, який під керуванням водія ОСОБА_5 рухався в попутному з ним напрямку у лівій смузі руху, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля «HONDA Civic» ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а водію цього ж автомобіля ОСОБА_5 та пасажиру ОСОБА_7 було спричинено фізичного болю.

Ці наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, допущеними ОСОБА_2

В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження.

Стверджує, що судом було допущено однобічність та неповноту судового слідства, відхилено клопотання захисту про призначення комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз, огляд місця події було проведено без учасників ДТП, не усунуті суперечності у висновках проведених судово-автотехнічних експертиз, не були враховані обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, внаслідок чого воно є надто суворим та винесене з порушенням вимог ст. 65 КК України.

Безпідставно не прийняті до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що зіткнення автомобілів сталося коли «КАМАЗ» не був у русі.

Окрім того, апелянт вважає, що органами досудового розслідування допущені інші порушення. Зокрема, огляд місця події проведено без учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та їхні підписи у відповідному протоколі відсутні. У протоколі огляду автомобіля «Хонда» зазначено час 16.20-16.46 хв. 29.07.2012 року, хочу сама ДТП сталася близько 18 год. Огляд автомобіля «КАМАЗ» проведено 02.08.2012 року, а долучено фототаблицю від 30.07.2013 року.

В своєму запереченні на апеляційну скаргу представник потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 без задоволення.

Стверджує, що доводи апелянта ОСОБА_1 в його скарзі є надуманими та необґрунтованими, оскільки місцевий суд всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження та оцінив кожний доказ з точки зору його належності, допустимості та достовірності.

Вислухавши доповідача, пояснення прокурора, представника потерпілого на заперечення, обвинуваченого та його захисника на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину за наведених обставин, грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні.

Так, сам обвинувачений ОСОБА_2 визнав, що дійсно у зазначений час він, керуючи автомобілем «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_3, з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, на 171 км. автомобільної дороги «Житомир - Чернівці» з двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухаючисьпоза межами населеного пункту у крайній правій смузі свого напрямку руху зі сторони м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинова, мав намір виконати розворот ліворуч .в напрямку до м. Хмельницького. Для цього він почав змінювати напрямок руху з крайньої правої смуги в ліву. В той момент, коли він частково виїхав на крайню ліву смугу руху і практично зупинився, відбулося зіткнення з автомобілем «HONDA Сіvіс», реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному з ним напрямку у крайній лівій смузі руху.

В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ці показання підтвердив і заявив, що судом правильно встановлені фактичні обставини даної ДТП, проте, на його думку, їм дана неправильна юридична оцінка.

Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що близько 18 год. 29 липня 2012 року він, керуючи автомобілем «HONDA Сіvіс», реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому також перебували: на передньому пасажирському сидінні потерпіла ОСОБА_3, на задньому потерпіла ОСОБА_7, їхав з м. Хмельницького в напрямку м. Старокостянтинів. Рухаючись в крайній лівій смузі руху зі швидкістю близько 90 км/год., він здійснював випередження автомобіля «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_3, з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А», реєстраційний номер НОМЕР_4, який рухався попереду нього в крайній правій смузі в попутному з ним напрямку. Коли дистанція між автомобілями становила десь 40 м., автомобіль «КАМАЗ-55102», без увімкненого покажчика лівого повороту почав змінювати напрямок руху з правої смуги в ліву, при цьому фактично зайнявши обидві смуги. Оцінивши дії водія автомобіля «КАМАЗ-55102»; як загрозу для його руху, він одразу застосував екстрене гальмування та відвернув кермо ліворуч, однак уникнути зіткнення автомобілів йому не вдалось. Внаслідок зіткнення пасажир керованого ним автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, а йому та пасажиру ОСОБА_7 було спричинено фізичного болю.

Показання аналогічного характеру дала суду потерпіла ОСОБА_7-очевидець дорожньо-транспортної пригоди.

За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я, у вигляді набряку м'яких тканин правого плеча, закритого косого уламкового перелому середньої третини тіла (діафіза) правої плечової кістки зі зміщенням уламків. Ці тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету, яким могла бути виступаюча конструкційна частина салону автомобіля, під кутом до повздовжньої чи поперечної вісі плечової кісти, так і від удару об тупий твердий предмет під кутом як до повздовжньої так і поперечної вісі кістки, по механізму «удар-деформація», не виключено під час ДТП 29.07.2012 р. (а.с. 57-58).

Місце інциденту, розташування автомобілів, а також дорожня обстановка і сліди зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди,

схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу (а.с. 25-38), а пошкодження автомобілів після їх зіткнення - у протоколах огляду транспортних засобів (а.с. 39-45).

3а даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, додатків до нього, сліди гальмування автомобіля «HONDA Сіvіс» та місце зіткнення автомобілів знаходяться на крайній лівій смузі руху в напрямі від м. Хмельницького до м. Старокостянтинова. Між автомобілями відбулося попутне (дотично-ковзне) зіткнення, під час якого автомобіль «HONDA Сivic» своєю передньою правою кутовою частиною контактував з бічною поверхнею лівих задніх коліс автомобіля «КАМАЗ-55102». В момент зіткнення автомобіль «КАМАЗ-55102» з причепом-самоскидом «СЗАП 8551 А» переважною частиною знаходився на лівій смузі проїзної частини, призначеної для руху до м. Старокостянтинова. В умовах цієї дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля «КАМАЗ-55102», який рухався попереду автомобіля під керування потерпілого, була об'єктивна можливість спостерігати за дорожньою обстановкою позаду його автомобіля. Правильність відображення у вказаних документах цих даних та місця розташування транспортних засобів ніким з учасників судового провадження не оспорювалося, в тому числі і під час апеляційного розгляду.

Згідно з висновком транспортно-трасологічної експертизи в момент зіткнення з автомобілем «HONDA Civic», реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобіль «КАМАЗ-55102», реєстраційний номер НОМЕР_3, перебував у рухомому стані (а.с. 78-79).

За даними висновку судової автотехнічної експертизи в умовах пригоди водій автомобіля «HONDA Civic» ОСОБА_5 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «КАМАЗ-55102» з причепом-самоскидом «СЗАП8551 А», який рухався попереду, шляхом своєчасного застосування гальмування і зменшення швидкості свого автомобіля до швидкості руху попутного автомобіля (а.с. 68-71).

При цьому суд критично віднісся до тверджень обвинуваченого про те, що розворот він здійснював згідно з вимогами Правил дорожнього руху України, оскільки ці ствердження спростовані належними, достовірними та допустими доказами, зокрема показаннями потерпілих, які є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими наведеними доказами у справі. Підстави для оговору потерпілими підсудного не встановлені.

Сам підсудний визнав факт виконання маневру розвороту ліворуч не звідповідного крайнього лівого положення на проїзній частині та виїзд на ліву смугу, де відбулося зіткнення з автомобілем «HONDA Civic».

Доводи підсудного про те, що він виконував розворот не з відповідного крайнього положення через великі габарити керованого ним транспортного засобу, а тому, на його думку, його дії відповідали вимогам п. 10.6 Правил дорожнього руху України, правильно не прийняті до уваги, оскільки згідно з вимогами вказаного пункту Правил дорожнього руху дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; у разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб». Тобто, і в цьому випадку підсудний повинен був переконатися в тому, що виконання розвороту не з відповідного крайнього положення буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а в разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, останньому слід було звернутися за допомогою до інших осіб.

Проте, ця вимога ПДР не виконана.

Обгрунтовано критично віднісся суд і до тверджень підсудного про те, що в момент зіткнення автомобіль «КАМАЗ-55102» під його керуванням перебував у нерухомому стані (стояв), оскільки вказане спростовано даними висновку транспортно-трасологічної експертизи (а.с. 78-79), а також зафіксованою у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу (а.с. 39-45) слідовою інформацією, яка відобразилась зокрема на поверхнях бокових задніх лівих коліс автомобіля «КАМАЗ55102» (траси, подряпини та потертості не прямолінійні, а дугоподібні, мають здебільшого вертикальну спрямованість, яка не співпадає з напрямком руху до зіткнення автомобіля, наявність осипу бруду).

Коли б ОСОБА_2 перед виконанням маневру розвороту завчасно зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, то будь-який інший автомобіль, в тому числі і «HONDA Сіvіс», без виїзду на незаасфальтовану роздільну смугу, на якій є огорожа та дорожній знак, не зміг би здійснювати його об'їзд з лівого боку та відповідно зіткнутись своєю передньою правою кутовою частиною з лівою боковою частиною (бічною поверхнею лівих задніх коліс) керованого ним автомобіля «КАМАЗ-55102». Зафіксовані на місці пригоди сліди гальмування автомобіля «HONDA Сіvіс» свідчать про те, що до моменту зіткнення потерпілий ОСОБА_5 застосовував гальмування і в цей час керований ним автомобіль рухався в крайній лівій смузі руху в напрямку від м. Хмельницького до м. Старокостянтинова, без виїзду на незаасфальтовану роздільну смугу

Правильно не прийняв суд до уваги і наданий захисником висновок автотехнічної експертизи № 231/13-22 від 23.01.2013 р. (а.с. 146-149), зокрема в частині визначення технічної можливості водія автомобіля «HONDA Civіс» уникнути зіткнення шляхом своєчасного екстреного гальмування, оскільки для даної експертизи захисником були надані і взяті до уваги експертом вихідні дані, які є недостовірними. Так, захисником не надано доказів та не встановлено таких і судом щодо відповідності кута кінцевому розташуванню автомобіля «КАМАЗ-55102» з причепом- самоскидом «СЗАП 8551 А», розташованому на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (абз. 5, 6 зазначених у висновку вихідних даних - а.с. 146 зворот).

Окрім того, згідно з вказаним висновком експерта, останнім питанням «Чи мав водій автомобіля «HONDA Civіс» технічну можливість уникнути зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування?» визначено за часом руху перешкоди до моменту зіткнення (порівнянням часу існування перешкоди з часом, який необхідний для зупинки транспортного засобу), що також є недостовірним та сумнівним, оскільки час руху перешкоди може бути різний в залежності від траєкторії руху транспортного засобу, що не підтверджено об'єктивно (відсутність об'єктивних даних про час від виникнення небезпеки до моменту зіткнення), тоді як у висновку автотехнічної експертизи № 243/а від 23 жовтня 2012 року (а.с. 68-71), відповідь на таке питання дана експертом за зупиночним шляхом (порівнянням відстані, яка була між автомобілем «HONDA Civic», який рухався позаду за автомобілем «КАМАЗ-55102» з причепом самоскидом «СЗАП 8551 А», який рухався попереду, в момент виникнення небезпеки для руху, та відстані, якої було б достатньо для того, щоб при своєчасному застосуванні гальмування автомобілі не ввійшли б в контакт один з одним), що підтверджується та узгоджується з наведеними вище дослідженими по справі доказами.

Належним чином оцінивши всі докази, суд прийшов до обґрунтованого висновку про порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.1, 10.4, 10.6 Правил дорожнього руху, за якими, зокрема:

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.10.4. Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.

п.10.6 Якщо транспортний засіб через свої габарити, або інші причини не може виконати поворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонених чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Відтак, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_2, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими і спростованими наведеними доказами.

Так, зокрема, судом усунуті прогалини між висновками транспортно-трасологічної та автотехнічної експертиз шляхом аналізу інших доказів.

Відтак, проведення комплексної експертизи не викликається необхідністю.

Обгрунтовано відхилено висновки автотехнічної експертизи, проведеної за ініціативи сторони захисту, оскільки такі ґрунтуються на необ'єктивних вихідних даних.

Окрім того, достатньо обґрунтовано мотивовано неприйняття доводів підсудного щодо правомірності його дій у дорожній ситуації, яка склалася.

При цьому колегія суддів вважає, що визначальною обставиною для визнання ОСОБА_2 винним, окрім інших пунктів, стало порушення ним п. 10.6 ПДР України.

Тобто, не переконавшись у безпеці руху при здійсненні розвороту ліворуч з крайньої правої смуги, ОСОБА_2, керуючи габаритним автопоїздом, практично перегородив обидві смуги проїзної частини, чим позбавив іншихучасників руху на попутному йому напрямку, зокрема, ОСОБА_5, можливості для маневру і безпечного об'їзду, як справа, так і зліва.

Що ж стосується недоліків, допущених органами досудового розслідування при складанні процесуальних документів, які втілилися у неправильному зазначенні часу ДТП, відсутності підписів учасників у протоколі огляду місця пригоди та схемі, то колегія суддів відносить їх на рахунок механічних помилок, з огляду на те, що сторонами по суті фактичні обставини справи не оспорюються і вони були присутні під час складання цих документів.

Оспорюється стороною захисту лише правильність юридичної оцінки даної дорожньої ситуації.

При цьому доводи на заперечення обвинувачення визнані безпідставними та необгрунтованими судом першої інстанції, так і апеляційним судом.

Покарання ОСОБА_2 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, що його пом'якшують і на які є посилання у скарзі.

Зокрема, обґрунтовано його не позбавлено права керування транспортними засобами, з огляду на те, що обвинувачений володіє лише одним фахом, на утриманні у нього перебуває малолітня дитина і таке додаткове покарання могло б позбавити його можливості для заробітку.

Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 17 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в касаційному порядку протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Курдзіль В.Й.