Ухвала суду № 31949483, 19.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №2а/0570/17001/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Нікішин Д.В. - за довір. від 06.11.2012 року № 135

від відповідача 1 - Петров А.Г. - за довір. від 19.03.2013 року № 8778/10/10-013; Чирикіна Н.В. - за довір. від 10.06.2013 року № 18709/10/10-013

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - Щуцька В.В. - за довір. від 02.01.2013 року № 30-12/4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 2а/0570/17001/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6681932,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 2а/0570/17001/2012 (суддя Зеленов А.С.) позовна заява задоволена.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 681932, 00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2146 грн.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що перевіркою не підтверджено надмірну сплату до бюджету податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника на загальну суму ПДВ 2560865,10 грн.

Зазначає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 року відкрите касаційне провадження у справі № К-9991/60206/2011 (2а/0570/6950/2011) та остаточне рішення по справі не прийнято.

У судовому засіданні представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.02.1998 року № 12661050013005994, ідентифікаційний код юридичної особи 25333903, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715175.

Позивач перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість, свою діяльність здійснює на підставі статут, згідно свідоцтва № 07307479 НБ № 400564 від 27.02.1998 року.

На підставі направлення від 19.03.2010 року № 147, виданого в ДПІ Ворошиловського району м. Донецька, згідно із ст.11-1 на підставі п. 9 ч. 6, ч. 12 ЗУ від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 19.03.2010 року № 255 проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 762921,00 грн. по декларації за серпень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за квітень, травень 2009 року, у сумі 3141522,00 грн. по декларації за грудень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за жовтень, листопад 2009 року, у сумі 2711252,00 грн. по декларації за січень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за листопад, грудень 2009 року, про що було складено акт про результати планової виїзної перевірки від 09.04.2010 року № 692/23-3/25333903.

З акту перевірки вбачається, позивачем на порушення п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 3.4 п. 3, п.п. 5.3.3, 5.3.6 п. 5.3 п. 5 Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» були занижені обсяги здійснених операцій з реалізації продукції за межами митної території України, що оподатковуються за ставкою 0% у січні 2010 року у сумі 4383, 00 грн. та завищені обсяги здійснених операцій з реалізації продукції за межами митної території України у грудні 2009 р. у сумі 5 882, 00 грн. Крім того, позивачем на порушення п.п. 5.12.4 п. 5.12 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, було завищено залишок суми від'ємного значення попереднього податкового періоду декларації за травень 2009 року у сумі 262320, 00 грн. На порушення п. 1.4, п. 1.7 ст.1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено податковий кредит у січні 2010 р. у сумі 270 569, 00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у січні 2010 р. у сумі 27 569, 00 грн. На порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за березень 2008 р. у сумі 66237, 00 грн. (відшкодовано платнику), за квітень 2009 року у сумі 29598, 67 грн., за травень 2009 р. у сумі 86658, 60 грн. та за грудень 2009 р. на суму 87731, 73 грн.

Також, вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. 7.7.1, п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР позивачем було завищено бюджетне відшкодування по деклараціям за березень 2009 року на 20645, 00 грн., за серпень 2009 року на 646664, 00 грн., за жовтень 2009 року на 4 896, 00 грн., за грудень 2009 року на 3141522, 00 грн. та за січень 2010 року на суму 2623520, 00 грн.

23 квітня 2010 року відповідачем на підставі акту перевірки, згідно п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452340/0, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 6707473, 00 грн., з яких не відшкодовано на момент перевірки - 6641236,00 грн., відшкодовано - 66 237, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 33 118, 50 грн.

Не погодившись із рішеннями податкового органу, позивач звернувся за захистом свого права до Донецького окружного адміністративного суду в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 681932, 00 грн. і в частині донарахування штрафних санкцій у розмірі 33118, 50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року у справі № 2а/0570/6950/2011 позовна заява ЗАТ «Донагроімпекс» до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька задоволена у повному обсязі, внаслідок чого визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування на суму 6681 932,00 грн. і в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 33118,50 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 року апеляційна скарга ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року залишена без змін.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року набрала законної сили 23.08.2011 року.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, податкова інспекція вказує тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час спірних взаємовідносин.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття суб'єктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач - є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону).

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп. 7.7.7 та пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як вбачається з матеріалів справи, не погодившись із податковим повідомлення-рішенням податкового органу, позивач звернувся за захистом свого права до Донецького окружного адміністративного суду, постанова якого від 06 липня 2011 року набрала чинності 23.08.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 6681932,00 грн. не підлягає доказуванню.

Відповідно до п. 200.13 та п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач копію ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька отримано 13.09.2011 вх. № 130911, але не було вчинено дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетної заборгованості.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність дій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 2а/0570/17001/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі № 2а/0570/17001/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у місті Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.06.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 21.06.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська