Ухвала суду № 31949444, 13.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 9104/36936/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Ливак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері-бурове обладнання (Україна)" до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавері бурове обладнання (Україна)» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №002141702/0 від 08 грудня 2010 року.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що податковим органом у період з 27.09.2010 року по 12.11.2010 року проводилась планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)". За результатами перевірки було складено акт перевірки №3752/23-3/33797665 від 01.12.2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002141702/0 від 08.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання 106465,62 грн. Вважає податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та протиправним з огляду на те, що іноземні громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 перебували на території України протягом більше ніж 183 днів на рік, мали більш тісні особисті та економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні, що надає підстави вважати їх резидентами України у відповідності до абз.2-3 пп.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та вираховувати податок з їх доходів за ставкою 15%.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області №0002141702/0 від 08.12.2010 року у частині 99 342, 69 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області у період з 27.09.2010 року по 12.11.2010 року провела планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010 р., за результатами якої склала акт перевірки від 01.12.2010р. №3752/23-3/33797665, в якому встановлено, що підприємством порушено, зокрема, п.1.3, пп.1.20.1 п.1.20 ст.1, п.2.1 ст.2, абз.«г» пп.4.2.9 п.4.2, пп.4.3.2 п.4.3 ст.4, п.7.3 ст.7, пп.8.1.1 пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, абз.«а», абз.«б»пп.9.10.1, абз.«а», абз.«б»пп.9.10.2 п.9.10, пп.9.11.3 п.9.11 ст.9, абз. «а»п.17.2 ст.17, абз.«а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України №889 «Про податок з доходів фізичних осіб», наказу ДПА України від 19.09.2003 р. №440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та порядку складання вказаного звіту», п.1 Постанови КМУ від 23.04.1999 р. №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», у результаті чого не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 35 488,54 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002141702/0 від 08.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання 106465,62 грн.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Діскавері бурове обладнання (Україна)» частково сплатило та не оскаржує суму податкового зобов'язання у розмірі 7 122, 93 грн. Таким чином, позивач оскаржує суму податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 99 342, 69 грн.

На думку відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" при здійсненні виплат іноземним громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 замість 30% ставки податку неправомірно застосував ставку податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15%.

Відповідно до п.п. 7.1. та 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 1.20.1. та 1.20.2. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", фізична особа - нерезидент це фізична особа, яка не є резидентом України. Фізична особа - резидент це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Законом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" правомірно вважало працівників-іноземців резидентами з таких підстав: ОСОБА_9 (громадянин США), ідентифікаційний НОМЕР_2 на підставі абз.2 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 18.09.2009 року за №2118, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 від 23.10.2009 року; Трудовим контрактом від 18.09.2009 р.; Наказом про прийом на роботу № 527-К від 21.10.2009 року; Договором оренди житла від 21 червня 2008 року із додатковою угодою до нього від 30 червня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_2 (громадянин Канади), ідентифікаційний НОМЕР_1 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 26.02.2009 року за №1871, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_4 від 28.04.2009 року; Трудовим контрактом від 24.04.2009 р.; Трудовим контрактом від 26.02.2010 р.; Наказом про прийом на роботу № 129-К від 24.04.2009 р.; Договором оренди житла від 30 вересня 2008 року та додатковими угодами до нього від 24 квітня 2009 року та від 31 липня 2009 року; Договором оренди житла від 28 листопада 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_10 (громадянин Канади), ідентифікаційний НОМЕР_5 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 10.02.2009 року за №1791, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_6 від 24.03.2009 року; Трудовим контрактом від 18 березня 2009 року; Трудовим контрактом від 10 лютого 2010 року; Наказом про прийом на роботу № 65-К від 18.03.2009 р.; Договором оренди житла від 03 березня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з березня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_3 (громадянин США), ідентифікаційний НОМЕР_7 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 18.09.2009 р. за №2119, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_8 від 24.03.2009 р.; Трудовим контрактом від 19 березня 2009 року; Трудовим контрактом від 18 вересня 2009 року; Наказом про прийом на роботу № 66-К від 19.03.2009 р.; Договором оренди житла від 18 березня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з березня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_4 (громадянин США), ідентифікаційний НОМЕР_9 на підставі абз.2 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 18.09.2009 року за №2117, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Трудовим контрактом від 18.09.2009 р.; Наказом про прийом на роботу № 532-К від 29.10.2009 р.; Договором оренди житла від 13 липня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_5 (громадянин Канади) на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 10.02.2009 року за №1789, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_10 від 01.04.2009 р.; Трудовим контрактом від 21.07.2008 р.; Трудовим контрактом від 12 лютого 2009 року; Трудовим контрактом від 09.02.2010 р.; Наказом про прийом на роботу № 659-К від 21.07.2008 р.; Договором оренди житла від 23 серпня 2007 року із додатковими угодами до нього від 31 липня 2008 року та від 30 вересня 2008 року; Договором оренди житла від 31 серпня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з січня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_6 (громадянин Росії), ідентифікаційний НОМЕР_11 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 23.03.2009 року за №1908, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_12 від 01.04.2009 року; Трудовим контрактом від 09.08.2007 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2008 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2009 р.; Трудовим контрактом від 8 лютого 2010 року; Наказом про прийом на роботу № 461-К від 08.09.2007 р.; Договором оренди житла від 25 вересня 2007 року із додатковими угодами до нього від 06 серпня 2008 року та від 04 серпня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з січня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_7 (громадянин Росії), ідентифікаційний НОМЕР_13 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 23.03.2009 року за №1909, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_14 від 01.04.2009 року; Трудовим контрактом від 09.08.2007 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2008 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2009 р.; Трудовим контрактом від 08.02.2010 р.; Договором оренди житла від 12 березня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з січня 2009 року по грудень 2009 року; ОСОБА_8 (громадянин США), ідентифікаційний НОМЕР_15 на підставі абз.2 та абз.3 пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки центр його життєвих інтересів знаходився в Україні, і він перебував в Україні більше 183 днів протягом податкового року, що підтверджується наступними документами: Дозволом на працевлаштування від 23.03.2009 року за №1910, виданим Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України; Посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_16 від 01.04.2009 р.; Трудовим контрактом від 09.08.2007 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2008 р.; Трудовим контрактом від 08.08.2009 р.; Трудовим контрактом від 08.02.2010 р.; Наказом про прийом на роботу № 459-К від 08.09.2007 р.; Договором оренди житла від 27 січня 2009 року; Табелями обліку робочого часу за період з січня 2009 року по грудень 2009 року.

Оскільки ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є резидентами України, то податок з їх доходів вираховується за ставкою 15%, як це і було вірно зроблено позивачем.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт документальної перевірки службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається із матеріалів справи, в Акті перевірки №3752/23-3/33797665 від 01.12.2010 року не міститься посилань на законодавчі норми, на підставі яких ДПІ у Стрийському районі вважає працевлаштованих у ТзОВ "Діскавері бурове обладнання (Україна)" іноземців нерезидентами. При перевірці ДПІ не витребовувала паспортів іноземців, табелів обліку робочого часу, трудових контрактів, договорів оренди житла, у якому проживали іноземці, дозволів на працевлаштування, посвідок на тимчасове проживання чи будь-яких інших документів, які б могли підтвердити чи спростувати наявність статусу резидентів у працівників іноземців. Таким чином, працівники ДПІ не могли зробити правильний висновок про наявність чи відсутність у іноземців резидентського статусу.

Планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" здійснювалась за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області визнала неправомірним застосування ставки податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15% лише за грудень 2009 року, визнавши правомірність застосування такої ставки за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року.

Згідно з пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Керуючись вищезазначеною законодавчою нормою, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про неправомірність невизнання ДПІ у Стрийському районі Львівської області застосування Товариством з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" до працівників-іноземців ставки податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15% за грудень 2009 року із одночасним визнанням правомірності застосування такої ставки за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року. У даній ситуації має місце конфлікт інтересів, а тому за грудень 2009 року рішення повинно бути прийняте також на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діскавері бурове обладнання (Україна)" як платника податків.

Відповідно до наказу ДПА України №581 від 05.10.2004 року «Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи-іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою іноземцем резидентського статусу» метою впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, які є працедавцями для іноземців, та осіб без громадянства, дотримання ними вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", затверджує виключно примірні форми Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу.

Згідно із Листом Міністерства юстиції України №2336-09-24 від 31.12.2009 року за результатами правового аналізу наказу ДПА України №581 від 05.10.2004 року "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу" встановлено, що форми зазначених Заяв та Повідомлення є примірними (зразковими) формами, тобто не є обов'язковими до виконання та використовуються виключно за бажанням фізичної особи, у зв'язку з чим та відповідно до пп."е" п.5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.1992 року, на державну реєстрацію не подаються.

Також, Листом Міністерства юстиції України пропонується скасувати зазначений наказ, розробити в межах повноважень відповідний нормативно-правовий акт із зазначеного питання, узгодити його із заінтересованими органами та подати на державну реєстрацію до Міністерства юстиції у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п.2 Пояснювальної записки до Наказу Державної податкової адміністрації України №581 від 5 жовтня 2004 року «Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи-іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення фізичною особою-іноземцем резидентського статусу», форма заяви та повідомлення розроблені з метою запровадження примірних форм документів, необхідних для виконання підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині самостійного визначення фізичною особою-іноземцем резидентського статусу, а також інформування про це працедавця, який є джерелом отримання доходу для іноземця. Таким чином, положення даного Наказу не застосовуються до випадків, коли особа вважається резидентом відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Посилання податкового органу на те, що факт неподання фізичними особами іноземцями до 1 квітня 2010 року декларацій про доходи, які передбачені для резидентів України, є підтвердженням того, що дані особи не обрали статусу резидентів, а також посилання на те, що позивач самостійно підтвердив статус нерезидентів України, застосувавши з січня 2010 року ставку податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30% як для нерезидентів, є лише припущеннями, а не фактичними даними, а тому не можуть бути доказами у справі. Обов'язок подання податкових декларацій покладено на самих фізичних осіб. Тому неподання таких декларацій не може створювати жодних зобов'язань для підприємства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2012 р. по справі № 2а-5699/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О. Большакова

В.Я. Макарик