Постанова № 31947960, 18.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 922/1066/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Рудь С.О., представник, дов. від 13.02.2013 року (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», с.Вільхуватка (вх.№1608Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 року по справі №922/1066/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд», с. Вільхуватка Нововодолазького району Харківської області

про стягнення 1 692 233,34 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року позивач, ТОВ «Співдружність», звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» 1 450 743, 85 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договорам №26/05-2010 від 26.05.2010 року, №02/06-2010 від 01.06.2010 року, №26/06-2010 від 24.06.2010 року та №01/03-2011 від 01.03.2011 року. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.

Після доповнення позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 692 233,34 грн. заборгованості, з яких: 1 450 743,85 грн. основний борг, 83 542,81 грн. 3% річних, 44 663,92 грн. інфляційні та 113 282,76 грн. пені. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 травня 2013 року по справі №922/1066/13 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» на користь ТОВ «Співдружність» 1 450 743,85 грн. основного боргу, 83 542,81 грн. 3% річних, 44663,92 грн. інфляційних, 107 724,18 грн. пені та 33 733,49 грн. судового збору. В решті позову - відмовлено.

Відповідач, ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд», з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 року по справі №922/1066/13 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову та просить призначити по справі комплексну почерково-технічну судову експертизу. При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що, на його думку, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач, ТОВ «Співдружність», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач зазначає, що твердження заявника апеляційної скарги про неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи є необґрунтованим, надуманим та таким, що не відповідає дійсності.

Розгляд справи відкладався.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» (замовник - відповідач по справі) та ТОВ «Співдружність» (підрядник - позивач по справі) були укладені чотири договори на виконання підрядних робіт, а саме:

- договір №26/05-2010 від 26.10.2010 р. із попередньою вартістю робіт у 900 000,00 грн. (договір 1);

- договір №2/06-2010 від 01.06.2010 р. із попередньою вартістю робіт у 2 340 000,00 грн. (договір 2);

- договір №24/06-2010 від 24.06.2010 р. із попередньою вартістю робіт у 2 340 000,00 грн. (договір 3);

- договір №01/03-11 від 01.03.2011 р., із попередньою вартістю робіт у 3 000 000,00 грн. (договір 4).

Згідно предмету даних договорів замовник доручає, а підрядник зобов'язується по завданню замовника строком дії даних договорів виконати окремі комплекси та види робіт, пов'язані із капітальним будівництвом об'єкту, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх на умовах цих договорів.

Зазначені договори за текстом є ідентичними, за виключенням видів робіт, які підрядник зобов'язався виконати, що визначені у пунктах 1.2 спірних договорів.

Розділом 2 договорів сторони визначили вартість робіт та порядок розрахунків. Так, кінцева вартість робіт визначається виходячи із фактичного об'єму виконаних робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт. Розрахунковим періодом виконання робіт є календарний місяць. Протягом 3-х днів після закінчення кожного розрахункового періоду підрядник надає замовнику акт виконаних робіт та інші необхідні документи. Протягом 3-х днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник зобов'язаний підписати такий акт, або надати мотивовану відмову від його підписання. Розрахунки за виконані підрядником роботи здійснюються замовником щомісячно на підставі підписаного акту прийому виконаних робіт та рахунку підрядника. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 2-х банківських днів від дати підписання сторонами актів прийому виконаних робіт.

У розділі 5 сторони за спірними договорами домовилися щодо відповідальності та вирішення спорів, зокрема, в пункті 5.4 договорів сторони визначили, що за порушення строків оплати, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором 1 з роботи по розробці ґрунту із завантаженням на автомобілі - самоскиди, транспортуванню ґрунту в межах розташування об'єкту, а також виконання інших механізованих робіт з використанням транспортних засобів і будівельних машин та механізмів. На підтвердження виконаних робіт між сторонами було підписано акти виконаних робіт на загальну суму 5 736 321,78 грн., а саме:

- №1 за червень 2010 р. на суму 1 880 700, 00 грн.;

- № 3 за липень 2010 року на суму 988 035,60 грн.;

- № 6 за серпень 2010 р. на суму 1 012 327,80 грн.;

- № 8 за вересень 2010 р. на суму 566 216,40 грн.;

- №10 за жовтень 2010 р. на суму 483 540,60 грн.;

- №12 за березень 2011 р. на суму 805 501,38 грн.

Проте, відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи за договором 1 на суму 5 329 590,68 грн., внаслідок чого станом на момент подання позову у нього виникла заборгованість в сумі 406 731,10 грн.

За договором 2 позивач також виконав всі взяті на себе зобов'язання та в повному обсязі виконав роботи з поливу і механізованого прибирання доріг, тротуарів, смуг, майданчиків та інших споруд, а також виконання інших механізованих робіт на об'єктах замовника на загальну суму 900 000,00 грн., на підтвердження чого надав відповідні акти виконаних робіт:

- № 2 за червень 2010 р. на суму 180 000, 00 грн.;

- № 4 за липень 2010 р. на суму 180 000,00 грн.;

- № 7 за серпень 2010 р. на суму 180 000, 00 грн.;

- № 9 за вересень 2010 р. на суму 180 000, 00 грн.;

- № 11 за жовтень 2010 р. на суму 180 000, 00 грн.

Відповідач знову виконав свої зобов'язання частково, сплативши за виконані позивачем роботи на суму в розмірі 605 000,00 гривень, внаслідок чого станом на 07.03.2013 р. виникла заборгованість яка складає 295 000,00 грн.

У відповідності до умов договору 3 позивач виконав роботи по розробці ґрунту із завантаженням на автомобілі - самоскиди, транспортуванню ґрунту в межах розташування об'єкту, а також виконання інших механізованих робіт з використанням транспортних засобів і будівельних машин та механізмів на загальну суму на суму 2 334 342,40 грн., що підтверджується відповідним актом виконаних робіт №5 за липень 2010 р. Але відповідач сплатив на користь позивача лише 2100000,00 грн., внаслідок чого за цим договором у нього виникла заборгованість в розмірі 234 342,40 грн.

Умови договору 4 позивачем також були виконані в повному обсязі на суму 514 670,35 грн., на підтвердження чого між сторонами були підписані наступні акти виконаних робіт:

- № 1 за квітень 2011р. на суму 171 606, 83 грн.;

- № 2 за квітень 2011р. на суму 222740, 35 грн.;

- № 3 за травень 2011р. на суму 120 323,17 грн.

Внаслідок невиконання відповідач своїх зобов'язання за цим договором у нього утворилась заборгованість в розмірі 514 670,35 грн.

Таким чином, підсумовуючи суми заборгованостей за спірними договорами, станом на момент подання позовної заяви до господарського суду відповідач заборгував позивачу суму в розмірі 1 450 743,85 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За вимогами статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано роботи, які прямо передбачені договорами підряду, ці роботи були належно прийняті відповідачем на загальну суму 9 485 334,53 грн.

Умовами договорів підряду визначено, що акт є правовою підставою для проведення розрахунків між сторонами договору, але відповідач тільки частково розрахувався з позивачем, сплативши частину заборгованості.

Отже, зважаючи на те, що акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами договорів підряду, колегія суддів апеляційної інстанції робить висновок, що замовник прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до спірних договорів, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив. Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до обов'язків, передбачених договорами та вимогами статті 853 Цивільного кодексу України, замовник (відповідач), прийняв виконані роботи.

Проте, не зважаючи на повне виконання позивачем будівельних робіт, відповідач, в порушення вимоги ч.1 ст.854 ЦК України, яка передбачає обов'язок замовника сплатити підряднику (позивачу) обумовлену ціну після остаточного здавання робіт, з позивачем не розрахувався до цього часу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог ТОВ «Співдружність» до ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» про стягнення заборгованості за виконання підрядних робіт в частині основного боргу в сумі 1 450 743,85 грн.

Також апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду щодо стягнення з підприємства відповідача на користь позивача пені та трьох відсотків річних за спірними договорами підряду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом першої інстанції було ретельно досліджено поданий позивачем розрахунок пені за укладеними сторонами договорами підряду від 26.05.2010 р., 01.06.2010 р., 24.06.2010 р., 01.03.2011 р. за період з 07.09.2012 р. по 07.03.2013 р., та винайдено помилку, згідно якої позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. З урахуванням положень вищезазначених норм законодавства господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення пені в сумі 107 724,18 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних за укладеними сторонами договорами підряду поданий позивачем, є правильним, без арифметичних помилок, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 83 542,81 грн. та 44 663,92 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про проведення комплексної почерково-технічної судової експертизи, на вирішення якої винести наступні питання: яким чином виконаний підпис у графі «Подпись заказчика» у спірних актах (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?; чи виконано підпис у графі «Подпись заказчика» у спірних актах самим громадянином Сурманідзе О.А. або іншою особою? яким способом нанесений відтиск печатки ТОВ «УМ «Аерошляхбуд» на актах виконаних робіт, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.

Спірні акти виконаних робіт містять в собі підпис особи та печатку підприємства відповідача.

Згідно із положеннями ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проте, в даному випадку, ще під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що відповідач частково оплачував проведені позивачем роботи і тим самим підтвердив факт виконання робіт.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2013 р. по справі №922/1066/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 травня 2013 року по справі №922/1066/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 18 червня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.