Ухвала суду № 31947201, 19.06.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" червня 2013 р. Справа № 918/72/13-г

Суддя Заголдна Я.В., розглянувши заяву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Племзавод"

про розстрочку виконання рішення від "19" березня 2013 р.

у справі

за позовом Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" про стягнення 185546,96 грн. заборгованості.

Представники:

від позивача: Куляша О.І. (довіреність №14/20-73-13 від 14.01.13р.);

від відповідача: не з'явився

від органу прокуратури: Герасимчук Ю.М.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.03.2013 року по справі №918/72/13-г позов Першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" про стягнення заборгованості в сумі 185546,96 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 181126,31 грн. основного боргу, 7926,66 грн. пені та 1585,35 грн. 3% річних.

02.04.2013 року на примусове виконання вищезгаданого рішення судом видано накази.

10.06.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" до суду надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.2013 року.

Вищевказаною заявою відповідач просить суд розстрочити виконання рішення рівними частинами по 4649 грн. 72 коп. на термін з 16.07.2013 року по 16.11.2016 року.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" у судове засідання не з'явився хоча про місце, час та дату розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3301304896974.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні заперечили проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Заслухавши думку представника позивача та прокуратури, дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.2. Постанови Пленуму, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Також відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Заява представника відповідача мотивована тим, що ТОВ „Племзавод" здійснює свою діяльність у агропромисловому комплексі, ситуація у якому на даний час перебуває у складному становищі. Спеціалізацією ТОВ „Племзавод" є розведення та відгодівля свиней. Даний процес передбачає постійну закупівлю кормів та інших інгредієнтів необхідних для безперервного процесу відгодівлі худоби. Відповідач стверджує, що на фоні постійно зростаючої ціни на зернові при тому, що ціна на м'ясо не змінюється підприємство несе значні збитки. Враховуючи, що рахунки та майно підприємства арештовані органами ДВС, відповідач не має змоги проводити відгодівлю свиней, внаслідок чого практично зупинився процес відгодівлі свиней, що, в свою чергу, робить подальші розрахунки із позивачем практично не можливими. Внаслідок зазначеного фінансовий стан відповідача є вкрай тяжким під загрозою знаходиться майбутнє підприємства.

На думку відповідача, зазначені вище обставини значно ускладнюють можливість виконання рішення суду, а тому він просить розстрочити виконання рішення суду на 41 місяць зі сплатою пропорційними щомісячними виплатами.

За приписами ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, суд приходить до висновку, що викладені в заяві відповідача обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки саме по собі посилання на складну ситуацію у агропромисловому комплексі не означає неможливість виконування рішення суду. Крім того, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження важкого фінансового становища та неможливості виконання рішення суду, а також жодного доказу на підтвердження подальшого поліпшення цього стану та можливості виконувати рішення суду за умовами надання розстрочки.

Також, боржником при зверненні з заявою про розстрочку виконання рішення не враховані матеріальні інтереси стягувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Таким чином, викладені відповідачем в заяві обставини не є винятковими в розумінні статті 121 ГПК України, крім того, відповідачем не доведено, яким чином ці обставини будуть поліпшені при наданні йому розстрочки виконання рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "Племзавод" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод" про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.2013 по справі №918/72/13-г відмовити.

Суддя Заголдна Я.В.