Постанова № 31943505, 17.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року справа №805/5074/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Левченко Г.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - особисто

від першого відповідача: не з'явився

від другого відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 29 травня 2013 року

по адміністративній справі № 805/5074/13-а (суддя Абдукадирова К.Е.)

за позовом ОСОБА_3

до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного

управління юстиції у м. Донецьку,

Управління Держаної казначейської служби України у

Київському районі м. Донецька Донецької області

про визнання протиправними дій, визнання недійсними акту опису

арешту майна від 4 квітня 2013 року, стягнення моральної

шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 (позивач у справі) 15 квітня 2013 року звернувся до суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі Відділ, відповідач у справі) про визнання протиправними дій Відділу по винесенню постанови від 4 квітня 2013 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 7202 грн., про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 58 грн. 04 коп., складанню акту опису та арешту майна, скасуванню постанови ВП № 35692898, в частині стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та зобов'язання повернення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, визнання акту опису та арешту майна від 4 квітня 2013 року недійсним та стягнення на користь позивача маральної шкоди у розмірі 3000 грн. (арк. справи 3-10).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року відмовлено у задоволені вищезазначених позовних вимог в повному обсязі з огляду на безпідставність їх заявлення (арк. справи 183-185).

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість рішення просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 188-191). Апелянт доводить, що невчасне отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило його можливості самостійного виконання судового рішення у цивільній справі, внаслідок чого вчинені дії та прийняті рішення посадовою особою відповідача є протиправними.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку від 17 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35692898 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/0523/57, виданого 22 травня 2012 року Київським районним судом м. Донецька про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у розмірі 72020 грн. Пунктом другим постанови передбачений строк боржнику для добровільного виконання до 24 грудня 2012 року (арк. справи 12, 75).

Доказів належного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» суду під час апеляційного провадження та впродовж розгляду справи судом першої інстанції не надано.

Прийняття судом першої інстанції у якості доказів направлення постанови супровідного листа від 17 грудня 2012 року № 3-2670 (том 41 за 2012 рік за № 08-32), в якому наявний запис про реєстрацію вихідної кореспонденції на адресу позивача за вихідним номером зазначеним у супровідному листі, колегія суддів не приймає з огляду на неналежність доказів, журналу реєстрації вихідної кореспонденції (арк. справи 74, 57-60).

Неналежним доказів з огляду на чітко встановлені вимоги Закону є також довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур'єр», згідно якої лист № 3-2670 доставлено в поштову скриньку після двох спроб вручення 26 грудня 2012 року.

Двадцять першого березня 2013 року у зв'язку з невиконанням рішення у добровільному порядку, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника (арк. справи 93).

Позивач зазначає, що про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 26 березня 2013 року внаслідок телефонного дзвінку державного виконавця. Заявою від 26 березня 2013 року на ім'я начальника Відділу позивач, як боржник попросив про відкладення виконання постанови на сім днів для проведення виконавчих дій (арк. справи 11). Надавши докази повного погашення заборгованості 28 березня 2013 року, позивач звернувся 2 квітня 2013 року до відповідача з заявою про зняття заходів забезпечення у зв'язку з погашенням заборгованості (арк. справи 13).

Відповідно до квитанції № 15215.169.1 від 28 березня 2013 року позивачем сплачено кошти у розмірі 72020,00 до ВДВС Київського РУЮ (арк. справи 138)

Державним виконавцем 4 квітня 2013 року прийнята постанова про закриття виконавчого провадження ВП № 35692898 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/0523/57, виданого 22 травня 2012 року Київським районним судом м. Донецька. Внаслідок його закінчення припинено чинність арешту майна боржника, інші заходи примусового виконання, також арешт коштів боржника у фінансових установах (арк. справи 113).

У цей же день, 4 квітня 2013 року після закриття виконавчого провадження, у цьому ж вже закритому виконавчому проваджені (ВП № 34633689) Державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, при примусовому виконані виконавчого листа № 2/0523/57, яким описано та накладено арешт на автомобіль позивача (арк. справи 97-99).

Постановою державного виконавця від 4 квітня 2013 року, з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 7200,00 грн., з посиланням на статтю 28 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова прийнята також в межах закритого виконавчого провадження ВП № 34633689 (арк. справи 100,102).

Постановою державного виконавця від 4 квітня 2013 року з позивача стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 58,04 грн., з посиланням на статтю 41 Закону України «Про виконавче провадження», знову ж такі в межах ВП № 34633689 (арк. справи 101).

Відповідно до квитанції № 15224.144.1 від 4 квітня 2013 року 7260,04 грн. до ВДВС Київського РУЮ (арк. справи 24).

Відповідно частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. З огляду на порушення відповідачем порядку направлення (вручення) виконавчого листа підстави для стягнення виконавчого збору, як санкції в межах наведеної статті відсутні. Крім того, державний виконавець безпідставно вчинив певні дії та прийняв рішення в межах закритого виконавчого провадження або одночасного із його закриттям.

Факт організації та проведення виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження відповідачем не доведений.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Кошти виконавчого провадження складаються зокрема із стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату у тому числі на виготовлення та пересилання виконавчих документів.

З огляду на недоведеність відповідачем факту понесення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець позовні вимоги щодо скасування постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування акту опису та арешту майна від 4 квітня 2013 року, суд зазначає, що постановою про закінчення виконавчого провадження припинено чинність арешту майна боржника, тому підстав для винесення акту опису та арешту майна не має. Винесення такого акту 4 квітня 2013 після закриття виконавчого провадження, одночасно з прийняттям двох спірних постанов є передчасним та безпідставним, з огляду на що даний акт є протиправним. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що цей акт прийнятий для виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, внаслідок чого правомірність його прийняття розглянута з урахуванням особливостей встановлених статтею 181 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створюють саме спірний акт і постанови, відтак дії самі по собі не створюють правових наслідків і безпідставно обрані позивачем у вигляді способу судового захисту.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції стосовно безпідставного відшкодування маральної шкоди виходячи з висновків основаних на положеннях статей 1167, 1173 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено протиправність прийнятих постанов та акту. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою скасування судового рішення.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 184, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі № 805/5074/13-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі № 805/5074/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області - задовольнити частково.

Визнати неправомірними та скасувати постанови Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області від 4 квітня 2013 року прийнятих у виконавчому проваджені (ВП № 34633689) про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 7200,00 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 58,04 грн.

Визнати неправомірним та скасувати акт опису та арешту майна Відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області від 4 квітня 2013 року у виконавчому проваджені (ВП № 34633689).

Зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області повернути ОСОБА_3 сплачений відповідно до квитанції № 15224.144.1 від 4 квітня 2013 року виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій загальною сумою 7258,04 грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 червня 2013 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 17 червня 2013 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко