Рішення № 31942917, 19.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.13р. Справа № 904/3677/13

За позовом Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 275,33 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Краснов Л.Д. - довіреність № 59/20-21/3 від 04.01.2013року

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по орендній платі в сумі 5 825, 81 грн., боргу за теплопостачання та водопостачання в сумі 224, 76грн., пені в сумі 803,98 грн. і судового збору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3984-ОД від 26 квітня 2010 року в частині своєчасної та повної оплати орендної плати в період з 01.03.2011року - 25.03.2013року та не компенсував інші експлуатаційні витрати по утриманню майна.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, за адресою , яка зазначена в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ станом на 03.06.2013 р.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.06.2013 р.

В судовому засіданні 19.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представник позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 року між Регіональним відділення Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3984-ОД (далі - Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування частину нежитлового вбудованого приміщення в будівлі позивача (Балансоутримувач) загальною площею 2 кв.м. по АДРЕСА_1, з метою розміщення апарату друку.

Згідно п.3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями до неї), і становить без ПДВ за базовий рівень розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - березень 2010 р. - 219, 83грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15-го числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж та спрямовується у співвідношенні 50 відсотків від суми орендної плати до Державного бюджету у розмірі - 109, 92 грн., а 50 відсотків від суми орендної плати на рахунок Балансоутримувача, тобто позивача, у розмірі - 109, 91 грн.

Відповідно до вимог п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п.3.6. Договору, компенсувати експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна, в тому числі сплати податку на землю, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до вимог п.5.2., 5.11 Договору позивач уклав з відповідачем:

- Договір № 120/2 від 26.04.2010р. на комунальні послуги по забезпеченню теплопостачання, водопостачання та газопостачання, який діє на період дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3984-ОД від 26.04.2010р.;

- Договір № 120/3 від 26.04.2010р. на сплату експлуатаційних витрат на утримання приміщень до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3984-ОД від 26.04.2010р.;

Договір електропостачання № 120/1 від 26.04.2010р., який діє на період дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3984-ОД від 26.04.2010р.

На виконання своїх обов'язків за Договором позивач передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 26.04.2010р., підписаний Сторонами (а.с. 16), копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання, як за основним Договором оренди, так і інших договорів до Договору, які є невід`ємною його частиною, належним чином не виконав.

У період з січня 2011 року по березень 2013 року Відповідач не в повному обсязі здійснював оплату за оренду нерухомого майна та не компенсував інші експлуатаційні витрати по утриманню майна, визначені вищезазначеними договорами, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 5 825, 81 грн. та за теплопостачання і водопостачання у розмірі 224, 76 грн., загалом у сумі 6 050, 57 грн. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.01.2012р. № 59/115-21/3 щодо погашення заборгованості, однак ніяких відповідей не отримував(а.с. 25).

Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Факт не належного виконання відповідачем зобов'язань за договором укладеним між сторонами, матеріалами справи встановлено.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає по орендній платі в сумі 5 825, 81 грн., боргу за теплопостачання та водопостачання в сумі 224, 76грн. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до п. 3.8 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.03.2011р. по 25.03. 2013р. на суму 803,98 грн. Перевіривши розрахунок пені за означений період суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: боргу по орендній платі в сумі 5 825, 81 грн., боргу за теплопостачання та водопостачання в сумі 224, 76грн., пені в сумі 803,98 грн.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 2, код ЄДРПОУ 01116130) боргу по орендній платі в сумі 5 825, 81 грн.(п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять грн. 81 коп.), боргу за теплопостачання та водопостачання в сумі 224, 76грн. (двісті двадцять чотири грн. 76 коп.), пені в сумі 803, 98 грн. (вісімсот три грн. 98 коп.) , судового збору в сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 20 " червня 2013 р.