Рішення № 31942882, 19.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.13р. Справа № 904/3304/13

За позовом Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 901 480,14 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Денисенко Я.В. - довіреність № 137 юр від 11.10.2012 року

Від відповідача: Цибульська Т.М. - довіреність № 1 від 02.01.2013 року

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, про стягнення з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - відповідач) основного боргу в розмірі 842 380,07 грн., пені в розмірі 47 699,17 грн., 3% річних в розмірі 9 551,49 грн., втрат від інфляції в розмірі 1 849,41 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Типовим Договором № 4797/21/128992 від 15.02.12 року на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів в частині оплати наданих позивачем послуг з постачання газу у листопаді, грудні 2012року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, просив суд відмовити у задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов ( вх. № суду 47540/13 від 19.06.2013 р.). Також представник відповідача заявив клопотання про зменшення розміру пені до 0грн. 00 коп.

В судовому засіданні 13.05.2013 р. оголошувалась перерва до 05.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2013 р. розгляд справи відкладено до 19.06.2013 р.

В судовому засіданні 19.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.12 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладений Типовий Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів № 4797/21/128992 (далі - Договір) за умовами якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

Згідно до п. 2.9. Договору акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п. 4.7. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору у період листопад - грудень 2012 року позивач здійснив постачання природного газу відповідачу в обсязі 221124 куб м. на загальну суму 1 036 792,05 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 4797/21/415308 від 30 листопада 2012 року, № 4797/21/419677 від 27 грудня 2012 року, № 4797/21/419680 від 27 грудня 2012 року (а.с. 23-25), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу не виконав повністю, здійснивши часткову оплату 04 квітня 2013р. у сумі 194 411,98 грн., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за поставлений природний газ в сумі 842 380,07 грн., що є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Факт не своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором укладеним між сторонами, матеріалами справи встановлено.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача, відповідно до поданих доказів і до акту звірення взаємних розрахунків від 26 квітня 2013р., підписаного сторонами, складає 842 380,07 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п.6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 6.2.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, пеня нараховується починаючи з 4 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На підставі п. 6.2.2. Договору, позивачем здійснено нарахування пені за період з 04.12.13р. по 15.04.13р. на суму 47 699,17 грн. Перевіривши розрахунок пені за означений період суд вважає його вірним і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу за період з 04.12.12 р. по 15.04.13 р. суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 9551,49 грн. та суму втрат від інфляції у розмірі 1849,41 грн. Перевіривши розрахунок 3% річних за означений період та розрахунок втрат від інфляції, суд вважає їх вірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 842 380,07 грн. - основного боргу, 47 699,17 - пені, 9551,49 грн. - 3 % річних, 1849,41 грн. - втрат від інфляції.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій належної до стягнення пені , суд зазначає що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) , яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського суду України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи обставини справи суд вважає , що відповідач не навів та не подав доказів для зменшення пені, заборгованість не сплачується , доказів фінансового стану відділу відповідач також не надав, за викладених обставин суд не вбачає підстав для зменшення пені.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 13, код ЄДРПОУ 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 842 380,07 грн. (вісімсот сорок дві тисячі триста вісімдесят грн. 07 коп.) - основного боргу, 47 699,17 грн. (сорок сім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять грн. 17 коп.) - пені, 9551,49 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна грн. 49 коп.) - 3 % річних, 1849,41 грн. (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять грн. 41 коп.) - втрат від інфляції, 18 029,60 грн. (вісімнадцять тисяч двадцять дев'ять грн. 60 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 20 " червня 2013 р.