Постанова № 31941345, 06.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року о 16 год. 23 хв.Справа № 808/3276/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мінаєвої К.В.

за участю секретаря судового засідання Плєшкова Д.В.

за участю представників

позивача - Донченко О.М., Балдіної І.В.,

відповідача - Жовтоножка Д.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Світлотехніка»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000022200 від 04.01.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами позапланової невиїзної перевірки, по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Цоколь» та ТОВ «ТДС Плюс», оскільки послуги, отримані від ТОВ «ТДС Плюс», використовувалися в господарській діяльності позивача, під час перевірки надані всі документи, які підтверджують фактичне здійснення вказаних операцій. Проте, вказані документи не були взяті до уваги підчас проведення перевірки. В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що перевіркою контрагента позивача ТОВ «ТДС Плюс» та ТОВ «Цоколь» з питань дотримання вимог податкового законодавства співробітники податкових органів дійшли висновку про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). Зазначене свідчить, що операції від імені ТОВ «ТДС Плюс» та ТОВ «Цоколь» не мали факту реального вчинення. Таким чином, позивач неправомірно включив до складу валових витрат суми по операціях з ТОВ «ТДС Плюс» та ТОВ «Цоколь. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

05.10.2012 р. ПАТ «Світлотехніка» від ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя отримано акт від 02.10.2012 р. № 826/22-022/02970085 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Світлотехніка» код за ЄДРПОУ 02970085 з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р.». На підставі акту від 02.10.2012 р. № 826/22-022/02970085 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 18.10.2012 р. №0000372200, яким визначено ПАТ «Світлотехніка» до сплати донарахованої (збільшеної) суми податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1373718,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 175098,75 грн., за порушення п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. на підставі акту перевірки № 826/22-022/02970085 від 02.10.2012 р.

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «Світлотехніка» звернулося зі скаргою до ДПС у Запорізькій області. За результатами розгляду скарги ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ДПС доручено проведення позапланової перевірки ПАТ «Світлотехніка». Згідно наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 7483 від 27.11.2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Світлотехніка». 26.12.2012 р. за вх. № 827/4-1 ПАТ «Світлотехніка» отримало від відповідача з супровідним листом від 21.12.2012 р. № 5029/10/22-015 акт від 20.12.2012 р. № 1069/22-022/02970085 про результати позапланової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Світлотехніка» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р. 08.01.2013 р. за вх. №828/4-1 ПАТ «Світлотехніка» отримало рішення ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинних скарг від 27.12.2012р. № 6304/10/10-420 (10253/7/10-420), за змістом якого ДПС у Запорізькій області скасувало податкове повідомлення - рішення від 18.10.2012 р. №0000372200 в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 494040,80 грн. і відповідно штрафну (фінансову) санкцію і залишило скаргу без задоволення в іншій частині.

22.01.2013 р. за вх. №830 ПАТ «Світлотехніка» отримало від відповідача податкове повідомлення-рішення № 0000022200 від 04.01.2013 р., на підставі якого ПАТ «Світлотехніка» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього на суму 542805,00 грн., в т.ч. за основним платежем 494941,00 грн., за штрафними санкціями 47864,00 грн. Не погодившись з отриманим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до Державної податкової служби України. Рішенням від 11.02.2013 р. № 2076/6/10-2115 податкове повідомлення рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Суд, вважає за необхідне відмітити наступне. Відповідно до п.55.1 ст.55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Згідно пп.60.1.2 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу. Відповідно до п.60.3 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

При розгляді справи встановлено та поясненнями представника відповідача, що податкове повідомлення - рішення № 0000022200 від 04.01.2013 р. на суму 542805,00 грн., в т.ч. за основним платежем 494941,00 грн., за штрафними санкціями 47864,00 грн. є рішенням, яке прийнято за результатами розгляду скарги ПАТ «Світлотехніка» та на підставі проведеної у зв'язку зі скаргою повторної перевірки позивача. Між тим, як встановлено зі змісту рішення за результатами розгляду скарги від 27.12.2012р. № 6304/10/10-420 (10253/7/10-420) ДПС у Запорізькій області скасувало податкове повідомлення - рішення від 18.10.2012 р. №0000372200 (податок на прибуток - 1373718,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 175098,75 грн.) в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 494040,80 грн. і відповідно штрафну (фінансову) санкцію і залишило скаргу без задоволення в іншій частині. Представник відповідача в судовому засідання підтвердив факт відкликання податкового повідомлення - рішення від 18.10.2012 р. №0000372200, проте не зміг пояснити розбіжності у сумі донарахованих зобов'язань та застосованих штрафних санкцій.

Як встановлено з акту перевірки №1069/22-022/02970085 від 20.12.2012 р., ПАТ «Світлотехніка» порушено: вимоги п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 ст.139, п.138.2 ст.138, п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, в наслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 758919,00 грн. Зазначені порушення стосуються взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ «Цоколь» та ТОВ «ТДС Плюс». З пояснень відповідача встановлено, що сума 263978,00 грн. за 2009 рік до розрахунку суми податкового зобов'язання та фінансових санкцій з податку на прибуток не увійшла з урахуванням строків визначення податкового зобов'язання, визначених ст. 102 ПК України.

Як зазначено в акті перевірки, на порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПАТ «Світлотехніка» завищено задекларовані показники по рядку 04.1 по фінансово - господарським операціям з ТОВ «Цоколь» всього на суму 89309 грн. Від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя отримано акти стосовно перевірки підприємства ТОВ «Цоколь» (код ЄДРПОУ 31950126), період перевірки з 01.03.2008 року по 15.04.2010 року, за результатами якої складено акт від 11,06.2010р. №95/23-2/31950126 та за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2010р. акт від 31.08.2010р. № 159/23-2/31950126, якими встановлено: відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у 01.04.2010 року по 31.08.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, від УБОП в Д/О ГУМВД України в Д/О надійшла інформація стосовно пояснень директора ОСОБА_1, який пояснив, що за грошове винагородження у 2008 році він зареєстрував на своє ім'я підприємство та став директором ТОВ «Цоколь». Однак про діяльність зазначеного підприємства він нічого не знає.

Підприємством ПАТ «Світлотехніка» по взаємовідносинам з ТОВ «Цоколь» згідно поданого Додатку №5 до декларації, до складу податкового кредиту за червень 2010 року включено суму в розмірі 15058,90 грн., за липень 2010 року в розмірі 2802,88 грн. Пізніше платником подано коригуючий розрахунок, щодо виключення цих сум із податкового кредиту. Згідно проведеного аналізу вищезазначених первинних документів щодо взаємовідносин між ПАТ «Світлотехніка» та ТОВ «Цоколь» порушень податкового кредиту не встановлено. Спростувати заяви платника щодо не включення даних сум до складу валових витрат не є можливим, так як платником ні до скарги ні під час перевірки не надано жодного документу (письмово листом від 11.12.2012 року вих.№285/4-1 платник повідомив про відмову у наданні будь - яких документів).

Також, перевіркою встановлено, що в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ПАТ «Світлотехніка» завищено задекларовані показники по рядку 04.1 по фінансово - господарським операціям з ТОВ «ТДС Плюс» (ЄДРПОУ 34441199) всього на суму 2163871 грн., в т.ч. по періодах: за 2009 рік і сумі 1 055 913 грн.; за І квартал 2010 року в сумі 232528 грн.; за 1 півріччя 2010 року на суму 633998 грн.; за 3 квартали на суму 676497 грн.; за 2010 рік на суму 676497 грн.; за І квартал 2011 року на суму 431461 грн.

В порушення вимог п.44.1. ст..44, п.138.2 та пп.138.8.1 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ПАТ «Світлотехніка» завищено витрати, задекларовані у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» по фінансово - господарським операціям з ТОВ «ТДС Плюс» (ЄДРПОУ 34441199) за II квартал 2011 року на суму 850537 грн.

Підприємством ПАТ «Світлотехніка» до перевірки не надано жодного документу, підтверджуючого взаємовідносини з ТОВ «ТДС Плюс». Перевірками було встановлено, що підприємство ТОВ «ТДС Плюс» надало послуги з ремонту верстату та послуги ПАТ «Світлотехніка» з ремонту організаційної техніки. Однак фактично операції були безтоварні. Фахівцями ВПМ ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя були отримані пояснення від директора ТОВ «ТДС Плюс» Вознесенського І.О. та фінансового директора цього ж підприємства Фоминих В.В., які підтвердили, що послуги з ремонту станків та орг.техніки фактично виконувались робітниками ПАТ «Світлотехніка». Бухгалтерський та податковий облік ТОВ «ТДС Плюс» вівся бухгалтерами ПАТ «Світлотехніка».

Суд зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. На підставі пп.5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже, для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

За матеріалами справи підставою для збільшення позивачу податкового зобов'язання податку на прибуток став висновок податкового органу про безтоварність операцій.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ТДС Плюс» укладено договори поставки від 30.12.2010 р. №1208/1/10, №706/1/11 від 01.07.2011 р., №1202/2/10 від 31.12.2010 р., відповідно до умов яких постачальник - ТОВ «ТДС Плюс» зобов'язується поставити та передати покупцеві - ЗАТ «Світлотехніка» у власність продукцію промислово - технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Відповідно до умов договорів товар, що поставляється за договорами, сплачується за цінами, встановленими у додатках. Крім того, ТОВ «ТДС Плюс» надало послуги з ремонту верстату та послуги ПАТ «Світлотехніка» з ремонту організаційної техніки.

На підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «ТДС Плюс» до матеріалів справи надані податкові накладні, акти передачі - приймання виконаних робіт, видаткові накладні (а.с. 167-169, т.1, 145-228, т.3, 1-245, т.4, 1-215, т.5, 1-65, 211-217, т.6 ), журнали ордери по рахунку 631, акти здачі - прийняття робіт, дефектні акти. На підтвердження факту здійснення оплати до матеріалів справи надано виписки по рахунку (а.с. 1-144, т.3). На підтвердження використання в господарській діяльності отриманих товарів та послуг надані звіти про обіг номенклатури (а.с. 145-207, т.6). Також від ТОВ «ТДС Плюс» через канцелярію суду на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій надійшли установчі документи, документи щодо реєстрації як юридичної особи, кадрові документи.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність первинних документів, які є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення суми коштів до валових витрат є необґрунтованим, що зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

З акту перевірки встановлено, що на порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3, п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ПАТ «Світлотехніка» завищено задекларовані показники по рядку 04.1 фінансово - господарським операціях з ТОВ «Цоколь» всього на суму 89309 грн., в т.ч. по періодах: півріччя 2010 року - завищення на суму 75295 грн.; 3 квартали - завищення на суму 89309 грн.; 2010 рік - завищення на суму 89309 грн. Зазначене завищення витрат відбулось на підставі того, що ПАТ «Світлотехніка» протягом перевіряємого періоду мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Цоколь» (ЄДРПОУ 31950126). Проте, суд зазначає, що з акту перевірки неможливо встановити, на підставі яких документів відповідачем встановлені порушення по взаємовідносинах з ТОВ «Цоколь», які господарські операції досліджувалися та на підставі яких документів встановлено включення сум по операціях з ТОВ «Цоколь» до складу валових витрат. До матеріалів справи надані документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Цоколь» (а.с. 182-208, т.1), проте з їх змісту не вбачається, що порушення, які встановлені в акті перевірки, стосуються саме цих операцій.

Крім того, з акту перевірки та податкового повідомлення - рішення неможливо встановити, на підставі чого позивачу збільшено податкове зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Цоколь» на певну суму, оскільки з наданого до матеріалів справи розрахунку донарахованих зобов'язань та застосованих штрафних санкцій, судом встановлено, що донарахуванню по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Цоколь» та ТОВ «ТДС Плюс» підлягає сума 191452,00 грн. за 2010 рік (а.с. 67, т.6). Враховуючи наведене, суд зазначає, що висновку про відсутність реального характеру вчинення господарських операцій між підприємством позивача та ТОВ «Цоколь» податковий орган дійшов без дослідження самих операцій та його висновки ґрунтуються на припущенні.

Між тим, з пояснень представників позивача встановлено, що позивачем не включалися до валових витрат суми коштів по операціях з ТОВ «Цоколь» щодо ремонту основних фондів до рядку 04.1 декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143, оскільки вказані суми декларувалися у рядку 04.10 (витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин), які відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат.

На вказані обставини позивач посилався у скарзі на первинне податкове - повідомлення рішення, разом з тим податковим органом зазначено, що підприємством ПАТ «Світлотехніка до перевірки не надано жодного документ на підтвердження взаємовідносини з ТОВ «Цоколь», дослідити відображення зазначених операцій в бухгалтерському та податковому обліку, встановити зв'язок даної операції з господарською діяльністю, даною перевіркою неможливо, оскільки посадовими особами підприємства, будь які первинні документи та данні бухгалтерського обліку до перевірки не надані. Суд зазначає, що з наведеного слідує, що податковий орган дійшов висновку про завищення валових витрат по операціях з ТОВ «Цоколь» без дослідження включення сум коштів до валових витрат підприємства.

Щодо посилання відповідача на ненадання документів під час перевірки суд зазначає, що при розгляді справи встановлено, що відповідачем по ТОВ «ТДС Плюс» та ТОВ «Цоколь» запитувалися журнали - ордери 631, 361, договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, сертифікати якості заводу виробника, документи на підтвердження розрахунків, інші первинні та бухгалтерські документи. Як свідчать матеріали справи, вказані документи були надані ПАТ «Світлотехніка» у вересні 2012 року до перевірки за реєстрами під підпис посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку. Як встановлено з реєстрів, позивачем було надано: головні книги, тех. карта (норми витрат матеріалів на одиницю виробу у кількості 51 папка), документи щодо випуску продукції, інвентаризаційні описи, банк, банківські виписки рах. 311, каса, податкові накладні, приходні накладні, видаткові накладні, журнали - ордери з додатками первинних документів по рах. 311, 312, 301, 361, 631, 3711, 10, 15, оборотно-сальдові відомості по рах. 281, 362, 3712, 632, 681, 220 (а.с. 209-215, т.1).

Також, суд зазначає, що висновку про відсутність факту реального вчинення господарських операцій податковий орган дійшов з огляду на дані перевірки ТОВ «ТДС ПЛЮС», якою встановлено, що у періоді з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року (акт від 23.07.2012 року № 476/22-022/34441199) ТОВ «ТДС Плюс» при придбанні у постачальників та подальшої реалізації (продажу) товарів (послуг) не було додержано вимог ч. 3, 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2011 р. на суму податкового кредиту 380966,69 грн., податкових зобов'язань 602881,79 грн., валових доходів 753 602 грн. та валових витрат 476208,00 грн., які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України, та акти перевірки підприємства ТОВ «Цоколь» за період з 11.03.2008 року по 15.04.2010 року за результатами, якої складено акт від 11.06.2010 р. 95/23-2/31950126 та за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2010 р. акт від 31.08.2010 р. № 159/23-2/31950126, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року.

Суд вважає за необхідне відмітити, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. В ході розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб контрагентів позивача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, позивач діяв у відповідності до норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, а податковий орган при прийнятті рішення дійшов хибного висновку про наявність порушень, відповідач дійшов такого висновку з огляду на обставини діяльності інших осіб, а не позивача, що є помилковим, так як позивач не несе відповідальності за їх дії.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Світлотехніка».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Державної податкової служби від 04 січня 2013 року №0000022200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» судовий збір в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В.Мінаєва