Постанова № 31941215, 04.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р. Справа №805/3872/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: об 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 р. № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Пащенко Г.В., довіреність від 28.05.2013 року № 01/14-1359

від відповідача: Радченко А.В., довіреність від 15.02.2013 року № 4208/10/10-1

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 р. № 0000 581530/25055/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірним висновок акту камеральної перевірки від 17.10.2012 року № 440/15-17-3-31599557 щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» по податковим деклараціям з податку на додану вартість за червень-жовтень 2010 року, лютий, квітень-вересень 2011 року та по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2011 року № 0000721312/26436/10/15-16-23/3, за висновками якого встановлено несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12 297 164,78 грн. з затримкою понад 30 календарних днів. Так, відповідач зазначив в цьому акті перевірки, що позивач сплачував податкові зобов'язання за рішеннями суду про розстрочення податкового боргу з порушеннями граничних термінів сплати. Проте позивач сплачував податкове зобов'язання за наведеними деклараціями своєчасно згідно порядку, встановленому судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу. Таким чином, позивач вважає неправомірним та безпідставним спірне податкове-повідомлення рішення від 08.11.2012 року № 0000581530/25055/10/15-17-3, яке прийняте відповідачем по результатам зазначеного акту перевірки щодо нарахування штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн., тому просить у судовому порядку визнати його протиправним та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Отже відповідач визначив, які податкові зобов'язання сплачені позивачем та встановив факт порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань при затримці більше 30 календарних днів. У зв'язку з цим, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 2 459 432,97 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням. На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» є юридичною особою, здійснює свою діяльність згідно статуту (в новій редакції), затвердженому наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 01.06.2011 року за № 174, ідентифікаційний код 31599557, місцезнаходження - 85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» по деклараціях за червень 2010 року від 20.07.2010 року № 9002784163, липень 2010 року від 20.08.2010 року № 9003544505, серпень 2010 року від 20.09.2010 року № 9003965508, вересень 2010 року від 20.10.2010 року № 9004495208, жовтень 2010 року від 22.11.2010 року № 9005330329, лютий 2011 року від 21.03.2011 року № 9001542789, квітень 2011 року від 20.05.2011 року № 9003659369, травень 2011 року від 17.06.2011 року № 9004151748, червень 201 року від 20.07.2011 року № 9005032507, липень 2011 року від 19.08.2011 року № 9007032145, серпень 2011 року від 19.09.2011 року № 9007840164, вересень 2011 року від 20.10.2011 року № 9009249292, по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2011 року № 0000721312/26436/10/15-16-23/3, про що складений акт від 17.10.2012 року № 440/15-17-3-31599557 (далі - акт перевірки від 17.10.2012 року № 440).

За висновком цього акту перевірки вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку встановлено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12 297 164,78 грн. з затримкою понад 30 календарних днів.

За результатами акту перевірки від 17.10.2012 року № 440 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби України та до Державної податкової служби України. Однак, рішеннями зазначених органів ДПС скарги позивача було залишено без задоволення.

Як вбачається з акту перевірки від 17.10.2012 року № 440, позивач протягом січня-вересня 2012 року сплачував узгоджене податкове зобов'язання за наведеними вище податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковому повідомленню-рішенню згідно судових рішень про розстрочення податкового боргу. Однак, як вказує відповідач плата цього податкового зобов'язання здійснена з порушеннями граничних термінів сплати.

З пояснення відповідача слідує, що позивач мав податковий борг, а тому у відповідності до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України відповідачем правомірно зараховано кошти, що сплачував позивач в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжних дорученнях. Визначений Податковим кодексом порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Відстрочення чи розстрочення не припиняють податкові зобов'язання платника податків.

Позивач зауважує проти такого, зазначає, що податкові зобов'язання за деклараціями з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням розстрочено судовими рішеннями в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, на думку позивача, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості. При цьому, позивачем сплачувались податкові зобов'язання вчасно, до закінчення відповідного місяця, а тому відсутні факти прострочення сплати, що виключає притягнення його до відповідальності. Тому вважає висновки акту перевірки від 17.10.2012 року № 440 необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Судом встановлено, що у позивача існував податковий борг з податку на додану вартість, який не оспорюється та був стягнутий в судовому порядку постановами Донецького окружного адміністративного суду, при цьому, рішеннями суду також постановлено про розстрочення цього податкового боргу, а саме:

- постанова від 05.04.2011 року № 2а/0570/5075/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Красноліманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2011 року в розмірі 8 533 984 грн.

Ухвалою від 12.04.2011 року постановлено про розстрочення виконання постанови від 05.04.2011 року строком на п'ять років, починаючи з квітня 2011 року по травень 2016 року за графіком погашення по 142 233,06 грн. щомісячно до повного погашення заборгованості.

- постанова від 02.06.2011 року № 2а/0570/9172/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 4 773 067,00 грн.

Ухвалою від 30.06.2011 року постановлено про розстрочення виконання постанови від 02.06.2011 року строком на три роки з 01.07.2011 року по 01.06.2014 року зі сплатою щомісячно суму боргу у розмірі 125 924,41 грн., починаючи з липня 2011 року зі сплатою останнього платежу у розмірі 125 924,34 грн. до повного погашення заборгованості в сумі 1 533 278,69 грн.

- постанова від 20.07.2011 року № 2а/0570/11455/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 11 062 544,00 грн.

Ухвалою від 09.08.2011 року постановлено про розстрочення виконання постанови суду від 20.07.2011 року строком на 5 (п'ять) років з 01.09.2011 року по 01.09.2016 року по 125475,01 грн. щомісячно, а в серпні 2016 року - 194 474,86 грн.

- постанова від 12.08.2011 року № 2а/0570/13743/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5 063 577,00 грн.

Ухвалою від 31.08.2011 року постановлено про розстрочення виконання постанови суду від 12.08.2011 року строком на 44 місяці починаючи з 01 вересня 2011 року терміном на 44 місяці, зі стягненням щомісячної суми в розмірі 115 081,30 грн., а при стягненні за останній місяць (квітень 2015 року) - 115 081,10 грн.

- постанова від 13.09.2011 року № 2а/0570/15686/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 5 201 264,00 грн.

Цією ж постановою постановлено розстрочити сплату податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 5 201 264,00 грн. терміном на п'ять років, з 01.10.2011 року по 01.10.2016 року з щомісячним платежем по 86 687,70 грн., а в вересні 2016 року - 86689,70 грн.

- постанова від 20.10.2011 року № 2а/0570/17723/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 9 945 991,59 грн.

Цією ж постановою встановлено порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення на 5 років, починаючи з листопада 2011 року, шляхом сплати ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» суми боргу у розмірі 9 945 991,59 грн. щомісячними платежами у розмірі 165 766,00 копійок щомісячно, а в жовтні 2016 року 165797,59 грн.

- постанова від 20.10.2010 року № 2а-22900/10/0570 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 10 324 108,66 грн.

Ухвалою від 26.10.2011 року постановлено про розстрочення виконання постанови суду від 20.10.2010 року строком на 5 років шляхом сплати боргу щомісячно з листопада 2011 року по вересень 2016 року по 172 068,00 грн. та у жовтні 2016 року 172096,66 грн.

- постанова від 24.11.2011 року № 2а/0570/20467/2011 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 17 126 252,00 грн.

Цією ж постановою постановлено про розстрочення зазначеного платежу в період з грудня 2011 року по жовтень 2016 року рівними частками по 285 437,50 грн. щомісячно, а у листопаді 2016 року - 285 439,50 грн.

- постанова від 22.12.2010 року № 2а-25881/10/0570 про стягнення з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 16 632 214,00 грн.

Ухвалою від 06.12.2011 року, з урахуванням ухвали від 24.01.2012 року про виправлення описки у судовому рішенні, постановлено про розстрочення виконання постанови суду від 22.12.2010 року строком на 5 років шляхом сплати боргу щомісячно з січня 2012 року по листопад 2016 року по 277 203,56 грн. та 277 203,96 грн. у грудні 2016 року.

Вказані ухвали набрали законної сили.

Позивач сплачував податок на додану вартість платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, які, зокрема, є в матеріалах справи, і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу з вказаного податку.

Відповідач зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Судом досліджено графіки погашення розстроченого податкового боргу згідно судовим рішенням про розстрочення податкового боргу, в яких визначено, що податковий борг сплачується рівними частками щомісяця.

Отже не передбачено конкретні дати сплати податкового боргу, а зазначено тільки місяці такого погашення. При цьому, ухвали суду про розстрочення позивачу податкового боргу відповідачем не оскаржені.

Відповідно до ст. 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

З вказаної норми слідує, що обов'язок по сплаті податку або збору виникає, змінюється та припиняється за наявності підстав, установлених податковим законодавством.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в податкових правовідносинах діє розширювальний принцип, принцип дозволеної поведінки, тобто, йдеться про сукупність дій, прямо закріплених Податковим кодексом України.

Найважливішим питанням при регулюванні відносин зі сплати податків і зборів є з'ясування моменту, з якого виникає обов'язок сплати податку. Обов'язок сплати пов'язується з настанням обставин, передбачених Податковим кодексом України.

Такі обставини перелічені у ст. 54 Податкового кодексу України. Вказаною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган.

При цьому, визначення грошового зобов'язання податковим органом застосовується лише у випадках, прямо передбачених Кодексом та іншими нормами податкового права.

Покладаючи на контролюючий орган обов'язок щодо нарахування платнику податків суми грошового зобов'язання у передбачених Кодексом випадках, законодавець одночасно визначив за податковим органом обов'язок забезпечити своєчасність, достовірність і повноту такого нарахування.

Податковий кодекс України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання та підстави їх виникнення визначаються судом у постановах чи ухвалах суду, як це вказано в акті камеральної перевірки від 17.10.2012 року № 440.

Факт того, що відповідачем погашався податковий борг саме за ухвалами суду про розстрочення податкового боргу не спростовується відповідачем та підтверджується також зворотнім боком облікової картки позивача, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що визначення відповідачем в акті перевірки та особовому рахунку платника податків судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним. Тому його висновки щодо затримання сплати позивачем податкових зобов'язань, які виникли на зазначеній підставі, не відповідають вимогам законодавства.

У відповідності до п. 87.9 ст.89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Водночас, згідно ст. 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини наведені у ст. 54 Податкового кодексу України. Зокрема, даною нормою передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган.

Норми Податкового кодексу України не містять випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, визначення відповідачем у акті перевірки від 17102012 року № 440 судових рішень як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як встановлено судом, постановами суду визнано податковий борг та постановлено про стягнення такого боргу. Разом з тим, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища ДП «ВК «Краснолиманська» та неможливості одразу погасити суми стягнутого податкового боргу, судом були прийняті рішення, якими встановлено особливий порядок погашення позивачем податкового боргу, а саме: шляхом його розстрочення на певний період зі сплатою податкового боргу рівними платежами щомісяця.

При цьому, як встановлено судом, СДШ по роботі з ВПП у м. Донецьку зазначені судові рішення оскаржені не були, тобто відповідач погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань та ці рішення набрали законної сили.

Заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Зазначене також узгоджується з судовою практикою, зокрема, ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року у справі № 805/1111/13-а (у складі колегії суддів Нікуліна О.А., Ханової Р.Ф., Попова В.В.), від 22.05.2013 року у справі № 805/3880/13-а (у складі колегії суддів Яковенко М.М., Ханової Р.Ф., Гайдар А.В.) та іншими рішеннями.

З урахуванням наведеного, пояснень сторін та аналізу нормативних актів, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення видане відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства, не відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

При цьому, ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 2294,00 грн., про що свідчать відповідне платіжне доручення № 884 від 12.03.2013 року, відтак вказані витрати підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.11.2012 р. № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 08.11.2012 р. № 0000581530/25055/10/15-17-3 про нарахування Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» штрафу у розмірі 2 459 432,97 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ідентифікаційний код 31599557, місцезнаходження - 85310, Донецька область, м. Родинське, вул. Перемоги, 9) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 04 червня 2013 року у присутності сторін, що з'явились.

Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.