Ухвала суду № 31938261, 12.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 876/5361/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лідер» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПП «Лідер» 02.01.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської ОДПІ Івано-Франківської області, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000108220 від 19.11.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій із контрагентом ПП «Ардея-Тех» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ Івано-Франківської області ДПС №000108220 від 19.11.2012 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Калуська ОДПІ Івано-Франківської області ДПС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України на дату написання акта в ПП «Лідер» обліковуються завищення податкового кредиту по контрагенту ПП «Ардея- Тех» за квітень 2011 року в сумі 11066,67 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено:

неможливість фактичного здійснення ПП «Ардея - Тех» господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень,, транспортних засобів;

порушення ч. 1, ч.5 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах,. здійснених ПП «Ардея - Тех» з покупцями.

Апелянт вважає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно з п.п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Лідер» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Ардея-Тех» за квітень-вересень 2011 року, про що складено Акт № 2308/22-0/31563452 від 06.11.2012 року.

Податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.6., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в загальній сумі 11067,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року - 2646,00 грн., за червень 2011 року - 8421,00 грн. (а.с.11-18).

19.11.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 2308/22-0/31563452 від 06.11.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №000108220, яким відповідно до п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.6., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 16601,00 грн., у тому числі основний платіж 11067,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 5534,00 грн. (а.с.26).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погоджується, апеляційна інстанція, виходив з того, що позивачем представлено суду всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарської операції, її відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів, а порушення кримінальної справи відносно директора приватного підприємства «Ардея-Тех» по ч.3 ст. 212 КК України (несплата податків) не є доказом фіктивності договору №НП-061010 про надання послуг по транспортному експедируванню від 06.10.2010 року, укладеного між ПП «Ардея-Тех» та ПП «Лідер».

Так, як вбачається з копії договору №НП-061010 про надання послуг по транспортному експедируванню від 06.10.2010 року ПП «Ардея-Тех» (експедитор) взяло на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором за плату виконати послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів Клієнта - ПП «Лідер» в об'ємах та на умовах, що задовольняють Клієнта та його контрагентів (п.1.1 Договору) з оплатою по 410 грн. за вагон (а.с.19).

28.12.2010 року та 28.02.2011 року між позивачем та ПП «Ардея-Тех» укладено додаткові угоду №1 та №2 до вищевказаного договору №НП-061010, якими продовжено дію договору та визначено додаткові умови. (а.с.21,22).

Факт участі ПП «Ардея-Тех» в організації перевезень вантажів ПП «Лідер» підтверджується Актом здачі-прийому виконаних робіт №290411 від 29.04.2011 року до договору №НП-061010 від 06.10.2010 року «Про надання послуг по транспортному експедируванню» ( на протязі квітня 2011року здійснено організацію забезпечення під завантаження та перевезення 166 вагонів на суму 66400,00 грн. в тому числі ПДВ 11066,67 грн. (а.с.23).

Факт проведених господарських операцій ПП «Ардея-Тех» та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача підтверджують наявні в матеріалах справи податкові накладні, виписані ПП «Ардея-Тех», як особою платником податку - продавцем, а саме: №321 від 29.04.2011 року на суму 66400,00 грн. в тому числі ПДВ 11066,67 грн. (а.с.24-25).

Оплата наданих ПП «Ардея-Тех» послуг позивачу здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с.25).

Реальність вищевказаних операцій підтверджується також тим, що позивач здійснював реалізацію продукції згідно нижченаведених документів:

- договору купівлі-продажу щебеню гранітного різного асортименту, відсіву гранітного № 20/01/11 від 20.01.2011 року, відповідно до якого ПП «Лідер» (продавець) зобов'язується передати у власність ТзОВ «Щирецький завод залізобетонних виробів» (покупець) продукцію, а останній прийняти і оплатити її на умовах договору (а.с.27-28);

- картки рахунку: 361: контрагенти: Щирецький ЗЗБВ: Замовлення: Договір ДГ-0000001 (20.01.11) за квітень 2011 року (а.с.29);

- видаткових накладних, виписаних ПП «Лідер» (постачальник) одержувачу ТзОВ «Щирецький» ЗЗБВ»: № РН-000034 від 02.04.2011 року, № РН-000037 від 06.04.2011 року, № РН-000035 від 04.04.2011 року, № РН-000041 від 11.04.2011 року, № РН-000040 від 09.04.2011 року, № РН-000048 від 19.04.04.2011 року, № РН-000049 від 22.04.2011 року, № РН-000051 від 25.04.2011 року, № РН-000054 від 29.04.2011 року (а.с.30-34).

- договору купівлі-продажу щебеню гранітного різного асортименту, відсіву гранітного № 010411 від 01.04.2011 року,відповідно до якого ПП «Лідер» (продавець) зобов'язується передати у власність ПП «Гаразд» (покупець) продукцію, а останній прийняти і оплатити її на умовах договору (а.с.35-36);

- картки рахунку: 361: контрагенти: Гаразд: Замовлення: Договір ДГ-00000224 (01.09.10) за квітень 2011 року (а.с.37);

- видаткових накладних, виписаних ПП «Лідер» (постачальник) одержувачу ПП «Гаразд»: № РН-000038 від 06.04.2011 року, № РН-000053 від 29.04.2011 року (а.с.38-39);

- договору поставки щебеню гранітного № КС/720/11 від 01.02.2011 року, відповідно до якого ПП «Лідер» (постачальник) зобов'язується передати у власність Представництва «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.» (покупець) товар, а останній прийняти і оплатити (а.с.40-41);

- картки рахунку: 361: контрагенти: Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.: Замовлення: Договір ДГ-0000004 за квітень 2011 року (а.с.42);

- видаткових накладних, виписаних ПП «Лідер» (постачальник) одержувачу Представництво «Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А.»: № РН-000042 від 11.04.2011 року, № РН-000050 від 25.04.2011 року (а.с.43-44);

- договору купівлі-продажу щебеню гранітного різного асортименту, відсіву гранітного № 140411 від 14.04.2011 року, відповідно до якого ПП «Лідер» (продавець) зобов'язується передати у власність ТзОВ «Фірма «Рембудпостач» (покупець) продукцію, а останній прийняти і оплатити її на умовах договору (а.с.45-46);

- картки рахунку: 361: контрагенти: Рембудпостач: Замовлення: Договір ДГ-0000015 (14.04.11) за квітень 2011 року (а.с.47);

- видаткової накладної, виписаної ПП «Лідер» (постачальник) одержувачу ТзОВ «Фірма «Рембудпостач»: № РН-000045 від 15.04.2011 року (а.с.48);

- договору поставки гранітної продукції № 09/11 від 09.01.2009 року, відповідно до якого ПАТ «Ущицький комбінат будівельних матеріалів» (постачальник) зобов'язується поставити у власність ПП «Лідер» (покупець) продукцію, а останній прийняти і оплатити її на умовах договору (а.с.49-50);

- картки рахунку: 361: контрагенти: Ушицький КБМ: Замовлення: Договір ДГ-0000001 (09.01.09) за квітень 2011 року (а.с.51);

- видаткових накладних, виписаних ПАТ «Ущицький комбінат будівельних матеріалів» (постачальник) одержувачу ПП «Лідер»: № 357 від 06.04.2011 року, №389 від 11.04.2011 року, №447 від 15.04.2011 року, №445 від 15.04.2011 року, №446 від 16.04.2011 року, №437 від 18.04.2011 року, №475 від 18.04.2011 року, №468 від 19.04.2011 року, №487 від 22.04.2011 року, №498 від 24.04.2011 року, №499 від 24.04.2011 року, №524 від 29.04.2011 року, №534 від 29.04.201 року, №509 від 27.04.2011 року;

- видаткових накладних, виписаних ТОВ «Клесівський кар'єр нерудних копалин «Технобуд» (продавець) одержувачу ПП «Лідер»: № CBD/КЩ-0001452 від 02.04.2011 року, № CBD/КЩ-0001468 від 04.04.2011 року, № CBD/КЩ-0001526 від 09.04.2011 року, № CBD/КЩ-0001493 від 06.04.2011 року (а.с.68-68);

Оплата товару здійснена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується випискою банку про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача.

Факт реальності поставки продукції підтверджують представлені позивачем копії квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів (а.с. 72-99).

Посилання апелянта на відсутність ПП «Ардея-Тех» за юридичною адресою, матеріальних та трудових ресурсів для виконання умов договору, а також те, що відносно директора ПП «Ардея-Тех» порушено кримінальну справу за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (несплата податків), не заслуговують на увагу,так як відповідачем не заперечується сам факт поставки та отримання продукції (щебеню гранітного різного асортименту, відсіву гранітного) позивачем та його контрагентами, а податковим органом заперечується реальність проведення господарських операцій між позивачем та ПП «Ардея-Тех» щодо виконання договору №НП-061010 про надання послуг по транспортному експедируванню від 06.10.2010 року та додаткових угод до нього.

На погляд колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження відповідача про фіктивність господарських операцій позивача та його контрагента ПП «Ардея-Тех», а також висновки про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в загальній сумі 11067,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року - 2646,00 грн., за червень 2011 року - 8421,00 грн. необґрунтовані належними та допустимими доказами.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів на підтвердження реалізації продукції, експедирування якої було здійснено ПП «Ардея-Тех». Вказані письмові докази свідчать про використання позивачем в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності послуг, отриманих у контрагента ПП «Ардея-Тех» та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту.

Крім того, на момент здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ПП «Ардея-Тех», останній мав статус юридичної особи відомості, про місцезнаходження якої було підтверджено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»( рішення від 22.01.2009 року), що підтримана постановою Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, що порушило б справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів дійшла переконання, що податковим органом не спростовані первинні документи позивача про реальність оскаржуваної господарської операції позивач з ПП «Ардея-Тех», ця угода також не визнана нікчемною в судовому порядку, тому рішення суду першої інстанції є обґрунтованим.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013 року у справі №809/4/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 17.06.2013 року.