Постанова № 31938060, 13.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 р. Справа №805/7363/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю. при секретарі Сімонові Д.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 21415,29 грн.,

за участю представника позивача Гой О.В.

представник відповідач не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 21415,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач з 15.03.2012 року по 27.02.2013 року перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітній та отримував допомогу по безробіттю, але, як встановлено при перевірці, він з 01.04.2012 року по 03.05.2012 року працював за договором підряду на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Асистент». Позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 21415,29 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Позивач - Маріупольський міський центр зайнятості, реалізує державну політику зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначений Кабінетом Міністрів України та Законом України «Про зайнятість населення».

22 березня 2012 року ОСОБА_1 подав заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом від 22.03.2012 № НТ120322 відповідачу надано статус безробітного на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» у розмірі, установленому законодавством з 22.03.2012 року по 16.03.2013 року.

Відповідно до наказу від 27.02.2013 року № 130227 виплата допомоги по безробіттю припинена з 03.01.2013 року у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості без поважних причин 30 календарних днів і більше.

Київським міським центром зайнятості при розслідуванні страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що ОСОБА_1 з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «Асистент», що підтверджується договорами підряду від 01.04.2012 року № 131, від 03.05.2012 року № 142.

Відповідно до Актів приймання-передачі робіт від 01.04.2012 року №1, від 03.05.2012 року та розрахунку 1 ДФ за 2 квартал 2012 року відповідачем було отримано винагороду на загальну суму 2592,11 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, і, зокрема, працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно зі статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Таким чином, з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року відповідач відносився до зайнятого населення, а відтак, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» не мав права на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі підпункту 1 пункту 5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до статті 1 Закону №1533-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 3 статті 36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 15.03.2012 року по 01.03.2013 року ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю у сумі 21415,29 грн., що підтверджується відомостями виплат.

Таким чином суд приходить до висновку, що з моменту укладення договорів підряду відповідач відносився до зайнятого населення, отже, йому безпідставно було сплачено допомогу по безробіттю в розмірі 21415,29 гривень.

Відповідачу листом 19.03.2013 № 11-1099 пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але допомога по безробіттю не сплачена.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомога по безробіттю) у розмірі 21415,29 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 21415,29 грн., задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) грошову суму виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) у розмірі 21415,29 (двадцять одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень 29 коп.) на р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецькій області, ОКПО 24815706, МФО 834016, одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 13 червня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 18 червня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.