Постанова № 31936980, 12.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа №805/4767/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю

представника позивача Єрмак М.В.

представника відповідача Головко А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» про стягнення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» про стягнення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 17 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогалс» та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу №Д-1857, відповідно до якого покупцем було придбано легковий автомобіль марки Toyota Corolla 1,6 L 6 МТ, 2012 року випуску за ціною 178153,00 гривень. При реєстрації зазначеного автомобіля ОСОБА_3 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4453,82 гривень, що складає 3% від вартості придбаного автомобіля без ПДВ.

31 травня 2012 року ОСОБА_3, вважаючи сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування незаконною, звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька та Головного управління Державної казначейства України в Донецькій області про стягнення безпідставно сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Сплату збору підтверджується квитанцією від 26 квітня 2012 року. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суму сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням легкового автомобілю. Зазначене рішення залишено в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року.

Згідно довідки Управління державної казначейської служби в Кіровському районі м. Донецька 13 листопада 2012 року ОСОБА_3 було повернуто сплачену ним суму збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 гривень.

Оскільки примусово сплачений збір було стягнуто з Державного бюджету України в сумі 4453,82 гривень, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, ця сума підлягає поверненню до бюджету.

Відповідно до діючого законодавства обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та встановленому судом факту, обов'язок зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження автомобілю, тобто, на Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс».

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька з наступних підстав. Пунктом 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством). Відповідно до норм цього Порядку ТОВ «Автогалс» 17 квітня 2012 року уклало договір купівлі-продажу автомобілю №Д-1857 з фізичною особою ОСОБА_3, підпунктом 6.2.5 пункту 6.2 статті 6 якого передбачено обов'язок покупця самостійно сплатити платежі та збори, необхідні для реєстрації товару (автомобілю) в органах державної автомобільної інспекції. Пунктом 14 Порядку органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що Закон лише визначає вид операції під час якої має проводитись сплата збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема відчуження транспортного засобу та коло осіб, які є платниками збору при відчуженні легкових автомобілів, відтак, на думку відповідача, не деталізує, хто саме відчужував чи набувач повинен сплатити цей збір. Водночас порядком передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів підприємства, установи, організації, всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі. Таким чином, порядок конкретизує закон, визнаючи, хто саме з учасників правовідносин з відчуження легкового автомобіля повинен сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, на думку відповідача, твердження ОСОБА_3 про те, що він не є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування є безпідставними. Таким чином, відповідач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_3 є належним платником збору на обов'язкове пенсійне страхування. Також, ТОВ «Автогалс», на той час, не мав можливості самостійно сплатити збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування, оскільки це не було передбачено Порядком і вказані кошти від ТОВ «Автогалс» органи Державтоінспекції не прийняли, як кошти зараховані за будь-яку іншу особу.

На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогалс», є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 33340461. Види діяльності за КВЕД - 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції діючій під час виникнення правовідносин, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та таких автомобілів, які переходять у власність спадкоємця за законом.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 17 квітня 2012 року №Д-1857, укладеному між ТОВ «Автогалс» та ОСОБА_3, останнім було придбано автомобіль марки Toyota Corolla 1,6 L 6 МТ Terra (17) 1G3попелясто-сірий мет, 2012 року випуску за ціною 178153,00 грн. При реєстрації зазначеного автомобіля ОСОБА_3 було сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4453,82 грн., що складає 3% від вартості придбаного автомобілю без ПДВ.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року у справі № 2а/0570/6530/2012 було стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку із придбанням легкового автомобіля, у розмірі 4453,82 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року у зазначеній справі апеляційна скарга УПФУ у Кіровському районі м. Донецька залишена без задоволення, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року у справі № 2а/0570/6530/2012 залишена без змін.

Згідно виписки та довідки Управління державної казначейської служби в Кіровському районі м. Донецька від 20 березня 2013 року №57/02-47/283 вбачається, що 13 листопада 2012 року ОСОБА_3 було перераховано сплачену ним суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн. на рахунок стягувача в повному обсязі.

Згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

З 28 червня 2012 року набрала чинності нова редакція пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону

Відповідно до п. 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Отже, відповідно до цього Закону та встановлених судом фактів, обов'язок із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження автомобілю, тобто на ТОВ «Автогалс».

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України).

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, особа, яка придбала автомобіль до набрання чинності нової редакції п. 7 ст. 1 зазначеного Закону не є платником збору, відповідно не повинна сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи приписи Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та повноваження Пенсійного фонду України щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства, стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах позивач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» про стягнення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалс» на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Донецька збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4453,82 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 12 червня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 17 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.