Рішення № 31936435, 19.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10224/13 19.06.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АХА Страхування»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 994,01 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Пасіка Є.Ю. - представник за довіреністю № 864/18 від 10.04.13.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 19.06.2013 р., в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «АХА Страхування» до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 994,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № 3006284/05 АВ від 09.12.2009 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Hyundai Accent», державний номер АН 0262 СО, а тому позивач відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ДЕУ» державний номер АН 3207 НВ, водій, якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія». Позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитків, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21 994,01 грн.

Ухвалою суду від 31.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10224/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.06.2013.

11.06.2013 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу державний номер АН 3207 НВ.

У судове засідання 19.06.2013 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 23.04.2013 виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15.05.2013, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якої проти позову заперечує з таких підстав. Відповідач зазначає, що не визнає свого обов'язку з відшкодування на користь позивача грошової суми у розмірі 21 994,01 грн через те, що позивач вчасно не звернувся до відповідача із заявою про виплату, оскільки ДТП мало місце 28.05.2010 р, а позивач звернувся з регресом до відповідач лише 21.04.2013 р. Крім іншого, відповідач, зазначає, що згідно з п. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшиза. До відзиву, додано належним чином завірену копію полісу № ВЕ/ 4773895.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив:

За договором добровільного страхування транспортного засобу № 3006284/05 АВ від 09.12.2009 р.. закритим акціонерним товариством Страхова компанія «АХА Україна» було застраховано автомобіль «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО, страхувальником за договором є Каблучко Юлія Анатоліївна, вигодонабувачем - Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк», строк дії страхового полісу з 10.12.2009 р. по 09.12.2010 р.

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «АХА Україна» було перейменовано в приватне акціонерне товариство Страхова компанія «АХА Україна». Відповідно до п.1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Страхування» - товариство є правонаступником за всім майном, правами та обов'язками приватного акціонерного товариства Страхова компанія «АХА Україна».

Згідно довідки відділу УДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 2155 від 14.06.2010 р., - 28.05.2010 р. о 14:50 у Ворошиловському районі м. Донецька по вул.. Б. Хмельницького мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів: «ДЕУ», державний номер АН 3207 НВ, яким керував Штиба Анатолій Олександрович та «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО , під керуванням Каблучко Юлії Анатоліївни.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Штиба А.О. вимог п. 10,.1, Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Ворошилівського районного суду м. Донецька.

Згідно і Звіту про оцінку транспортного засобу № 843 від 17.06.2010 р. експертного, що проведений ТОВ «Експер», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО, в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 013,78 грн.

01.06.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

За страховим випадком - ДТП що сталась 28.05.2010 р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акта № 7958/10/05/05 від 09.06.2010 р. та страхового акта № 7958/10/05/05 доп.1 від 06.08.2010р. за договором страхування № 3006284/05 АВ від 09.12.2009 р.. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 23 605,65 грн., виплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 15 268 від 12.07.2010 р та № 17407 від 09.08.2010 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобов'язанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В матеріалах справи наявна інформація з бази МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля «ДЕУ», державний номер АН 3207 НВ та завірена копія полісу серії ВЕ № 4773895, згідно яких між відповідачем, як страховиком, та громадянином Штиба А.О. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на момент ДТП - 28.05.2010 р. ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 000,00 грн., розмір франшизи 510 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 3006284/05 АВ від 09.12.2009 р. перейшло право вимоги.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «ДЕУ», державний номер АН 3207 НВ.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ № 4773895) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 000 грн., франшиза - 510 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як було зазначено раніше, загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Hyundai Accent» державний номер АН 0262 СО в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 843 про оцінку автомобіля від 17.06.2010 р. складає 22 013,78 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21 994,01 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування в розмірі 21 484,01 грн. (розмір страхового відшкодування сплаченого позивачем за мінусом франшизи: 21 994,01 грн. - 510 грн. = 21 484,01 грн.). у сумі 510 ,00 грн слід відмовити.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, позивач не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 28.08.2012р. у справі № 23/279, яка згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкова до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю Гарантія» (04071, м. Київ, вул.. Костянтинівська, 56 офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул.. Братська, 14, ідентифікаційний код 20474912) 21 484 (двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 01 коп. - страхового відшкодування, 1 680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 60 коп. судових витрат.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.