Рішення № 31934632, 17.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.13р. Справа № 904/852/13-г

За позовом Прокурора Жовтневого району (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі:

1) Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

2) Комунального підприємства "Експрес" Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічного Центру "Енергетика", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 46 814,47грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Прокурор: Гандзюк А.В. (посвідчення № 011525 від 25.10.2012р.)

від позивача-1: не з'явився

від позивача-2: Ганжа М.Г. - представник (дов. № 7 від 01.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради (далі-позивач-1) та Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Експрес" (далі-позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічного Центру "Енергетика" (далі-відповідач) про стягнення 51 101,31 грн.

Сума позову складається з наступних сум: основного боргу за оренду в сумі 36126,94 грн., інфляційних в сумі 11291,95 грн., 3% річних в сумі 3682,42 грн., судового збору.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди від 29.12.2006 року за № 12/3 в частині розрахунку за орендоване приміщення.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву за № 26-1/02 від 26.02.2013 року) посилаючись на те, що:

- в період з 29.12.2006 року по 28.02.2007 року орендодавцем за договором оренди був позивач-2, а з 01.03.2007 року ним є позивач-1, тобто починаючи з 01.03.2007 року відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату лише позивачу-1, який в подальшому здійснює її перерозподіл з позивачем-2 в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і, відповідно, лише позивач-1 вправі вимагати від відповідача належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди, в т. ч. сплачувати орендну плату;

- прокурором неправильно визначено МКЖЕП "Експрес" як орган, на який територіальною громадою м. Дніпропетровська покладено обов'язок орендодавця за договором оренди.

Крім того, відповідачем подано до суду заяву від 26.02.2013 року про застосування до спору позовної давності.

12.03.13р. прокурором до суду надано заперечення на відзив відповідача щодо позовної заяви, яким просить суд прийняти вказану заяву до провадження та стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 51 101,31 грн.

До господарського суду 15.04.13р. подана прокурором заява про зменшення позовних вимог, яка мотивована тим, що під час подання позовної заяви було допущено помилку при розрахунках в частині стягнення пені та 3% річних, у зв'язку з чим, надано до суду правильні розрахунки. Таким чином, станом на день подання позову заборгованість з орендної плати відповідача складається із заборгованості по орендній платі у сумі 36 126,94 грн., сума нарахування 3% річних у сумі 846,36 грн. та сума боргу пені 184,08 грн. Разом загальна сума боргу складає у розмірі 37 157,38 грн.

Також, прокурор надав доповнення до позовної заяви та клопотання, яким звертає увагу суду на те, що заперечення в прохальній частині помилково містить уточнення позовних вимог, у зв'язку з чим, просить суд не брати до уваги прохальну частину даного заперечення.

14.05.13р. представник відповідача у судовому засіданні надав заяву № 14-1/05, в якій просить застосувати позовну давність у справі до вимог прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" орендної плати, інфляційних та 3% річних за період з 01.01.2008р. по 01.02.2010р. та відмовити в повному обсязі у задоволенні позову Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо стягнення з відповідача орендної плати, інфляційних та 3% річних за період з 01.01.2008р. по 01.02.2010р., а також, відзив на позовну заяву з урахуванням доповнення до неї та заяви про зменшення позовних вимог № 14/05 від 14.05.13р., в якому просить суд залишити позов без розгляду щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди комунального майна № 12/3 від 29.12.2006р.

Позивачем-2 в судовому засіданні подано клопотання від 03.06.13р., в якому просить суд продовжити розгляд справи на 15 днів. Прокурор клопотання позивач-2 підтримує повністю та не заперечує.

Ухвалою суду від 03.06.13р. продовжено строк вирішення спору по справі з 04.06.13р. по 18.06.13р. включно.

Прокурором Жовтневого району м. Дніпропетровська 14.06.13р. до господарського суду надана заява про уточнення позовних вимог (18 к - вих.13 від 10.06.13р.), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічний Центр "Енергетика" на користь Комунального підприємства "Експрес" Дніпропетровської міської ради заборгованість по орендній платі у загальному розмірі 46 814,47 грн., з яких:

- 38 839,02 грн. - основного боргу;

- 4 522,24 грн. - 3% річних;

- 3 453,21 грн. - пені.

Позивач-1 у судове засідання не з'явився, але 14.05.13р. ним було до суду надіслано листа, в якому вказує на те, що позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути дану справу без їхньої участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи прокурора та представника позивача-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Експрес" Дніпропетровської міської ради затвердженого Дніпропетровською міською радою (протокол № 30 від 26.12.12р.) відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003р. № 34/11, Комунальне підприємство "Експрес" Дніпропетровської міської ради є повним правонаступником всіх прав та обов'язків Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Експрес".

Згідно п. 1, п. 2 рішення міської ради від 21.03.2007р. № 41/11, додатку № 2 до цього рішення Комітету комунальної власності міської ради (управління комунальної власності міської ради) надані повноваження здійснювати управління нерухомим майном та визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно п. 1.1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення літ. "Б-1", "Б1-1" площею 133,2 кв.м за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Залізнична, 4, яке перебуває на балансі МК ЖЕП "Експрес", вартість якого визначено згідно зі звітом про експертну оцінку і становить 116 702,13 грн., для використання під цех виготовлення металевих виробів.

Вступ орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийняття-передачі зазначеного майна (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору оренди сторони узгодили, що передача майна в оренду не тягне за собою передачу орендарю права власності на це майно. Власником є територіальна громада м. Дніпропетровська у особі міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Плата за оренду приміщення визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, підтвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" з послідуючими змінами, і на підставі рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 116.12.99 № 2734/1 "Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого комунального майна", від 17.02.200 № 411 "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради", від 16.12.99 № 2734/1 "Про встановлення орендних ставок за використання нерухомого комунального майна" (п. 3.1. договору оренди).

Відповідно до п. 3.3. договору оренди та додаткової угоди № 2/10 від 15.04.2010 року, орендна плата за оренду приміщення становить за базовий грудень 2008р. місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції, додаток № 2) 1238,14 грн. ПДВ 247,63 грн. Всього 1485,77 грн. Орендна плата за травень 2010р. оренди визначається шляхом коригування орендної плати за квітень місяць на індекс інфляції за квітень і травень місяці.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Рахунки, податкова накладна, акт виконаних робіт за оренду приміщення надаються "Орендодавцем" щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, а "Орендар" до 27-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачує орендну плату.

"Орендодавцем" надається два рахунка за оренду приміщення, оплата яких визначається перерахуванням орендної плати 50% без ПДВ до бюджету за місцем юридичної реєстрації та 50% без ПДВ орендної плати та суми ПДВ. Балансоутримувач несе відповідальність за начислення орендної плати в повному обсязі та своєчасне її надходження.

Прокурор зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідач практично не веде свою виробничу діяльність, листами від 25.05.2010р. за № 25-05-1 та від 29.06.2010р. за № 38 він звернувся з проханням розірвати договір оренди № 12/3 укладеного 29.12.06р.

Відповідно даних листів 01.07.2010р. сторони уклали та підписали акт приймання-передачі майна, згідно до якого орендодавець прийняв, а орендар передав відповідно до умов договору оренди № 12/3 від 29.12.06р. приміщення площею 157,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Залізнична, буд. 4.

Згідно листа від 25.05.2010р. № 25-05-1 прокурор вказує на те, що відповідач зобов'язався у найкоротший термін погасити існуючу заборгованість по оренді.

Прокурор стверджує, що з січня місяця 2008р. по червень місяць 2010р. відповідач своїх зобов'язань за договором оренди у повному обсязі не виконав, орендна плата у визначені даним договором оренди сплачувалась частково.

Таким чином, у відповідача перед позивачем-2, відповідно до договору оренди № 12/3 від 29.12.06р., утворилась заборгованість за період з 20.01.2008 року по 20.06.2010 року у розмірі 38 839,02 грн., згідно розрахунку, який додається до матеріалів справи.

Пунктом 5.2. договору оренди визначено своєчасно вносити плату за використання нерухомим майном.

Претензією від 04.12.2012 р. за № 562. та досудовим повідомленням від 10.12.2012 р. за № 583 позивач-2 належним чином, повідомив відповідача про його заборгованість за оренду приміщення, та надав строк для добровільного його погашення, а також проведення звірки взаємних рахунків. Відповідач вимоги вищезазначених претензій проігнорував, звірку взаємних розрахунків не провів та виниклий борг не сплатив.

На підставі викладеного прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 згідно договору оренди комунального майна № 12/3 від 29.12.06р. заборгованість по орендній платі за період з 20.01.2008 року по 20.06.2010 року у розмірі 38 839,02 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Пунктом 1 частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плата за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1-5, ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (зі змінами) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу на користь позивача-2 у сумі 38 839,02 грн.

Згідно п. 3.5. договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Балансоутримувачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочки (включаючи день оплати).

На підставі п. 3.5. договору оренди прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 пеню за період з 20.11.2009р. по 19.05.2010р. у сумі 3 453,21 грн., згідно наданого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки прокурора за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу прокурора щодо стягнення пені за період з 20.11.2009р. по 19.05.2010р. у сумі 3 453,21 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за невиконання зобов'язання за договором оренди сторони несуть відповідальність встановлену законодавством України та договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача-2 3% річних за період з 20.01.2008р. по 20.06.2010р. у сумі 4 522,24 грн., згідно наданого розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.

Перевіривши розрахунки прокурора за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних за період з 20.01.2008р. по 20.06.2010р. у сумі 4 522,24 грн. відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу прокурора щодо стягнення 3% річних за період з 20.01.2008р. по 20.06.2010р. у сумі 4 522,24 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

26.02.13р. Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" подано до суду заяву (№ 14-1/05 від 14.05.13р.), в якій відповідач просить суд застосувати позовну давність у справі до вимог прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської міської ради щодо стягнення орендної плати, пені та 3% річних за період з 01.01.08р. по 01.02.10р.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Матеріалами справи встановлено, що листом від 25.05.2010 року за № 25-05-1 відповідач зобов'язався у найкоротший термін погасити існуючу заборгованість по оренді. Отже, відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, тобто перебіг позовної давності переривався та повинен розраховуватись від дати підписання даного листа, а саме, з 26.05.2010 року по 26.05.2013 року.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області вбачається, що прокурором Жовтневого району м. Дніпропетровська подано позов до суду 25 січня 2013 року, тобто в межах трьох річного строку позовної давності.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика" не погоджуючись с позовними вимогами прокурора звернулось до суду з вимогою залишити позов без розгляду, оскільки в період з 29.12.2006 року по 28.02.2007 року орендодавцем за договором оренди був позивач-2, а з 01.03.2007 року ним є позивач-1, тобто починаючи з 01.03.2007 року відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату лише позивачу-1, який в подальшому здійснює її перерозподіл з позивачем-2 в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і, відповідно, лише позивач-1 вправі вимагати від відповідача належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди, в т. ч. сплачувати орендну плату.

Стосовно вимоги відповідача щодо залишення позову без розгляду необхідно зазначити наступне.

Рішенням Дніпропетровської ради від 26.12.12р. № 48/30 затверджено у новій редакції нові статути комунальних підприємств Дніпропетровської міської ради у тому числі позивача-2 - Міського комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Експрес" м. Дніпропетровська.

Таким чином 30.01.2013р. було затверджено новий статут позивача-2 і перейменоване Міське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Експрес" м. Дніпропетровська у Комунальне підприємство "Експрес" Дніпропетровської міської ради, який є правонаступник у повному обсязі всіх прав та обов'язків.

Власником позивача-2 є територіальна громада міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Згідно п. 6 рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 визначено пропорційну сплату орендної плати між балансоутримувачем та комунальної власності територіальної громади міста 50% на 50%.

Згідно п. 1, п. 2 рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11, додатку до цього рішення Комітету комунальної власності міської ради (управління комунальної власності міської ради) надані повноваження здійснювати управління нерухомим майном та визначено єдиним орендодавцем нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

П. 21 рішенням міської ради від 25.07.07р. № 12/17 визначено, що управління комунальної власності міської ради є правонаступником орендодавців за договорами оренди, укладеними до 01.06.07р., у частині здійснення прав та виконання обовязків по цих договорах. Тому з березня 2007 року Комунальне підприємство "Експрес" Дніпропетровської міської ради є виключно балансоутримувачем майна територіальної громади міста. Всі питання щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном територіальної громади міста вирішує власник або уповноважена особа.

Станом на день подачі позовної заяви відповідачем не укладено договір оренди нерухомого майна з єдиним орендодавцем - Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, а укладено договір оренди комунального майна між Міським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством "Експрес" м. Дніпропетровська та Товариством з обмеженою відповідальністю інженерно-технічний центр "Енергетика", отже прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська правомірно звернувся з позовними вимогами в інтересах держави в особі балансоуртимувача - Комунального підприємства "Експрес" Дніпропетровської міської ради.

На час розгляду справи відповідач не надав господарському суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

На підставі викладеного, суд відмовляє прокурору в позовних вимога щодо позивача-1, позовні вимоги до позивача-2 задовольнити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 286 Господарського кодексу України, ст. 18, ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 256, 261, 264, 267, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити прокурору в позовних вимогах щодо позивача-1.

Позовні вимоги прокурора щодо позивача-2 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічний Центр "Енергетика" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, оф. 9; р/р 26005108329001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 23932864) на користь Комунального підприємства "Експрес" Дніпропетровської міської ради (49020, м. Дніпропетровськ, м/р. Тромське, вул. Кірова, 5; р/р 26003060000040 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 32616431) - 38 839 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 02 коп. основного боргу, 3 453 (три тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. 21 коп. пені, 4 522 (чотири тисячі п'ятсот двадцять дві) грн. 24 коп. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-Технічний Центр "Енергетика" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Генерала Пушкіна, буд. 1, оф. 9; р/р 26005108329001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 23932864) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 20.06.13р.