Рішення № 31934253, 18.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/18134-2012 18.06.13

За позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс»

про зобов'язання вчинити дії

за участю Генеральної прокуратури України, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ольховець В.П. (представник за довіреністю №220/78/д від 17.01.2013р.);

від відповідача: Бойко Н.О. (представник за довіреністю від 12.02.2013р.);

від прокуратури: Коркішко В.М. (службове посвідчення №000729 від 09.08.2012р.)

Обставини справи:

Міністерство оборони України (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (надалі - відповідач) виконати зобов'язання за Генеральним договором про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 від 31.12.2003р. та позивачу квартири загальною житловою площею 26 166,77 кв.м. в м. Києві для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було уточнено позовні вимоги та викладено їх наступним чином: зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за Генеральним договором про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 від 31.12.2003р. та передати позивачу для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України квартири - площею 13 416,77 кв.м. в м. Києві по вул. П.Підвисоцького, 4 та/або в інших районах м. Києва, а площею 12 750,00 кв.м. в Київській області та/або в інших обласних центрах України, що за загальною площею квартир становить 26 166,77 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не дотримано своїх зобов'язань за Договором, що встановлено Актом Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України №234/40/178 від 24.10.2011р., яким зазначено, що відповідачем не виконано зобов'язання за Генеральним договором, зокрема: - не перераховано коштів в розмірі 27 147 573,00 грн., - не перераховано залишок заборгованості в розмірі 1 546 288,39 грн.; - не передано тридцять квартир загальною площею 1 513,40 кв.м. у смт. Решетилівка Полтавської області загальною вартістю 1 984 067,40 грн.; - не передано 73 квартири загальною вартістю 7 333 671,00 грн. Як зазначено позивачем, останнім не отримано від відповідача квартир загальною житловою площею 13 416,77 м.кв. та грошових коштів у розмірі 27 147 573,00 грн., а оскільки Департамент капітального будівництва Міністерства оборони України листом №227/4/3018 від 11.09.2012р. зазначив про необхідність отримання житла, а не суми резервного фонду, тому позивачем заявлена вимога про зобов'язання відповідача передати позивачу 26 166,77 кв.м., з яких 13 416,77 кв.м. в м. Києві, а 12 750,00 кв.м. в Київській області та/або в інших обласних центрах України.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог він заперечує в повному обсязі. Відповідачем зазначено, що останнім передано позивачу 64 718,00 кв.м. житла, з яких 16 784,50 кв.м. в м. Києві та в межах Київського гарнізону та перераховано 3 946 138,39 грн., що еквівалентно 1 880,77 кв.м. житла, що перевищує кількість житла, встановлену п. 1.1.1. Договору. Зазначена передача, як вказано відповідачем, зафіксована сторонами Протоколом про стан виконання сторонами договірних зобов'язань від 27.10.2005р. А отже, всі твердження позивача, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки відповідачем всі зобов'язання за договором виконано в повному обсязі.

У відповідь на заперечення відповідача позивачем до суду подано письмові пояснення. Вказаними поясненнями позивач зазначає, що посилання відповідача на виконання останнім всіх умов договору оскільки сторонами підписано Протокол про стан виконання сторонами договірних зобов'язань від 27.10.2005р. не є правомірним, тому що остаточна частка позивача повинна бути визначена на підставі експертних висновків Київдерекспертиза, як це зазначено в п. 3 Додаткової угоди від 08.04.2005р. №227/УПБ-75-05, а оскільки такий висновок триманий лише в 2007 році - 1-ша черга будівництва та 2010 році - 2-га черга будівництва, то протокол від 27.10.2005р. не відповідає дійсному стану будівництва.

В свою чергу відповідачем зазначено, що посилання позивача на позитивні висновки комплексної державної експертизи, що визначають загальну площу є безпідставними та такими, що не можуть братись судом до уваги, так як такі висновки згідно з п. 1.6. не є підставою для коригування розміру житла, яке повинно бути передане відповідачем позивачу та такі висновки були видані Київською міською державною адміністрацією після закінчення строку дії Договору, а ст. 631 Цивільного кодексу України встановлює, що строк дії договору - час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Тобто, на думку відповідача, позивач мав право на коригування кількості житла, яке повинно бути передане йому відповідачем до закінчення строку дії Договору, до 10.11.2005р. (п.п. 3.8. і 7.2. Договору).

Окрім того, в матеріалах справи міститься клопотання позивача про залучення до участі в справі начальника відділу аудиту відповідності полковника Титковського Олександра Івановича, фахівця Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міноборони. Клопотання позивача обґрунтоване тим, що саме цей фахівець надасть достовірну інформацію про неналежне виконання зобов'язань з боку відповідача.

Дослідивши підстави, зазначені у вказаному клопотанні, а також матеріали справи, судом ухвалено відмовити в задоволенні зазначеного клопотання позивача, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Отже, аналізуючи зазначені норми, задля залучення до участі в справі іншого відповідача або третьої особи без самостійних вимог необхідна наявність умови впливу рішення в справі на права або обов'язки таких сторін, а також наявність достатньої підстави для такого залучення.

Однак, ні з матеріалів справи, ні зі змісту вищезазначеного клопотання не вбачається підстав можливого впливу прийняття рішення в даній справі в подальшому на права та обов'язки начальника відділу аудиту відповідності полковника Титковського Олександра Івановича.

Окрім того, позивачем в своєму клопотанні не зазначено, в якості кого (третьої особи без самостійних вимог, іншого відповідача) позивач бажав залучити до участі в справі начальника відділу аудиту відповідності полковника Титковського Олександра Івановича.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. провадження в справі було порушено, справі присвоєно №5011-25/18134-2012 та призначено до слухання на 15.01.2013р.

В судовому засіданні 15.01.2013р. в справі було оголошено перерву до 29.01.2013р. В судовому засіданні 29.01.2013р. в справі було оголошено відкладення до 12.02.2013р. та прийнято до уваги заяву генеральної прокуратури міста Києва про вступ у справу.

В судовому засіданні 12.02.2013р. розгляд справи було відкладено до 19.02.2013р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів у відповідності до ст. 69 ГПК України, терміном до 04.03.2013р.

В судове засідання 19.02.2013р. представники позивача не з'явились, розгляд справи у зв'язку з цим було відкладено до 22.02.2013р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва Князькова В.В. від 22.02.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №5011-25/18134-2012 було передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою від 22.02.2013р. суддею Котковим О.В. було прийнято до свого провадження матеріали справи №5011-25/18134-2012 та призначено розгляд справи на 12.03.2013р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва Князькова В.В. від 12.03.2012р. у зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, справу №5011-25/18134-2012 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 12.03.2013р. суддею Морозовим С.М. було прийнято до свого провадження матеріали справи №5011-25/18134-2012 та призначено розгляд справи на 12.03.2013р.

В судовому засіданні 12.03.2013р. розгляд справи було відкладено до 26.03.2013р. у зв'язку з неявкою представників відповідача в судове засідання. В судовому засідання 26.03.2013р. в розгляді справи було оголошено перерву до 09.04.2013р. В судовому засідання 09.04.2013р. в розгляді справи було оголошено перерву до 23.04.2013р. В судовому засідання 23.04.2013р. в розгляді справи було оголошено перерву до 30.04.2013р.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва Князькова В.В. від 30.04.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №5011-25/18134-2012 було передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою від 30.04.2013р. справа №5011-25/18134-2012 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд призначено на 21.05.2013р.

У зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, розпорядженням від 21.05.2013р. голови господарського суду м. Києва Князькова В.В., матеріали справи №5011-25/18134-2012 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 21.05.2013р. справа №5011-25/18134-2012 була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд призначено на 21.05.2013р.

В судовому засіданні 21.05.2013р. в справі було оголошено перерву до 11.06.2013р. В судовому засіданні 11.06.2013р. в справі було оголошено перерву до 18.06.2013р.

В судовому засіданні 18 червня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 200 року між позивачем (замовник за Генеральним договором) та Відкритим акціонерним товариством «Трест «Південзахідтрансбуд» (інвестор за Генеральним договором) (надалі - інвестор, ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд») укладено Генеральний договір про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 (надалі - Генеральний договір) відповідно до п. 2.1. якого, предметом даного Договору є визначення порядку співробітництва сторін щодо здійснення будівництва «Комплексу об'єктів», які буде розташовано на земельній ділянці загальною площею 18,46 га на території військового містечка №2 по вул. Підвисоцького, 4 у Печерському районі м. Києва та забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей в порядку пайової участі у будівництві.

Сторонами визначено розділом першим термін та поняття, які використовуються в такому розумінні:

- «Комплекс об'єктів» - група житлових будинків з об'єктами інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та адміністративного призначення, будинків та споруд соціально, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно «Проекту» (орієнтовно загальна житлових приміщень - 340 340 кв.м.), які будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га.

Будівництво «Комплексу об'єктів», що визначено пунктом 2.1. цього Генерального договору здійснюється інвестором або визначеними ним спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями зі всією інженерною та соціальною інфраструктурою згідно архітектурно-планувальних завдань, технічних умов та проектно-кошторисної документації. (п. 2.3. Генерального договору).

Відповідно до п. 2.5. Генерального Договору з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, відповідно до звернень позивача та на підставі додаткових угод до цього Договору, інвестор зобов'язується надати позивачу в межах належної останньому відповідно до результатів будівництва «Комплексу об'єктів» частки загальної площі квартир, квартири в закінчених будівництвом будинках в інших (ніж місто Київ) регіонах України та в інших (ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів») районах міста Києва у порядку та на умовах, що визначені цим Генеральним договором.

Позивач делегує ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» право на залучення коштів українських та іноземних юридичних та фізичних осіб для участі у будівництві «Комплексу об'єктів», на умовах, які визначить ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд», згідно чинного законодавства України. (п. 2.6. Генерального договору).

Згідно з п. 3.1. та підпунктом 3.1.1. Генерального договору після введення «Об'єкту» в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів», що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:

- починаючи з 2004 року, відповідно до пропозицій позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає позивачу квартири в інших ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів»;

- починаючи з 2004 року, відповідно до пропозицій позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає позивачу квартири в інших ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в «Комплексі об'єктів».

ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» отримує 100% загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів» та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно «Проекту», які входять до складу «Комплексу об'єктів» і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га. (п. 3.1.2. Генерального договору).

Розмір частки позивача, яку він має отримати за результатами будівництва «Комплексу об'єктів» визначається на підставі проектно-кошторисної документації і остаточно уточнюється на підставі документації Бюро технічної інвентаризації після здачі «Комплексу об'єктів» (або відповідних його складових частин) в експлуатацію. З метою надання ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» можливості на залучення інвестицій від третіх осіб (згідно пункту 2.6. Генерального договору) сторони, визначають, що ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» може до введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію, залучати інвестиції щодо будь-якої складової частини «Комплексу об'єктів» на власний розсуд. (п. 3.2. Генерального договору).

Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає, а ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» приймає повноваження на виконання функцій замовника «Комплексу об'єктів», а також ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» приймає та може за власним рішенням прийняти на себе виконання функцій генерального підрядника на будівництво «Комплексу об'єктів» (п. 3.4., п.п. а) п. 4.2. Генерального договору).

Позивач зобов'язується надати ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» прийняте у встановленому порядку рішення про звільнення земельної ділянки, на якій заплановано здійснення будівництва «Комплексу об'єктів» (в/м №2), необхідні для виконання ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» зобов'язань за цим Генеральним договором на протязі 30 днів з дати підписання даного Генерального договору. Строки виконання робіт щодо складання планово-технологічного завдання та завдання на проектування, розробки проектно-кошторисної документації, будівництва та введення в експлуатацію «Комплексу об'єктів» (або його складових частин) визначаються сторонами додатково. Цей Генеральний договір набуває чинності з дати його підписання. (п. 6.1., п. 6.2., п. 6.3. Генерального договору).

В подальшому, 5 січня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором) та ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» (пайовик за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №1 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №1).

У відповідності до п. 1 Додаткового договору №1 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору по тексту Генерального договору визначення «інвестор» замінити на - «пайовик».

Пункт 2.6. Генерального договору відповідно до пункту 2. Додаткової угоди №1 сторони виклали в такій редакції: «Позивач делегує ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» право на залучення коштів українських та іноземних юридичних та фізичних осіб для участі у будівництві «Комплексу об'єктів», на умовах, які згідно чинному законодавству України визначить ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд», та за попереднім погодженням із позивачем.».

Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: «Після введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів», що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає позивачу квартири в інших, ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів»;

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає позивачу квартири в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в «Комплексі об'єктів».

Виконання цих умов на письмове звернення позивача для ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.».

Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: «ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» отримує 75% загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів» та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно «Проекту», які входять до складу «Комплексу об'єктів» і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га.».

Пункт 3.2. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №1 сторонами викладено в наступній редакції: «Розмір частки позивача, яку він має отримати за результатами будівництва «Комплексу об'єктів» визначається на підставі проектно-кошторисної документації і остаточно уточнюється сторонами, відповідно до документації Бюро технічної інвентаризації після здачі «Комплексу об'єктів» (або відповідних його складових частин) в експлуатацію. Остаточний розрахунок за результатами вказаного уточнення частки позивача здійснюється у грошовому еквіваленті у терміни та порядку, які будуть визначені сторонами додатково. З метою надання ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» можливості на залучення інвестицій від третіх осіб (згідно пункту 2.6. Генерального договору) сторони, визначають, що ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» може до введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію, залучати інвестиції щодо будь-якої складової частини «Комплексу об'єктів» на власний розсуд та за попереднім погодженням із позивачем.».

Надалі, 30 січня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором), ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» (пайовик-1 за додатковим договором) та відповідачем (пайовик-2 за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №2 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №2).

Відповідно до п. 1 Додаткового договору №2 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору включено як учасника будівництва вищевказаного «Комплексу об'єктів» третю сторону - відповідача (пайовик-2).

Пункт 1.1. Генерального договору згідно пункту 2 Додаткового договору №2 доповнено абзацем наступного змісту: «- «пайовик» - пайовики, які фактично приймають участь у виконанні умов Генерального та цього Додаткового договорів, або пайовик на якого за умовами цих договорів покладено обов'язок виконання визначених у них функцій».

Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №2 сторонами викладено в наступній редакції: «Після введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів», що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає 50% та відповідач надає 50% квартир в інших, ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів»;

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» надає 50% та відповідач надає 50% квартир в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в «Комплексі об'єктів»;

- відповідач не пізніше 30 днів після звернення позивача у повному обсязі виконує умови цього пункту, або умови, викладені у такому зверненні, ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» виконує умови цього пункту щодо надавання квартир позивачу після повного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі квартир.

Виконання цих умов на письмове звернення позивача для ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» та відповідача є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.».

Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 3. Додаткового договору №2 сторонами викладено в наступній редакції: «ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» та відповідач отримують 75% загальної площі житла в «Комплексі об'єктів» та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно «Проекту», які входять до складу «Комплексу об'єктів» і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га та розподіляють отриману житлову та іншу площу у відповідності до фактично понесених кожним витрат на виконання умов Генерального та цього Додаткового договору і на здійснення будівництва, про що укладають між собою додатковий договір. За умови виконання ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» та відповідачем визначених у п. 3.1.1. Генерального та цього Додаткового договору зобов'язань у повному обсязі ще до завершення будівництва «Комплексу об'єктів», ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» та відповідач отримують 100% загальної площі житла у «Комплексі об'єктів», яке розподіляють на вищевказаних підставах».

Відповідно до п. 4 Додаткового договору №2 п. 3.4., п. 4.2. та п.п. 4.2.2. Генерального договору викладено наступним чином: «Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає повноваження на виконання функцій замовника «Комплексу об'єктів» ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» та відповідачу. Так, відповідач, зокрема, здійснює вибір Генерального проектувальника (надалі - Генпроектувальник) на розробку проектно-кошторисної документації та Генерального підрядника (надалі - Генпідрядник) на будівництво «Комплексу об'єктів» (чи його складової частини), або приймає функції генпідрядника на себе та виконує функції позивача, що визначені п. 3.4. цього Додаткового договору, а також за власним рішенням приймає на себе виконання функцій Генпідрядника на будівництво «Комплексу об'єктів», а ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд», зокрема, бере участь у передачі позивачем місцевим органам влади та самоуправління, а також експлуатаційним організаціям попередньо погоджених часток житла та будівель і споруд соціально-побутового призначення у «Комплексі об'єктів», що становлять пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста, також надає позивачу у погоджені сторонами строки, але не пізніше ніж у встановлені п. 3.1.1. цього договору, і порядку квартири, загальною площею, визначеною відповідно до положень п. 3.1.1. Генерального та цього договору.».

В подальшому, 25 липня 2004 року між позивачем (замовник за додатковим договором), ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» (пайовик-1 за додатковим договором) та відповідачем (пайовик-2 за додатковим договором) було укладено Додатковий договір №3 до Генерального договору (надалі - Додатковий договір №3).

Пунктом першим Додаткового договору №3 сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» добровільно відмовляється від виконання умов договору та в односторонньому порядку розриває договірні відносини із позивачем та відповідачем, які передбачені Генеральним договором (з Додатковими договорами). Відмова ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд» від виконання умов договору і розрив договірних відносин з позивачем та відповідачем не тягне за собою ніякої фінансової та майнової відповідальності. Сторони не мають ніяких фінансових, майнових і інших претензій в зв'язку з розривом договірних відносин.

У зв'язку з вищевикладеними змінами, сторони домовились, що з дати підписання цього Додаткового договору виключити із тексту раніше укладених між сторонами договорів визначення пайовик-1 (ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд») і пайовик-2 (відповідач) та далі по тексту Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс», яке залишається у договорі, іменувати пайовик (відповідач). (п. 4. Додаткової угоди №3).

Пункт 3.1. та підпункт 3.1.1. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №3 сторонами викладено в наступній редакції: «Після введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію позивач отримує квартири, загальна площа яких становить 25% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів», що орієнтовно становить 85 000,00 кв.м. З метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом сторони узгодили і встановили, що квартири загальною площею, визначеною цим підпунктом, отримуються позивачем наступним чином:

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача відповідач надає квартири в інших, ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва та в населених пунктах в межах Київського гарнізону, загальна площа яких становить 5% від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів»;

- починаючи з 2004 року, відповідно до звернень позивача відповідач надає квартири в інших, ніж визначені в попередньому абзаці регіонах України, загальна площа яких становить 20%, від загальної квартир в «Комплексі об'єктів»;

- відповідач не пізніше 30 днів після звернення позивача у повному обсязі виконує умови цього пункту, або умови, викладені у такому зверненні.

Виконання цих умов на письмове звернення позивача для відповідача є обов'язковою умовою виконання договору в цілому.».

Пункт 3.1.2. Генерального договору у відповідності до пункту 4. Додаткового договору №3 сторонами викладено в наступній редакції: «Відповідач отримує 75% загальної площі житла в «Комплексі об'єктів» та 100% нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі та будинки і споруди соціального, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно «Проекту», які входять до складу «Комплексу об'єктів» і будуть побудовані на території військового містечка у Печерському районі м. Києва по вул. Підвисоцького, 4 на земельній ділянці загальною площею 18,46 га. За умови виконання відповідачем визначених у п. 3.1.1. Генерального та цього Додаткового договору зобов'язань у повному обсязі ще до завершення будівництва «Комплексу об'єктів», відповідач отримує 100% загальної площі житла у «Комплексі об'єктів»».

Відповідно до п. 4 Додаткового договору №3 п. 3.4. та п. 4.2. Генерального договору викладено наступним чином: «Сторони погодили і встановили, що для досягнення мети цього Генерального договору і розмежування повноважень між сторонами, позивач передає, а відповідач приймає повноваження на виконання функцій змовника будівництва «Комплексу об'єктів», а саме, зокрема, здійснює вибір Генерального проектувальника (надалі - Генпроектувальник) на розробку проектно-кошторисної документації та Генерального підрядника (надалі - Генпідрядник) на будівництво «Комплексу об'єктів» (чи його складової частини), або приймає функції генпідрядника на себе; узгоджує з генпідрядником (субпідрядниками) строки виконання робіт по будівництву «Комплексу об'єктів»; виконує функції позивача, що визначені п. 3.4. цього Додаткового договору, а також за власним рішенням приймає на себе виконання функцій Генпідрядника на будівництво «Комплексу об'єктів».».

7 квітня 2005 року між позивачем (надалі також - міністерство) та відповідачем (надалі також - товариство) укладено Договір про врегулювання відносин що виникли в результаті виконання Генерального договору №7/38 від 31.12.2003р. про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №227/УПБ-74Д-05 (надалі - Договір про врегулювання відносин).

Договором про врегулювання відносин, зокрема, сторонами визначено терміни та поняття, які використовуються в такому розумінні, так:

- «Комплекс об'єктів» - група житлових будинків з об'єктами інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового та адміністративного призначення, будинків та споруд соціально, побутового, торгівельного та адміністративного призначення загальною площею згідно проекту, які будуть побудовані на земельній ділянці.

- «Майнові права на житло» - права товариства на отримання житла для військовослужбовців, які виникли на підставі цивільно-правових угод або які виникнуть у товариства в майбутньому, та які були передані товариством міністерству або будуть передані останньому в майбутньому на умовах цього договору; зазначені права надають особі, якій вони належать можливість отримати у власність житло від зобов'язаних осіб або оформити право власності на житло на третіх осіб - військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей.

- «Земельна ділянка» - земельна ділянка орієнтовною загальною площею 19,55 га, на якій розміщене військове містечко №2 по вул. Професора Підвисоцького, 4 у місті Києві; точний розмір земельної ділянки та її межі визначаються землевпорядною документацією, яка буде розроблена у встановленому порядку.

В розділі «Мета договору» сторонами зазначено наступне:

Сторони констатують, що на виконання попередніх договорів товариство інвестувало кошти на будівництво житла на підставі угод з Міністерством оборони України, яке зі своєї сторони є замовником будівництва житла.

На виконання попередніх договорів товариство передало міністерству станом на 01.03.2005р. 10 878,12 кв.м. житла на загальну суму 18 394 374,00 грн., що становить 4 313,25 кв.м. в м. Києві та межах Київського гарнізону та 6 564,87 кв.м. в інших регіонах України.

Відповідно до п. 1.1. Договору про врегулювання відносин сторони констатували:

пп. 1.1.1. - згідно попередніх договорів міністерство повинне отримати орієнтовно 85 000 кв.м. (далі - частка Міністерства оборони) житла із попереднього розрахунку будівництва 340 340 кв.м. житла на земельній ділянці, що складало 25% від запланованого об'єму загальної житлової площі. При цьому 5% (орієнтовно 17 017 кв.м.) частки міністерства останнє отримує в м. Києві та межах Київського гарнізону, 20% (або орієнтовно 68 068 кв.м.) - в інших регіонах України.

пп. 1.1.2. - товариством фактично передано Міністерству оборони в 2004 році у межах Київського гарнізону 4 313,25 кв.м., в інших регіонах України - 6 564,87 кв.м.

пп. 1.1.3. - залишок відповідно до попереднього розрахунку для передачі в 2005 році становить: у м. Києві - 12 703,75 кв.м., в інших регіонах України - 61 503,13 кв.м.

пп. 1.1.4. - вартість житла, що підлягає передачі міністерству у 2005 році в м. Києві становить 45 733 500 грн. (з розрахунку 3 600 грн. за метр квадратний), вартість житла, що підлягає передачі у 2005 році в інших регіонах України - 116 855 947 грн. (з розрахунку 1900 гривень за метр квадратний).

пп. 1.1.5. - предметом даного договору є визначення порядку будівництва комплексу об'єктів, які буде розташовано на земельній ділянці загальною площею 19,55 га території військового містечка №2 по вул. Підвисоцького, 24 у м. Києві.

Відповідно до п. 1.7. Договору про врегулювання відносин остаточна частка міністерства і загальна суми фінансування будівництва житла для військовослужбовців Збройних сил України (з врахування вартісних та кількісних показників) будуть відкориговані за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації і отриманого відповідного висновку служби «Київдержекспертиза» на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше 31 грудня 2005 року.

Згідно з пп. 2.4.7. Договору про врегулювання відносин, відповідач зобов'язаний надати позивачу у узгоджені сторонами строки і порядку квартири (оплачені майнові права на них), загальною площею, визначеною згідно з умовами договору.

З метою належного виконання умов Договору та для непередбачуваних на момент набрання чинності Договором випадків, 15% загальної суми Договору, вказаної в попередньому пункті становлять резервний фонд товариства. У випадку неможливості придбання (передачі міністерству) в повному об'ємі орієнтовно 85 000 кв.м. житла (в тому числі оплачених майнових прав на квартири) кошти резервного фонду перераховуються товариством на рахунок міністерства у розмірі необхідному для дофінансування. (п. 3.6. Договору про врегулювання відносин).

Будь-яка передача квартир, оплачених майнових прав на квартири по цьому Договору оформлюється Актами прийому передачі, що підписуються уповноваженими особами сторін та затверджуються керівником відповідного структурного підрозділу міністерства з питань будівництва в день їх підписання. Акти є невід'ємною частиною Договору. (п. 3.7. Договору про врегулювання відносин).

8 квітня 2005 року сторонами підписано Додаткову угоду №227/УПБ-75-05 до Договору про врегулювання відносин (надалі - Додаткова угода), відповідно до п. 1. якої, товариство купує, а міністерство продає пай міністерства, визначений у пункті 1.1.1. Договору про врегулювання відносин, що виникли в результаті виконання Генерального договору.

Беручи до уваги взаємні зобов'язання, що існують між сторонами на дату підписання цієї угоди, сторони підтверджують попередньо визначену ціну паю міністерства в розмірі орієнтовно 180 983 821,00 грн., що становить орієнтовно 85 000 кв.м. загальної площі житла або 25% від запланованого об'єму загальної житлової площі, що повинна бути збудована за правилами, визначеними Договором. Враховуючи, що станом на день підписання цієї угоди, товариством передано 10 878,12 кв.м. житла на загальну суму 18 394 374,00 грн., що відповідно на цю суму зменшується сума оплати за частку паю міністерства. При цьому сума резервного фонду - 15%, що складає 237 147 573,00 грн. від попередньо визначеної ціни паю - залишається у розпорядженні товариства та підлягатиме перерахуванню міністерству у випадку коригування запланованого об'єму загальної житлової площі на умовах та в порядку визначеному Договором. Сторони погодили, що перерахуванню в порядок, передбаченому п. 4. цієї угоди підлягає сума в розмірі 135 441 874,00 грн. (п. 2. Додаткової угоди).

Згідно з п. 3. Додаткової угоди остаточна ціна паю міністерства буде відкоригована сторонами за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації і отриманого відповідного висновку служби «Київекспертиза» на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше десяти днів з дати отримання товариством зазначеного висновку.

Пунктом 4.3. Додаткової угоди сторони визначили порядок вивезення майна та сплати грошових траншів на виконання угоди.

Факт передачі паю Міністерством товариству підтверджується шляхом підписання акту прийому-передачі паю уповноваженими представниками сторін не пізніше 15 липня 2005 року за умови виконання зобов'язань сторонами передбачених пунктом 4.3. цієї угоди. Акт прийому-передачі паю являється невід'ємною частиною цієї угоди. (п. 5. Додаткової угоди).

Отже, звернувшись до господарського суду позивач вказує, що під час виконання Генерального договору позивачем не доотримано квартир загальною житловою площею 13 416,77 кв.м. та грошових коштів у розмірі 27 147 573,00 грн., а оскільки департамент капітального будівництва міноборони, як відповідальний за бюджетну програму «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та членів їх сімей» листом від 11.09.2012р. №227/4/3018 зазначив про необхідність отримання житла - 12 750 кв.м., а не суму резервного фонду, то таким чином, відповідачем не надано міністерству 26 166,77 кв.м. житла, чим порушено законні інтереси військовослужбовців.

Позивачем, задля проведення кінцевих розрахунків за Генеральним договором, було направлено на адресу відповідача претензію №227/4/3418 від 26.09.2011р., відповідно до змісту якої, позивач просив відповідача в термін до 30 жовтня 2011 року провести коригування остаточного розміру паю Міністерства оборони та укласти додаткову угоду щодо порядку погашення заборгованості відповідача перед міністерством у сумі 29 131 640,40 грн. та 15 480,38 кв.м. загальної площі житла (або його грошового еквіваленту).

Відповідачем надано відповідь №306 від 25.10.2011р. на претензію позивача. Згідно зі змістом вказаної відповіді, відповідачем зазначено, що Генеральний договір станом на сьогодні є припиненим у зв'язку з повним та належним його виконанням, а тому підстави для укладання додаткових угод до Генерального договору відсутні.

Отже, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Так, в підтвердження стану виконання умов Генерального договору, Додаткових договір до Генерального договору, Договору про врегулювання відносин та Додаткової угоди до нього, сторонами підписано Протокол про стан виконання сторонами договірних зобов'язань від 27.10.2005р. (надалі - Протокол).

Відповідно до п. 1. Протоколу сторони підтвердили, що на виконання умов Генерального договору, Договору про врегулювання відносин, додаткових договорів та угод відповідачем передано, а міністерством прийнято сплачені майнові права на отримання квартир, що в загальному підрахунку складає 190 квартир, сплачені майнові права на отримання яких передані позивачу згідно актів та складають 18 374 999,97 грн. Станом на 20.10.2005р. сплачені майнові права на отримання міністерством 994 квартир загальною площею 64 718,00 кв.м. на суму 149 870 736,00 грн.

Крім того, як зазначено протоколом, відповідачем сплачено Київенерго борг Військової частини А 2161 за теплову та електричну енергію на загальну суму 2 146 288,39 грн., що еквівалентно 1 022,94 кв.м. Також, відповідачем перераховано Центральному спеціалізованому будівельному управлінню Міністерства оборони України 1 799 850,00 грн., що ексвівалентно 857,83 кв.м.

Також розділом VI Протоколу сторони зазначили, що даний протокол є одночасно актом звірки взаєморозрахунків між міністерством та товариством згідно вимог по п. 3.4. Договору про врегулювання відносин та додатками до нього.

Отже, відповідно до Протоколу, підписаного сторонами, виконання відповідачем своїх зобов'язань за Генеральним договором та Договором про врегулювання відносин, відбулось частково, а саме в частині передання позивачу частки площі квартир, що становить 66 598,48 кв.м. (64 718,00 кв.м. + 1 022,94 кв.м. + 857,83 кв.м.).

Згідно наявних в матеріалах справи позитивних висновках Спеціалізованої державної організації «Київська міська служба української інвестиційної експертизи» Київської міської державної адміністрації встановлюється, що збільшилась житлова частина будинку.

Так, позитивним висновком комплексної державної експертизи від 02.07.2007р. зазначено, що в проекті «Будівництво житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва. Перша черга будівництва загальна площа квартир складає 62 683,60 кв.м.

Позитивним висновком комплексної державної експертизи від 10.06.2010р. зазначено, що в проекті «Будівництво житлового кварталу з об'єктами соціально-громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Професора Підвисоцького (на території військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва. Друга черга будівництва №11-00182-09 загальна площа квартир складає 248 375,69 кв.м.

Разом загальна площа квартир, відповідно до вказаних висновків, по першій та другій чергах будівництва складає 311 059,29 кв.м.

Отже, аналізуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відповідно до умов Генерального договору, частка позивача, яка повинна бути передана останньому відповідачем після введення «Комплексу об'єктів» в експлуатацію складає 25% від загальної площі квартир у «Комплексі об'єктів» в інших ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва, в населених пунктах у межах Київського гарнізону та інших регіонах України в розмірі 311 059,29 кв.м. (відповідно до зазначених вище висновків), то частка позивача становить 77 764,82 кв.м.

Також, листом Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/4/3018 від 11.09.2012р., наявним в матеріалах справи, зазначено, що у висновках експертизи, встановлено, що загальна площа квартир (на 1 чергу забудови) проекту забудови в/м №2 по вул. П.Підвисоцького, 4 у м. Києві, складає 62 683,60 кв.м.; на другу чергу забудови - 248 375,69 кв.м., що разом складає 311 059,29 кв.м. Враховуючи те, що Генеральним договором визначено частку квартир, яку повинно було отримати Міноборони, у розмірі - 25% від загальної площі квартир, що становить 77 764,82 кв.м., а також те, що товариство частково виконало свої зобов'язання та передало 66 598,48 кв.м., то залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 13 416,77 кв.м.

Окрім того, проведеною Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України ревізією, в результаті чого було складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №234/40/178 від 24.10.2011р., встановлено, що відповідачем не виконані зобов'язання, визначені Генеральним договором, а саме, не передано позивачу квартири, які зазначені в Протоколі - 73 квартири загальною вартістю (із розрахунку станом на 2005 рік) 7 333 671,00 грн., а також відсутні інформація та підтверджуючі документи щодо зарахування коштів або майнових прав на квартири у 2004 році до дохідної та видаткової частини бюджету.

Окрім того, листами №227/4/4033 від 07.11.2011р. та №227/4/2177 від 03.07.2012р. Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України відповідачу пропонувалось, з метою уникнення розбіжностей і непорозумінь, провести звірку взаємних розрахунків в приміщенні Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України у встановленому порядку проектно-кошторисної документації на весь комплекс забудови земельної ділянки 18,46 га в/м №2 (м. Київ, вул. П.Підвисоцького, 4).

Відповідачем не доведено суду факту вчинення дій щодо повного виконання зобов'язань, покладених на останнього умовами зазначених вище договорів, та не вчинено дій, які б свідчили про намір врегулювання розбіжностей, які виникли у взаємних договірних відносинах.

З урахуванням викладеного, факт невиконання у повному обсязі відповідачем умов Генерального договору та Договору про врегулювання відносин, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, відповідачем повинна бути передана позивачу недоотримана останнім частка площі квартир від загальної площі квартир в «Комплексі об'єктів» в інших районах м. Києва ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів», яка складає 13 416,77 кв.м.

Окрім того, як вже було зазначено вище, 25%, які належать позивачу, від загальної площі квартир у «Комплексі об'єктів» в інших ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів» районах м. Києва, в населених пунктах у межах Київського гарнізону та інших регіонах України, становлять 77 764,82 кв.м.

Однак, відповідно до умов Генерального договору (п. 3.1.1.) та Договору про врегулювання відносин (п. 1.1.1.) належна позивачу частка житла не повинна бути меншою ніж 85 000 кв.м., а оскільки неможливим є придбання позивачем (передачі позивачу) в повному об'ємі метрів житла у вказаному розмірі (85 000,00 кв.м.), з огляду на визначену позитивними висновками Спеціалізованої державної організації «Київська міська служба української інвестиційної експертизи» Київської міської державної адміністрації загальну площу квартир у «Комплексі об'єктів», то у відповідності до п. 3.6. Договору про врегулювання відносин, кошти резервного фонду в розмірі 15% від загальної суми Договору в сумі 27 147 573,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди), повинні бути перераховані відповідачем на рахунок позивача для дофінансування.

Листом Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України №227/4/3018 від 11.09.2012р., наявним в матеріалах справи, зазначено, що у разі зміни проектних рішень в бік збільшення обсягів забудови (Додаткова угода), товариство повинно було перерахувати міністерству суму резервного фонду в розмірі 27 147 573,00 грн., розмір якого вираховувся наступним чином: 12 750 кв.м. житла * 2 129,22 грн. (орієнтовна вартість 1 кв.м. спорудження житла за даними Мінрегіонбуду у 2005 році) = 27 147 573,00 грн. Таким чином, відповідачем не додано позивачу житла в розмірі 12 750 кв.м., що еквівалентно 27 147 573,00 грн., чим порушив законні права та інтереси останнього. Станом на 01.12.2012р. на квартирному обліку у Київському гарнізоні перебуває понад 6 509 військовослужбовців ЗС України. Враховуючи зазначене, предметом позову до товариства доцільно визначити саме передачу житла.

Отже, з урахуванням викладеного, відповідачем повинна бути передана позивачу площа квартир в Київському гарнізоні та інших обласних центрах України ніж у межах Київського гарнізону та місцезнаходження «Комплексу об'єктів», яка складає 12 750,00 кв.м., що еквівалентно сумі резервного фонду в розмірі 27 147 573,00 грн.

Окрім того, необхідно зазначити, що твердження відповідача, про те, що підписаний між сторонами Протокол є актом приймання-передачі виконаних робіт не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки підписаний позивачем та відповідачем Протокол сторони погодились вважати актом звірки взаєморозрахунків (п. IV Протоколу). Отже, у відповідності до узгоджених сторонами положень Генерального договору та Договору про врегулювання відносин, вказаний Протокол не може вважатись актом приймання-передачі відповідачем квартир, оплачених майнових прав на квартири (п. 3.7. Договору про врегулювання відносин).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача, щодо того, що Генеральний договір є припиненим у зв'язку з повним та належним його виконанням, не є обґрунтованим з огляду на вищевстановлені факти та обставини і умови вказаних договорів.

Відповідачем також було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Договором про врегулювання відносин встановлено, що зобов'язання відповідача уточнити та провести остаточні розрахунки з Міністерством оборони України необхідно здійснити після затвердження проектно-кошторисної документації забудови на земельній ділянці з урахуванням умов цього Договору, але в будь-якому випадку не пізніше 31 грудня 2005 року. Також в клопотанні зазначено, що пунктом 3.8. вказаного договору передбачено, що остаточні розрахунки для цілей належного виконання сторонами умов Договору будуть проведені не пізніше 30.03.2006р. Отже, зважаючи на вищевикладене, остаточний строк виконання зобов'язань визначений договором 30 березня 2006 року, у зв'язку з чим з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, а отже починається дія трьохмісячного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх прав та законних інтересів. Таким чином, строк позовної давності сплинув 01.04.2009р., проте позивач звернувся з позовом лише в 2012 році.

Згідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ст. 254 ЦК України).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

У відповідності до п. 3. Додаткової угоди остаточна ціна паю міністерства буде відкоригована за результатами затвердженої проектно-кошторисної документації і отриманого відповідного висновку служби «Київдерекспертиза» на весь комплекс забудови земельної ділянки, але не пізніше десяти днів з дати отримання товариством зазначеного висновку.

Відповідні висновки, про які зазначалось вище, датуються 02.07.2007р. (перша черга будівництва) та 10.06.2010р. (друга черга будівництва).

Отже, визначення остаточної ціни паю міністерства можлива була лише після 10.06.2010р., тобто після отримання відповідного висновку служби «Київдерекспертиза» на весь комплекс забудови земельної ділянки.

Зважаючи на те, що датою звернення позивача до суду з позовною заявою є 17.12.2012р. (згідно відмітки канцелярії суду на титульній сторінці позовної заяви), то матеріалами справи повністю спростовуються доводи відповідача щодо пропущення позивачем строків позовної давності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Окрім того, пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» встановлено, що резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку - звернути стягнення на належне йому майно).

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в справі №5011-25/18134-2012 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за Генеральним договором про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 від 31.12.2003р. і передати позивачу для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України квартири: - площею 13 416,77 кв.м. в інших районах м. Києва ніж місцезнаходження «Комплексу об'єктів»; - площею 12 750 кв.м. в Київському гарнізоні та інших обласних центрах ніж у межах Київського гарнізону та місцезнаходження «Комплексу об'єктів».

Окрім того, відповідно до пункту 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовної заявою, до неї повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами п. 1 ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 12.04.2012р. №4647-VI станом на день звернення до суду з даною позовною заявою мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 073, 00 грн.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.03.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону. Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Зокрема, господарським судам слід врахувати, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Матеріалами справи підтверджується, що під час звернення позивача до суду з даною позовною заявою, останнім було проведено платіж судового збору в розмірі 1 073,00 грн. згідно платіжного доручення №248/899 від 16 листопада 2012р., що відповідає розміру судового збору, передбаченого за немайнову вимогу.

В той же час, вимога позивача про передання відповідачем позивачу квартир площею 13 416,77 кв.м. в м. Києві по вул. П.Підвисоцького, 4 та/або інших районах м. Києва, та площею 12 750,00 кв.м. в Київській області та/або в інших обласних центрах України, підлягає вартісній оцінці, а тому відповідні позовні вимоги мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону

З огляду на докази, які містяться в матеріалах справи, зміст правочинів вчинених сторонами (Генеральний договір та додаткові договори до нього і Договір про врегулювання відносин та додаткова угода до нього), господарським судом встановлено, що орієнтовна вартість спорудження житла за даними Мінрегіонбуду у 2005 році складала 2 129,22 грн. за 1 кв.м.

Таким чином, в грошовому еквіваленті, позовні вимоги в справі 5011-25/18134-2012 вираховуються наступним чином: 26 166,77 (13 416,77 кв.м. + 12 750,00 кв.м.) * 2 129,22 = 55 714 810,0194 грн.

Отже, розмір судового збору в справі №5011-25/18134-2012 за розгляд позовних вимог про передання відповідачем позивачу квартир площею 13 416,77 кв.м. в м. Києві по вул. П.Підвисоцького, 4 та/або інших районах м. Києва, та площею 12 750,00 кв.м. в Київській області та/або в інших обласних центрах України, складає 64 380,00 грн., тобто максимальну ставку судового збору для позовних заяв майнового характеру станом на момент звернення до суду з зазначеною позовною заявою.

Відповідно до пп. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 ГПК.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. (ч. 4 ст. 49 ГПК України).

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України недоплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

Отже, з урахуванням викладеного, з відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. на користь позивача, та судовий збір в розмірі 63 307,00 грн. на користь державного бюджету України.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (код ЄДРПОУ 32555547, адреса: 01042, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22) виконати зобов'язання за Генеральним договором про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 від 31.12.2003р. та передати Міністерству оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України квартири площею 13 416,77 кв.м. (тринадцять тисяч чотириста шістнадцять цілих та сімдесят сім сотих квадратних метрів) в інших районах м. Києва ніж місцезнаходження військового містечка №2 у Печерському районі м. Києва по вул. П.Підвисоцького, 4.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (код ЄДРПОУ 32555547, адреса: 01042, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22) виконати зобов'язання за Генеральним договором про будівництво, придбання та забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей житлом шляхом пайової участі №7/38-03 від 31.12.2003р. та передати Міністерству оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України квартири площею 12 750 кв.м. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят квадратних метрів) в Київському гарнізоні та в інших обласних центрах України ніж у межах Київського гарнізону та місцезнаходження військового містечка №2 у Печерському районі м. Києва по вул. П.Підвисоцького, 4.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (код ЄДРПОУ 32555547, адреса: 01042, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 копійок).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будспецсервіс» (код ЄДРПОУ 32555547, адреса: 01042, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22) в доход Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 63 307,00 грн. (шістдесят три тисячі триста сім гривень 00 копійок).

6. В іншій частині в позові відмовити.

7. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2013р.

Суддя С.М. Морозов