Ухвала суду № 31934248, 12.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.06.13 р. Справа№ 5015/6798/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА", м.Львів

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі № 5015/6798/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м.Одеса, в особі філії Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у м.Львові, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА", м.Львів

про стягнення 4 225 648,71 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

від заявника: не з'явився;

від стягувача: Новосад Г.В. - представник (довіреність №110313/1 від 11.03.2013р.);

від ВДВС ГУЮ у Львівській області: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 5015/6798/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у м.Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" про стягнення 4 225 648,71 грн. заборгованості.

Справа №5015/6798/11 розглядалася господарським судом Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б. У зв'язку з перебуванням судді Кітаєвої С.Б. на навчанні у Національній школі суддів України, станом на дату надходження заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, останню було передано для розгляду судді Сухович Ю.О., інформацію внесено до системи автоматизованого документообігу суду.

Ухвалою суду від 27.05.2013р. прийнято заяву та призначено її до судового розгляду на 12.06.2013р.

Заявник явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про призначення заяви до розгляду №79024 0375951 0 від 30.05.2013р. - вручено 07.06.2013р. та реєстром вихіної кореспонденції суду № 680 від 30.05.2013р.

Станом на 12.06.2013р. клопотання від заявника на адресу суду не надходили.

Представник стягувача проти задоволення заяви заперечив з підстав викладених у поданому поясненні вих. №11/06 від 11.06.2013р. (вх. №21909/13 від 11.06.2013р.), просив відмовити у задоволенні заяви про визнання наказу №5015/679811 виданого 12.04.2012р. господарським судом Львіської області на виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. таким, що не підлягає виконанню. Зокрема зазначив, що наказ господарського суду Львівської області від 12.04.2012р. повністю відповідає вимогам, які ставляться до виконавчого документа Законом України "Про виконавче провадження", є правомірним, обгрунтованим. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, строки виконання кожної частки визначаються судом. Надаючи розстрочку виконання судового рішення, тобто змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Ухвала про розстрочку виконання рішення, підлягає виконанню на підставі п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається. Крім того, представник стягувача наголосив на порушенні заявником затвердженого ухвалою господарського суду Львівської області від 03.04.2013р. графіку погашення заборгованості.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду спору був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про призначення заяви до розгляду №79013 0420480 2від 30.05.2013р. - вручено 01.06.2013р. Станом на 12.06.2013р. клопотання від ВДВС ГУЮ у Львівській області на адресу суду не надходили.

Згідно ч.3 ст.117 ГПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника стягувача (позивача), дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. у справі №5015/6798/11, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012р., позов згідно заяви про зменшення позовних вимог задоволено повністю, вирішено стягнути з ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" у м.Львові 4 222 117,67 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.04.2012р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. видано наказ (бланк №0030081).

31.07.2012р. ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" на рішення господарського суду від 23.12.2011р. у справі №5015/6798/11 повернуто скаржнику без розгляду.

03.04.2013р. ухвалою господарського суду Львівської області задоволено заяву ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області, надано розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року у справі № 5015/6798/11 (в частині, що не виконана, а саме: 4 065 323,32 грн.) на 24 місяці до 31.03.2015 року рівними частинами, зі сплатою щомісячно по 169 388, 47 грн.

23.05.2013р. ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі № 5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню.

Заявник покликається на те, що на рахунках ТзОВ "КРИСТАЛ-ІНВЕСТ-УКРАЇНА" кошти в сумі, що підлягають стягненню відсутні. В процесі виконавчого провадження на прилюдні торги було виставлено належну товариству нерухомість, проте, торги не відбулись через відсутність покупців. Повторні торги, що були призначені на 06.03.2013р. також не відбулись, через відсутність покупців. Банк залишити за собою майно товариства, нереалізоване під час виконання рішення, бажання не виявив. Відповідно, 29.03.2013р. головним державним виконавцем винесено постанову ВП №34261147 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Заявник зазначає, що зі спливом майже річного строку після видачі наказу про примусове виконання рішення господарського суду залишилось невиконаним. Крім того, господарська діяльність товариства унеможливлюється через арешт у виконавчому провадженні.

Заявник вважає, що у зв"язку з наявністю розстрочки виконання рішення згідно ухвали господарського суду Львівської області від 03.04.2013р. існування наказу господарського суду Львівської області, в якому вказано повну суму до стягнення 4 222 117,67 грн., без врахування встановленої судом розстрочки виконання рішення - унеможливлює настання ефекту, на який розраховували сторони при поданні та розгляді заяви про розстрочку виконання рішення.

Крім того, заявник зазначає, що господарська діяльність товариства блокується арештом на 4 222 117,67 грн, накладеним виконавчою службою в процесі виконавчого провадження за наказом господарського суду, рішення суду і надалі неможливо виконати. Стверджує, що дана ситуаця суперечить чинному законодавству України, ухвалі господарського суду про розстрочку виконання рішення суду та порушує права сторін виконавчого провадження.

На думку заявника, господарський суд мав би видати на виконання рішення господарського суду від 23.12.2011р. та ухвали суду про розстрочку його виконання, виконавчі документи - накази на кожен платіж окремо, з різними строками пред'явлення таких наказів до виконання. За таких обставин наказ виданий господарським судом Львівської області 12.04.2012р. підлягає визнанню таким, що не підлягає до виконання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника стягувача (позивача), дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі №5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, ст.ст.115,116 ГПК України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з яких судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться па підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно вимог п.2.6.13 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28, наказ господарського суду підписаний суддею та засвідчений гербовою печаткою суду видається в одному екземплярі.

Відповідно до ст.121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, заявник скористався своїми процесуальним правом на розстрочку виконання рішення суду, подавши відповідну заяву, яка 03.04.2013р. була задоволена господарським судом Львівської області.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі із визначеними судом строками.

Ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається. Така правова позиція викладена у ч.3 п.7.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 із змінами та доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

З матеріалів справи вбачається, що заявником взяті на себе зобов'язання добровільно не виконуються, графік розстрочки, затверджений ухвалою від 03.04.2013р. не дотримується. Згідно графіку затвердженого вказаною ухвалою суду, станом на 12.06.2013р. заявник мав би сплатити два платежі по 169 388,47 грн., однак як вбачається із наданої представником стягувача виписки про операції з 01.04.2013р. по 10.06.2013р. було погашено лише 120 000,00 грн.

Відтак, порушуються законні права та інтереси стягувача, а визнання наказу таким, що не підлягає виконанню унеможливить примусове виконання рішення суду від 23.12.2011р. та призведе до уникнення боржником повернення заборгованості.

Стаття 117 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково і розширеному тлумаченню не підягає. Серед вказаних ст.117 ГПК України підстав відсутні ті, якими заявник обгрунтовує подану ним заяву.

Виходячи із вищенаведених норм права, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі №5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 86, 117 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Львівської області, виданого 12.04.2012р. у справі №5015/6798/11 таким, що не підлягає виконанню - відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.