Рішення № 31934228, 13.06.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"13" червня 2013 р. Справа № 910/8801/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь", м. Запоріжжядо Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112", м. Броварипро стягнення 11986,65 грн.за участю представників:

позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином відповідача:Пегза К.К. - дов. від 18.09.2012р. № 729суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (далі - відповідач) про стягнення 11986,65 грн., з яких 10623,20 грн. основний борг, 779,88 грн. 20% річних та 583,57 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги.

Під час розгляду справи, від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 03.06.2013р. № 11/2039890(ЕМ), згідно якої позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 10623,20 грн. на підтвердження чого надав платіжне доручення від 22.04.2013р. № 125_4N009/ на суму 10623,20 грн., та за вказаних обставин просить суд стягнути з відповідача 779,88 грн. 20% річних та 583,57 грн. пені.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 779,88 грн. 20% річних та 583,57 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 12.06.2013р., які зводяться до того, що відповідач наразі є підрядником по спорудженню стратегічних об'єктів та проводить роботи з будівництва, реконструкції та ремонту споруд як державної так і комунальної власності, проте тривалий час державні та комунальні підприємства з ним не розраховуються, а тому посилаючись на приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, згідно яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг від 15.08.2012р. № 22202218/3/12/1 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач - виконавець зобов'язується надати, а позивач - замовник прийняти та оплатити послуги з надання приміщень для проживання (далі - послуги), тридцятьом співробітникам замовника в гуртожитку ВАТ "Запоріжсталь" за адресою: вул. Добролюбова, 25 на період: серпень-грудень 2012р. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору за фактом надання послуг сторони оформлюють акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно п. 4.1 договору вартість послуг розраховується виходячи із характеристики приміщень, кількості місць в кімнаті, вартості одного місяця за добу, відповідно до додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Орієнтовна сума договору на момент його укладання складає 150724,80 грн. (п. 4.3 договору)

Відповідно до п. 5.1 договору замовник здійснює розрахунки за даним договором шляхом перерахування на поточний банківський рахунок виконавця авансу в розмірі 100% орієнтовної вартості послуг згідно додатку № 1.

У випадку якщо сума фактично наданих послуг перевищить суму перерахованого виконавцю авансу, замовник здійснює кінцевий розрахунок протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунку-фактури (п. 5.2 договору).

Термін дії договору з 15.08.2012р. по 31.07.2013р., або до його розірвання у встановленому порядку (п. 9.2 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили на період з серпня по грудень 2012 року вартість послуг по наданню приміщень для проживання в гуртожитку за адресою вул. Добролюбова, 25, зокрема, кількість приміщень та вартість 1 місця для проживання за 1 добу. Загальна вартість послуг склала 150724,80 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою від 09.10.2012р. № 1 до договору сторони дійшли згоди щодо зобов'язання позивача надати, а відповідача оплати та прийняти послуги по наданню приміщень для проживання п'ятнадцятьом працівникам відповідача в гуртожитку ВАТ "Запоріжсталь" за адресою: вул. Добролюбова, 25, на період з 10.10.2012р. по 01.12.2012р. Вартість послуг розраховується виходячи з характеристики приміщень, кількості місць в кімнаті, вартості одного місяця за добу згідно додатку № 4, який є невід'ємною частиною даного договору. Орієнтовна вартість за договором збільшується на 56580 грн. з НДС та складає 207304,80 грн.

Додатком № 4 до договору сторони погодили на період за 21 день жовтня по грудень 2012 року вартість послуг по наданню приміщень для проживання в гуртожитку за адресою вул. Добролюбова, 25, зокрема, кількість приміщень та вартість 1 місця для проживання за 1 добу. Загальна вартість послуг склала 56580 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач в листопаді 2012 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 28980,60 грн., що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг (замовлення № 652001-11) від 30.11.2012р. № 4, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Для оплати наданих послуг за договором згідно акта прийому-передачі наданих послуг (замовлення № 652001-11) від 30.11.2012р. № 4, позивачем був виставлений відповідний рахунок-фактура від 30.11.2012р. № 93193 на суму 28980,60 грн.

Зазначений акт прийому-передачі наданих послуг (замовлення № 652001-11) від 30.11.2012р. № 4 отриманий відповідачем 05.12.2012р., про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення від 03.12.2012р. № 6900804058217, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи дату отримання відповідачем зазначеного акту прийому-передачі наданих послуг, який є підставою для проведення розрахунків за надані послуги, - 05.12.2012р. та положення п. 5.2 договору, згідно якого замовник здійснює кінцевий розрахунок протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунку-фактури, відповідач мав здійснити розрахунок за надані послуги до 10.12.2012 року включно.

Проте, відповідач всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги за вищезазначеним актом прийому-передачі наданих послуг (замовлення № 652001-11) від 30.11.2012р. № 4 у строки визначені договором, перерахувавши на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10623,20 грн. лише 22.04.2013р., що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2013р. № 125_4N009/, засвідчена копія якого залучена до матеріалів справи.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за прострочення оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити 20% річних від суми простроченого платежу.

Згідно розрахунку позивача 20% річних з простроченої суми за період з 11.12.2012р. по 23.04.2013р. за 134 дні прострочення складають 779,88 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням дати здійснення відповідачем розрахунку за надані послуги - 22.04.2013р. та періоду нарахування 20% річних, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 20% річних з простроченої суми за час прострочення в розмірі 774,18 грн. В решті заявленої до стягнення суми 20% річних суд відмовляє, з огляду на її безпідставність.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд за порушення відповідачем строків здійснення розрахунку за надані послуги стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, розмір якої за розрахунком позивача за період з 11.12.2012р. по 23.04.2013р. за 134 дні прострочення складає 583,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням дати здійснення відповідачем розрахунку за надані послуги - 22.04.2013р. та періоду нарахування пені, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за час прострочення в розмірі 579,05 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє, з огляду на її безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач розрахунок за надані послуги здійснив з порушенням строків, передбачених п. 5.2 договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача передбачених договором 20% річних в сумі 774,18 грн. та пені в сумі 579,05 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Щодо заперечень відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву та які зводяться до того, що оскільки з відповідачем тривалий час не розраховуються підприємства, на замовлення яких він, як підрядник, виконує роботи з будівництва, реконструкції та ремонту споруд як державної так і комунальної власності, та посилаючись на приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 20% річних та пені за порушення строків зі здійснення розрахунків за надані послуги, то суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 233 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 551 Цивільного кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Тобто вказаними приписами законодавства передбачено право суду при вирішенні спору з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, а не відмовити у їх задоволенні взагалі.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, виконання взятих на себе договірних зобов'язань, зокрема, щодо здійснення розрахунків за надані послуги не може ставитись у залежність від виконання зобов'язань за договорами іншими контрагентами відповідача.

За таких обставин, суд не вбачає належних правових підстав ні щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 20% річних та пені за порушення строків зі здійснення розрахунків за надані послуги, ні щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій з огляду недоведеність та безпідставність посилань відповідача на існування вказаних обставин.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 112" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Щолківська, 2, ідентифікаційний код 22202218) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230) 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 18 коп. 20% річних, 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 05 коп. пені, 1707 (одну тисячу сімсот сім) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 20.06.2013р.