Постанова № 31933351, 13.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-9784/12/0170/29

13.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Траст"- Спиридонова Ірина Михайлівна, довіреність № 267/12-12 від 27.12.12

представник відповідача - Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - Лук'янець Олена Юріївна, довіреність № 27/10.25 від 25.04.13

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Траст" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Пакет Т.В. ) від 19.10.12 у справі № 2а-9784/12/0170/29

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Траст" (вул. Об'їзна, 1, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2 а, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про визнання протиправними дій.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 жовтня 2012 року у справі № 2а-9784/12/0170/29 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Траст» до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дій було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19 жовтня 2012 року, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що дії відповідача, що оскаржуються позивачем, призводять до негативних наслідків для позивача, оскільки при здійсненні документальних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу - покупців товарів, податкові органи посилаються на висновки акту перевірки позивача від 17 травня 2012 року № 678/22-00/37058412. Позивач вважає, що висновки вказаного акту перевірки щодо нікчемності правочину між ним та ТОВ «Ріаліз Ойл» не відповідають дійсності та завдають шкоду діловій репутації Товариства. Крім того, позивач вказує, що постановлюючи висновки про завищення позивачем своїх податкових зобов'язань та завищення сум валових витрат та податкового кредиту, відповідач протиправно не прийняв відповідні рішення - податкові повідомлення-рішення, а тому позивач не має інших шляхів для оскарження таких висновків податкової інспекції ніж оскаржувати висновки акту перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із складанням Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС акту від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412», висновки якого позивач вважає такими, що не відповідають дійсності та є протиправними.

Так, згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіркою було встановлено порушення вимог ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Трейд Траст» із ТОВ «Ріаліз Ойл» при придбанні товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий у порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України, що призвело до завищення позивачем податкових зобов'язань у сумі 4585851 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2714678 грн., грудень 2011 року у сумі 1871173 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 4493480 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2676745 грн., за грудень 2011 року у сумі 1816735 грн.

За наслідками здійсненої перевірки відповідачем не прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, незважаючи на те, що перевірку здійснено не на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а на підставі підпункту 78.1.1 вказаної статті Кодексу.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що акт документальної перевірки від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» не є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень, зазначений акт лише фіксує факт порушення та не має правових наслідків для позивача. Крім того, суд зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 жовтня 2012 року було визнано протиправними та скасовані накази Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС № 189 від 20.04.4012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд Траст», код ЄДРПОУ 37058412 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 36440286» та № 218 від 28.04.2012 року «Про продовження терміну позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд Траст», код ЄДРПОУ 37058412 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 36440286», що на думку суду свідчить про належний та достатній спосіб захисту прав та інтересів позивача, тому що вищевказаний акт перевірки складений саме за результатами здійсненої перевірки на підставі протиправних та скасованих наказів.

Судова колегія вважає помилковими такі висновки суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно підпункту 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З метою здійснення контролюючих функцій у сфері справляння податків, органи державної податкової служби наділені правами, визначеними статтею 20 Податкового кодексу України, зокрема щодо проведення перевірок платників податків.

Висновки акту перевірки від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення вимог ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Трейд Траст» із ТОВ «Реаліз Ойл» при придбанні товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий у порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України, що призвело до завищення позивачем податкових зобов'язань у сумі 4585851 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2714678 грн., грудень 2011 року у сумі 1871173 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 4493480 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2676745 грн., за грудень 2011 року у сумі 1816735 грн., безпосередньо впливають на результат виконання позивачем свого обов'язку щодо сплати податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, що прямо передбачено підпунктом 16.1.4 пункту 16.4 статті 16 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, звертаючись до адміністративного суду з даним позовом, позивач реалізував своє право, надане йому Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України щодо захисту своїх прав у сфері оподаткування з метою доведення виконання ним свого обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, передбачених діючим законодавством України про оподаткування.

Також судова колегія зазначає, що відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації - розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266, для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображуються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з контрагентами та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження.

Судова колегія зазначає, що оцінка акту перевірки, в тому числі оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складення, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Але, як зазначалося вище і що було підтверджено представником податкової інспекції, жодного податкового повідомлення-рішення за висновками акту перевірки від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» прийнято не було. В той же час, суду надано докази того, що саме висновки вказаного акту перевірки були внесені податковою інспекцією у базу автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні та стали підставою для здійснення іншими податковими органами перевірок інших платників податку - контрагентів позивача - покупців товару.

Так, позивач здійснює господарську діяльність з продажу нафтопродуктів через мережу АЗС. Від ТОВ «Ріаліз Ойл» у листопаді та грудні 2011 року позивачем придбавались саме нафтопродукти.

Листом від 23 серпня 2012 року за № 20/08 та листом від 12.09.2012 року за № 22/09 ТОВ «Форнит», що знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, повідомило позивача про отримання запиту від 23.08.2012 року № 2339/10/22-225 від ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, згідно якого податковий орган просив надати у 10-денний строк документи по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ «Трейд Траст» за листопад 2011 року. При цьому ДПІ посилається на отримання податкової інформації за наслідками перевірок інших платників податків, якою встановлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства (у даному випадку щодо інформації про перевірку ТОВ «Трейд Траст»).

Також листом вих. .№ 29 від 27.11.2012 року ТОВ «ТОПРЕСУРС» повідомило позивача про те, що Окружним адміністративним судом АР Крим розглядається справа за позовом ТОВ «ТОПРЕСУРС» до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 116.10.2012 року за № 0006022204, № 0006042204, яки прийняті на підставі висновків акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТОПРЕСУРС» за період листопад 2011 року щодо придбання дизельного палива у ТОВ «Трейд Траст» на суму 921667 грн. У листі ТОВ «ТОПРЕСУРС» вказує, що підставою для висновків акту перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень відносно нього сталися висновки акту Сімферопольської МДПІ від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по деклараціям за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам ТОВ «Трейд-Траст» із ТОВ «Ріаліз Ойл».

Підставою для звернення ТОВ «ТОПРЕСУРС» до позивача з вказаним листом сталася ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2012 року по справі № 2а-11961/12/0170/12, якою ТОВ «ТОПРЕСУРС» було зобов'язано надати суду докази наявності виробничих потужностей у ТОВ «Трейд Траст» для забезпечення реалізації товару, проданого ТОВ «ТОПРЕСУРС».

У акті перевірки (т. 1 а.с. 51) податкова інспекція чітко посилається на завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Форнит» та ТОВ «ТОПРЕСУРС», які були покупцями нафтопродуктів позивача.

Таким чином, вказаними письмовими доказами підтверджується той факт, що відповідачем до бази автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні були внесені дані висновків акту перевірки від 17.05.2012 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» і такі дані використовуються під час перевірок інших платників податків - контрагентів позивача, що не може не впливати безпосередньо на господарську діяльність позивача.

При таких обставинах справи судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про те, що належним та достатнім способом захисту прав та інтересів позивача є визнання протиправним та скасування наказів, яким було призначено та продовжено проведення перевірки - помилковим.

Що стосується висновків податкової інспекції про порушення позивачем вимог Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України під час здійснення фінансово-господарських правовідносин із ТОВ «Ріаліз Ойл» судова колегія зазначає.

Як вбачається із акту перевірки від 17.05.2011 року № 678/22-00/37058412 висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за листопад - грудень 2011 року по взаємовідносинам із ТОВ «Ріаліз Ойл» ґрунтується виключно на висновку про нікчемність правочину між позивачем та вказаним суб'єктом господарської діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія зазначає, що твердження податкової інспекції щодо відсутності у позивача права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за фінансово-господарськими взаємовідносинами із вищевказаним суб'єктом господарської діяльності у зв'язку із відсутністю товарного характеру таких взаємовідносин повинен бути доведеним. При відсутності належних та допустимих доказів відсутності реального виконання умов господарських операцій (поставки товарів, робіт, послуг) у суду немає правових підстав до висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад - грудень 2011 року.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Ріаліз Ойл» на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 121 від 20.10.2011 року суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Жодних доказів щодо наміру позивачем та його контрагентом порушити публічний порядок суду не наведено.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується наступними матеріалами справи.

Позивач здійснює господарську діяльність про продажу нафтопродуктів через мережу АЗС, яку він орендує, зокрема у ТОВ «Рубенор» м. Дніпропетровськ та ТОВ «Стабил» м. Феодосія. Також позивачем здійснюється оптовий продаж нафтопродуктів. При цьому позивач не має власних складів для зберігання нафтопродуктів, а тому передає на зберігання придбанні нафтопродукти на склади Зберігача - ПАТ «Дніпронафтопродукт» по договору зберігання № 2625 від 20.10.2011 року (т. 1 а.с. 194-195). Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 2.1 вказаного Договору ПАТ «Дніпронафтопродукт» здійснює приймання, зберігання нафтопродуктів позивача, відпуск нафтопродуктів зі складу третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі сторонами цього Договору та здійснює відвантаження нафтопродуктів. Господарські операції щодо виконання умов договору зберігання повністю відображенні у бухгалтерському та податковому обліку позивача та підтверджуються матеріалами справи, зокрема актами приймання-передання послуг, платіжними документами, що було досліджено податковою інспекцією під час здійснення перевірки та наявність яких податковою інспекцією не спростовується.

ПАТ «Дніпронафтопродукт» здійснювало зберігання, відпуск та відвантаження нафтопродуктів, що були придбані позивачем у ТОВ «Ріаліз Ойл» м. Дніпропетровськ на підставі Договору поставки нафтопродуктів № 121 від 20.10.2011 року, у п 4.2 якого вказано, що товар поставляється Покупцю на умовах: ЕХW - склад ПАТ «Дніпронафтопродукт» (т. 1 а.с. 64-65). Господарські операції щодо придбання нафтопродуктів за договором поставки підтверджуються матеріалами справи, знайшли своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача а наявність у позивача первинних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо придбання нафтопродуктів у ТОВ «Ріаліз Ойл» не спростовується податковою інспекцією та було досліджено під час перевірки.

Відвантаження нафтопродуктів, придбаних позивачем у ТОВ «Ріаліз Ойл», здійснювалось на склад за адресою: м. Сімферополь, вул.. Данилова, 53. Вказаний об'єкт на праві власності належить ТОВ ПКФ «САТЄК», яке передала його у оренду ТОВ «Стабил», про що зазначено у акті перевірки та не спростовується податковою інспекцією. Тобто господарську діяльність на об'єкті, що розташований у м. Сімферополі, вул. Данілова, 53 здійснює саме ТОВ «Стабил».

Під час здійснення перевірки податковою інспекцію з'ясовувалося лише питання щодо відсутності договірних правовідносин між власником об'єкту - ТОВ ПКФ «САТЄК» з ТОВ «Ріаліз Ойл», позивачем та ПАТ «Дніпронафтопродукт» та не з'ясовувалося питання щодо наявності фінансово-господарських правовідносин між орендарем об'єкту ТОВ «Стабил» з позивачем, ТОВ «Ріаліз Ойл» та ПАТ «Дніпронафтопродукт».

Згідно відомостей акту перевірки висновок податкової інспекції про відсутність товарного характеру за Договором поставки нафтопродуктів № 121 від 20.10.2011 року, що був укладений між позивачем та ТОВ «Ріаліз Ойл» ґрунтується виключно на підставі пояснень директора ТОВ ПКФ «САТЄК» Цимбал І.С. про відсутність фінансово-господарських правовідносин між ТОВ ПКФ «САТЄК» з ТОВ «Ріаліз Ойл», позивачем та ПАТ «Дніпронафтопродукт» (т. 1 а.с. 51), а тому такий висновок не може бути визнаний судом правильним.

Поставку нафтопродуктів у мережу АЗС позивача зі складу ПАТ «Дніпронафтопродукт» у м. Сімферополі, вул. Данилова, 53 здійснювало ТОВ «Стабил» згідно Договору перевезення № 282/2011 від 01.11.2011 року (т. 1 а.с. 198), що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи, наявність яких було досліджено податковою інспекцією під час здійснення перевірки та не спростовується податковою інспекцією.

Через мережу АЗС позивачем здійснювалася реалізація нафтопродуктів споживачам, про що свідчать фіскальні звіти РРО та звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за листопад - грудень 2011 року, що надавались позивачем до ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим.

Усі вищевказані господарські операції знайшли своє відображення за даними бухгалтерського та податкового обліку позивача, підтверджені відповідними первинними документами: договорами, додатковими угодами до договорів, актами приймання-передання наданих послуг, актами виконаних робіт, реєстрами к акту виконаних робіт, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, звітними документами, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних. Вказані господарські договори є чинними та за своєю юридичною сутністю відповідають положенням Цивільного кодексу України, оскільки мають усі основні умови та укладені особами, що мають необхідний обсяг цивільної дієздатності. Вони не визнані недійсними. Дійсність правочинів суб'єктами господарських правовідносин не спростовується. Доказів фіктивності діяльності ТОВ «Ріаліз Ойл» суду не надано як не надано доказів про те, що ТОВ «Ріаліз Ойл» на час виписки податкових накладних не був платником ПДВ.

Таким чином, матеріалами справи повністю підтверджується факт реального виконання умов Договору поставки нафтопродуктів № 121 від 20.10.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Ріаліз Ойл» та факт використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих нафтопродуктів.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що висновки акту перевірки від 17.05.2011 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення вимог ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Трейд Траст» із ТОВ «Реаліз Ойл» при придбанні товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий у порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України, що призвело до завищення позивачем податкових зобов'язань у сумі 4585851 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2714678 грн., грудень 2011 року у сумі 1871173 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 4493480 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2676745 грн., за грудень 2011 року у сумі 1816735 грн. - не відповідають дійсності та є протиправними.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже неправомірні висновки податкового органу не можуть бути підставою для складення акту перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 жовтня 2012 року у справі № 2а-9636/12/0170/4, що набрало законної сили в силу ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року визнано протиправними та скасовані накази Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС № 189 від 20.04.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд Траст», код ЄДРПОУ 37058412 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 36440286» та № 218 від 28.04.2012 року «Про продовження терміну позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд Траст», код ЄДРПОУ 37058412 з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 36440286».

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З адміністративного позову вбачається, що фактично позивач просить визнати протиправними дії відповідача по складенню акту перевірки, оскільки не згоден із його висновками.

Враховуючи, що висновки акту перевірки від 17.05.2011 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412» щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: порушення вимог ч.5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Трейд Траст» із ТОВ «Ріаліз Ойл» при придбанні товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий у порушення ст.. 662, 655 та 656 ЦК України, що призвело до завищення позивачем податкових зобов'язань у сумі 4585851 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2714678 грн., грудень 2011 року у сумі 1871173 грн. та завищення податкового кредиту всього у сумі 4493480 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 2676745 грн., за грудень 2011 року у сумі 1816735 грн. - не відповідають дійсності, перевірку позивача проведено на підставі наказів, що визнані судом протиправними та скасовані, судова колегія вважає, що дії Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби щодо проведення перевірки ТОВ «Трейд Траст» з 23.04.2012 року по 10.05.2012 року та складенню вказаного акту перевірки слід визнати протиправними, у зв'язку з чим з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача судова колегія виходить за межи позовних вимог в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Траст" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.12 у справі № 2а-9784/12/0170/29 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби по проведенню з 23.04.2012 року по 10.05.2012 року позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Траст» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад - грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Реаліз Ойл» та складенню акту від 17.05.2011 року № 678/22-00/37058412 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Трейд-Траст» (код ЄДРПОУ 37058412) з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань декларацій з ПДВ за листопад-грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Ріаліз Ойл», код ЄДРПОУ 37058412», що були здійснені Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим Державної податкової служби на підставі наказів № 189 від 20.04.2012 року та № 218 від 28.04.2012 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська