Ухвала суду № 31932943, 12.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/562/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І. І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі позивач, УПФУ) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові (далі відповідач) про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, витрат на виплату та доставку адресної допомоги та допомоги на поховання, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій, пов'язаних з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, матеріальної допомоги на поховання особам, які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та померли, за період липень-грудень 2012 року в сумі 876860,94 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, сума витрат, пов'язаних з виплатою складається: з основного розміру пенсії - 6 222,12 грн.; на виплату та доставку основного розміру пенсії - 28,47 грн.; державної адресної допомоги - 866909,00 грн.; на виплату та доставку державної адресної допомоги - 3 007,77 грн.; допомоги на поховання - 688,14 грн.; на виплату та доставку допомоги на поховання - 5,44 грн. Всього 876860,94 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, у відповідності до вимог міжнародних Угод, ратифікованих Верховною Радою України, зокрема, Угоди про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодував шкоду (в тому числі, виплату пенсій) за місцем настання нещасного випадку на виробництві, тобто потерпілим не за місцем їх проживання.

Виплата пенсії є складовою частиною відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, і порядок їх виплати особам, які потерпіли на виробництві в інших, ніж Україна, державах - учасницях Угоди про взаємне визначення прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, і переїхали на проживання до України, регулюється нормами зазначеної Угоди.

За таких обставин, підстав для відшкодування витрат, пов'язаних з відшкодуванням шкоди (в тому числі з виплатою пенсій), заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті з вини роботодавця іншої, ніж Україна, держави-учасниці Угоди про взаємне визначення прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, Фонд соціального страхування від нещасних випадків не має.

З матеріалів справи також вбачається, що відділенням Фонду в м. Чернігові не прийнято до відшкодування витрати державної адресної допомоги, виплаченої пенсіонерам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 840518,22 грн., яка була виплачена, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Щомісячна державна адресна допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом, була запроваджена постановою КМ України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 від 26 березня 2008 року.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України, позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі, пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановою КМ України № 265 від 26 березня 2008 року, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно п. 4 вказаної постанови виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, проте даною постановою не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат, та їх доставці.

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 4 березня 2003 року затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

П. 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі акту узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України, що передбачено п. п. 6, 7 Порядку.

Отже, зазначеним Порядком передбачено перерахування відповідних коштів лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України.

Встановлене вказаним Порядком правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, в зв'язку з чим, у разі незгоди підписати акти з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вимоги про стягнення коштів мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Дана позиція суду обох інстанцій цілком узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах № 21-1087во06 від 20 березня 2007 року, № 21-116а11 від 06 червня 2011 року, № 21-76а11 від 20 червня 2011 року.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги УПФУ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 11 березня 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.