Постанова № 31932923, 19.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 910/3482/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю представників:

від позивача: Бородіна М.І. - представник за довіреністю б/н від 22.11.2012 р.;

від відповідача: Матросов Д.Г. - представник за довіреністю № 45 від 13.05.2013 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р.

у справі № 910/3482/13 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група»

до Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»

про зобов'язання вчинити дії,

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» про зобов'язання вчинити дії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. позов задоволено.

Зобов'язано Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" підсумкові звітні відомості із переліком використаних третіми особами музичних творів та фонограм у письмовій формі за 1,2,3,4 квартал 2011 року та 1,2,3 квартал 2010 року. Зобов'язано Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" зазначити у звітних відомостях найменування користувачів із переліком музичних творів, які були ними використані, вид/спосіб використання, період та кількість використань, суми роялті за кожний вид/спосіб використання, інше.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 06-03/2250 від 30.05.2013 р., в якій просить суд рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/3482/13 від 17.04.2013 р. скасувати повністю, провадження у справі припинити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/3482/13 від 17.04.2013 р. є необґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема скаржник зазначає, що

- по-перше, задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права в частині покладення на відповідача обов'язку надати підсумкові звітні відомості із переліком використаних третіми особами музичних творів та фонограм у письмовій формі за 1,2,3,4 квартал 2011 року та 1,2,3 квартал 2010 року, а також зазначити у звітних відомостях найменування користувачів із переліком музичних творів, які були ними використані, вид/спосіб використання, період та кількість використань, суми роялті за кожний вид/спосіб використання;

- по-друге, суд першої інстанції не з'ясував та не дослідив питання щодо форми та змісту звітних відомостей.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.06.2013 р.

05.06.2013 р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судовому засіданні 19.06.2013 р. представник позивача повідомив, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд міста Києва допустив описку в п. 2 резолютивної частини постанови, а саме зазначив: «Зобов'язати Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" підсумкові звітні відомості із переліком використаних третіми особами музичних творів та фонограм у письмовій формі за 1,2,3,4 квартал 2011 року та 1,2,3 квартал 2010 року» замість «Зобов'язати Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" підсумкові звітні відомості із переліком використаних третіми особами музичних творів та фонограм у письмовій формі за 1,2,3,4 квартал 2011 року та 1,2,3 квартал 2012 року».

Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у даній справі скасувати.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи. Разом з тим представник позивача зазначив, що звітні відомості потрібні для того, щоб визначити які саме суми і яким правовласникам та авторам належать з грошових коштів, отриманих позивачем. Також представник позивача відмітив, що підсумкові звітні відомості та акти є окремими документами, які відповідач зобов'язаний надавати відповідно до умов договору окремо один від одного.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом міста Києва при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 26.07.2007 р. між Державним підприємством «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - УААСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група» (далі - Видавець) укладено договір на управління майновими правами Видавця № 26/07/07-2.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2.1 договору Видавець передає УААСП на термін дії договору невиключне право здійснювати на території України колективне управління майновими авторськими правами на твори з каталогу Видавця при їх використанні шляхом: публічного виконання, публічного показу (демонстрації), публічного сповіщення в ефір, публічного сповіщення по кабелю, ретрансляції, відтворення та розповсюдження в мережі інтернет.

Пунктом 7.1 визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, проте сторони розуміють і погоджуються, що умови даного договору також застосовуються до відносин, які виникли між ними з "01" січня 2007 року й до моменту укладання даного договору. Договір діє до "31" грудня 2007 року. Строк дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди (п. 7.2 )

Додатковою угодою від 25.12.2007, дію договору № 26/07/07-2 від 26.07.2007 продовжено до 31.12.2008. Додатковою угодою від 25.12.2008 дію договору продовжено до 31.12.2009, Додатковою угодою від 25.12.2009 р. дію договору продовжено до 31.12.2010 р., Додатковою угодою від 25.12.2010 дію договору продовжено до 31.12.2011 із умовами автоматичної пролонгації у випадку, якщо жодна із сторін не заперечить про це у письмовій формі.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що УААСП зобов'язується щоквартально, не пізніше 60 календарних днів після закінчення кожного кварталу, надавати видавцю підсумкову звітну відомість у письмовій формі, а також підписаний УААСП акт про виконання робіт з розподілу і виплати зібраної видавничої частки (роялті) за звітній період.

Вищевказана підсумкова звітність та акт про виконання робіт з розподілу і виплати зібраної Видавничої частки (роялті) підлягають розгляду та підписанню Видавцем протягом 3-ох днів з моменту їх надання УААСП.

Проте, як видно з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, відповідач, всупереч умов договору, не надав позивачу звітних відомостей за 1, 2, 3, 4 квартал 2011 р. та 1, 2, 3 квартал 2012 р., чим порушив взяті на себе згідно договору зобов'язання.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача надати позивачу підсумкові звітні відомості.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскільки між позивачем та відповідачем були підписані акти про виплату видавничої долі (роялті) за договором № 26/07/07-2 від 26.07.2007 р., а саме: акт № 5 від 03.06.2011 р.; акт № 26/08-02 від 26.08.2011 р.; акт № 26/08-01 від 26.08.2011 р.; акт № 12/10 від 12.10.2011 р.; акт № 04/11 від 04.11.2011 р.; акт № 10/11-01 від 10.11.2011 р. та акт № 10/11-02 від 10.11.2011 р., то відповідно сторони не мають взаємних претензій немайнового і майнового характеру. Проте, дані твердження скаржника є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до умов договору позивач передав УААСП невиключне право здійснювати на території України колективне управління майновими авторськими правами на твори з каталогу Видавця.

Згідно п. 1.2. договору Каталог Видавця - це перелік творів, виключні майнові авторські права на які на Території належать Видавцю на підставі договорів з авторами Творів, іноземними і (або) українськими правовласниками, щодо яких Виконавець уклав з УААСП цей договір про передачу прав у колективне управління.

З наведеного слідує, що оскільки позивач є правовласником майнових авторських прав на твори, які отримав від авторів та іноземних видавництв він зобов'язаний виплачувати отриману від користувачів чи організацій колективного управління авторську винагороду. А для того, щоб розподілити авторську винагороду, йому необхідно отримати звіти від користувачів із зазначенням переліку музичних творів, які були ними використані, вид/спосіб використання, період та кількість використань, суму роялті за кожний вид/спосіб використання. Тобто, підсумкова звітність та акти мають подаватись завжди та незалежно один від одного.

Крім того, не відповідають дійсності твердження скаржника стосовно того, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з'ясував та не дослідив питання щодо форми та змісту звітних відомостей.

Так, відповідно до умов договору № 26/07/07-2 від 26.07.2007 р. сторони не визначили форму звітних відомостей та актів про виконання робіт з розподілу і виплати Видавничої частки (роялті).

Проте, згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, господарський суд міста Києва при прийнятті оскаржуваного рішення правильно застосував ч. 1 ст. 526 ЦК України, виходячи з обставин справи та вимог, що звичайно ставляться до таких правовідносин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу.

Відповідач належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/3482/13 від 12.04.2013 р. прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав», з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

З урахуванням мотивів, викладених в постанові, відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого у даній справі рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. в розумінні ст. 104 ГПК України.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати судового збору не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 99, 101 - 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі № 910/3482/13 залиши без змін.

3. Матеріали справи № 910/3482/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 20.06.2013 р.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.