Ухвала суду № 31932689, 18.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

18.06.2013р. Справа № 5006/25/51/2012(5017/1608

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Кохановій Ю.І. розглянувши матеріали скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу примусового виконання рішень Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування, -

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з'явились;

від боржника (відповідача): не з'явились;

від ВДВС: Бондар О.М. за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» (далі - стягувач) звернулось зі скаргою до Господарського суду Донецької області про визнання неправомірною та скасування постанови Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року.

Стягувач просив:

- визнати неправомірною та скасувати постанову Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку (далі - ВДВС) про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (далі ПАТ «МСК») заборгованості в сумі 8888,94 грн.;

- зобов'язати державного виконавця ВДВС Бондар О.М. відкрити виконавче провадження у даній справі та провести всі необхідні виконавчі дії.

В обґрунтування своїх вимог щодо неправомірності винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року, скаржник посилається на статті 6,11,25 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вважає, що ДВС не здійснено заходів щодо повного та своєчасного виконання рішення господарського суду Донецької області у вказаній справі.

Представник стягувача та боржника у судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Про причини неявки у судове засідання сторони не повідомили.

Представник ВДВС у судовому засіданні проти скарги заперечував, посилаючись на те, в межах зведеного виконавчого провадження ВДВС були вчинені всі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з виконання рішень судів відносно боржника -Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія». У зв'язку з відсутністю у Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» коштів, нерухомого майна та транспортних засобів, стягувачу - ПАТ «Страхова компанія «Соверен», постановою від 19.03.2013р. на підставі п.8 ч.1 ст. 26 до Закону України «Про виконавче провадження» було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за наказом №5006/25/51/2012 від 14.08.2012р. виданого господарським судом Донецької області

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Рішенням господарського суду від 31.07.2012 року по справі № 5006/25/51/2012 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування задоволені в повному обсязі та у відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України були видані наказ №5006/25/51/2012 від 14.08.2012р. про стягнення з ПАТ «Міська страхова компанія» на користь ПАТ «Страхова компанія «Соверен» суми страхового відшкодування у розмірі 7279,44 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн.

В судовому засіданні судом встановлено, що наказ господарського суду Донецької області №5006/25/51/2012 від 14.08.2012р. надходив на виконання до відділу ДВС 30.08.2012 року, в цей же день відкрите відповідне виконавче провадження.

В порядку вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», 03.09.2012 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження відносно стягнення з ПАТ «МСК» боргів на користь фізичних та юридичних осіб.

Виконавчі дії провадилися державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження за місцезнаходження боржника, а саме, місцем юридичної реєстрації - вул. Краснооктябрьська, 111, м. Донецьк

Актом державного виконавця від 09.08.2012 року встановлено, що за юридичною адресою - вул. Краснооктябрьська, 111, м. Донецьк, Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія» зареєстровано, але відсутнє. Згідно відповідей МРЕВ, КП «БТІ м. Донецька» встановлено, що за боржником автотранспортних засобів та нерухомого майна не зареєстровано.

Керуючись ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» 22.11.2012 до Будьоннівського районного суду м. Донецька направлено подання про обмеження права виїзду за кордон керівника Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія». В задоволенні подання судом відмовлено.

З метою перевірки накопичення коштів на рахунках боржника до установ банків направлено платіжні вимоги. Згідно отриманих відповідей встановлено, що грошові кошти для виконання виконавчих документів відсутні.

05 лютого 2013 року за виконавчим документом №5006/25/51/2012 від 14.08.2012р. ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі п.п 2,5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

12 березня 2013 року вказаний наказ було вдруге направлено стягувачем до ВДВС.

19 березня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 37067013.

Не погодившись із зазначеною постановою ВДВС, стягувач звернувся із вказаною скаргою до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування винесеної спірної постанови ВДВС зазначило, що на виконанні у відділі ДВС Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку перебувало зведене виконавче провадження №33756154 щодо стягнення з ПАТ «Міська страхова компанія» боргів на користь фізичних та юридичних осіб за місцем юридичної адреси боржника. За наслідками вжитих заходів встановлено, що за юридичною адресою - вул. Краснооктябрьска, 111 м.Донецьк, боржник зареєстрований, але відсутнє майно, що належить боржникові та на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. У зв'язку з чим, на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадженні виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1,2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Підстави відмови у відкритті виконавчого провадження зазначено у п.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як встановлено у судовому засіданні, виконавчий документ №5006/25/51/2012 повторно надійшов до ВДВС 18.03.2013р. та станом на цей день, зведене виконавче провадження №33756154 щодо стягнення з ПАТ «Міська страхова компанія» боргів на користь фізичних та юридичних осіб було закінчене.

Підставою для винесення спірної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013р. ВДВС визначив п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, ні в постанові від 19.03.2013р. державний виконавець, ні у судовому засіданні представник ВДВС не пояснили, які саме, передбачені Законом обставини виключають здійснення даного виконавчого провадження.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» не вбачається, що державний виконавець може брати до уваги виконавчі дії, які були вчинені раніше в інших виконавчих провадженнях.

Оскільки виконавчий документ стягувачем було подано з додержанням усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження», то відповідно до ст. 25 державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області №5006/25/51/2012 від 14.08.2012р. і відкрити виконавче провадження.

Скаржник просив визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року та зобов'язати державного виконавця ВДВС Бондар О.М. відкрити виконавче провадження та провести всі необхідні виконавчі дії

Враховуючи приписи господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», у суда відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість, встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Так в інформаційному листі Вищого господарського суду від 29.06.2010р. №01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року № 37067013.

Щодо вимог скаржника в частині зобов'язання державного виконавця ВДВС Бондар О.М. відкрити виконавче провадження у даній справі та провести всі необхідні виконавчі дії, то суд залишає їх без задоволення, виходячи з того, що відповідно до ч.2 ст.17 Законом України «Про виконавче провадження», накази господарських судів підлягають виконанню державною виконавчою службою. Суд не вправі зобов'язувати органи ВДВС до вчинення тих дій, які, згідно із вказаним Законом, є обов'язковими та мають здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вказана правова позиція відповідає положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» на дії (бездіяльність) посадових осіб відділу примусового виконання рішень Будьоннівського районного управління юстиції у м. Донецьку по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Визнати недійсною постанову Державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції в м. Донецьку про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.03.2013 року № 37067013.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов