Рішення № 3193258, 03.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.09 Справа № 9/33

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові будівельні технології", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балко", м. Сєвєродонецьк

про стягнення 42 679 грн. 30 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Семененко В.І., довір. № 2-07/11 від 07.11.08,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 1-19/04 від 19.04.07 в сумі попередньої оплати 24600,0 грн., інфляційні втрати у розмірі 6592,80 грн., 3% річних у розмірі 883,57 грн., штрафні санкції за користування чужими коштами в сумі 3534,31 грн., пеню за несвоєчасну поставку обладнання в сумі 7068,62 грн., всього –42679,30 грн. та судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив з причин, які суду не відомі.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки товару № 1-19/04 від 19.04.07, за яким він зобов'язався попередньо частково оплатити поставку обладнання –прес вартістю 60000,0 грн., а відповідач зобов'язався поставити це обладнання за умовами та у строки, передбачені договором.

На виконання договору у період з 20.04.07 по 19.10.07 позивач перерахував суму передплати у розмірі 24600,0 грн. за відповідними платіжними дорученнями.

Пунктом 5.1 договору (додаткова угода № 1 від 1 червня 2007 року) передбачена поставка обладнання протягом 90 календарних днів з моменту надходження першої частини передплати у розмірі 10%, однак відповідач не виконав свого зобов'язання, прес не поставив.

Позивач посилається на ч. 2 ст. 693 ЦК України, за яким якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 названої статті на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Позивач застосував правила ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм закону, оскільки відповідач не виконав зобов'язання з поставки в період з 20 жовтня 2007 року, позивач вважає, що за відповідачем утворилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення на суму 31192,80 грн., крім того 3% річних становлять 883,57 грн.

Посилаючись на ч. 6 ст. 231 ГК України, за якою штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються в процентах, розмір яких передбачається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором, позивач нарахував відповідачеві штрафні санкції у розмірі 3534,31 грн.

Сторони передбачили у п. 5.1 договору відповідальність за порушення строків поставки обладнання у вигляді пені у розмірі подвійної облікового ставки НБУ за кожен день прострочення.

За цією умовою позивач нарахував пеню станом на 30.12.08 у розмірі 7068,62 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 1-19/04 від 19.04.07, за яким позивач зобов'язався попередньо частково оплатити поставку обладнання –прес вартістю 60000,0 грн., а відповідач зобов'язався поставити це обладнання за умовами та у строки, передбачені договором.

На виконання договору у період з 20.04.07 по 19.10.07 позивач перерахував суму передплати у розмірі 24600,0 грн. за відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться у матеріалах справи.

Пунктом 5.1 договору (додаткова угода № 1 від 1 червня 2007 року) передбачена поставка обладнання протягом 90 календарних днів з моменту надходження першої частини передплати у розмірі 10%, однак відповідач не виконав свого зобов'язання, прес не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.07.08 за № 1-21/07, яка отримана представником відповідача 03.09.08, про що міститься відмітка на претензії, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 46), з вимогою про повернення суми передплати протягом 10-денного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати

За правилами ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як вбачається з тексту договору, сторони не встановили розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, проте позивач вимагає стягнення цих процентів в сумі 3534,31 грн., обґрунтовуючи цю суму у розрахунку (а.с. 33) положенням ч. 6 ст. 231, яка стосується нарахування штрафних санкцій, а за юридичною природою проценти за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями, тому у суду відсутні підстави для стягнення 3534,31 грн.

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 6592,80 грн. та 3% річних у розмірі 883,57 грн.

Пунктом 5.1 з урахуванням додаткової угоди № 1 до договору (а.с. 36) сторони передбачили пеню за порушення строків поставки обладнання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

За цією умовою позивач правомірно нарахував пеню за час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 7068,62 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Балко", 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, буд. 10, кв. 10, код 33270670, на користь позивача, ТОВ "Нові будівельні технології", 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, 37а, оф. 4, код 32533303, заборгованість за договором поставки № 1-19/04 від 19.04.07 в сумі попередньої оплати 24600,0 грн., інфляційні втрати у розмірі 6592,80 грн., 3% річних у розмірі 883,57 грн., пеню за несвоєчасну поставку обладнання в сумі 7068,62 грн., всього –39144,99 грн., крім того, витрати зі сплати держмита – 391,45 грн., інформаційно-технічні витрати –108,23 грн.

3. У задоволення позову щодо процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3534,31 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов