Ухвала суду № 31932298, 13.06.2013, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Справа № 762/1544/13-а

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1 як адміністративний суд

у складі: головуючого, судді Гапонова Д.Ю.,

при секретарі Шрам В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста ОСОБА_1 без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Балаклавської районної у місті ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста ОСОБА_1 з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства і просить суд: визнати незаконним рішення Балаклавської районної у місті ОСОБА_1 № 25-с-459 від 3 листопада 2008 року «Про надання ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки площею 0.0712 га, розташовану у м. Севастополі, у межах землекористування СТ «Металіст», ділянка № 15»; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 025481, виданий ОСОБА_3.

Адміністративний позов обґрунтований метою захисту цивільного інтересу щодо отримання у власність земельної ділянки і права володіння та користування конкретно визначеною ділянкою.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належно, у встановлений процесуальним законом спосіб.

Адміністративна справа підлягає закриттю з таких підстав.

Виходячи з положень чч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме і лише у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Разом з тим, як встановлено статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають за правилами цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пп. 6, 7 Постанови № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок; отже, суд має зясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір з відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи повязані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин; земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі ЗК); захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування; відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства; це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Зважаючи на вищевикладені положення процесуального законодавства і розяснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спірні відносини є приватноправовими, врегульовані нормами приватного права і повязані з захистом цивільного інтересу щодо набуття права власності на земельну ділянку і права на користування конкретно визначеною земельною ділянкою, відтак, справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічні за предметом, підставами і змістом позовних вимог спори розглядаються Балаклавським районним судом міста ОСОБА_1, Апеляційним судом міста ОСОБА_1, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховним судом України в порядку цивільного судочинства, тому суд, вирішуючи питання про підвідомчість спору, зобовязаний забезпечити однакове застосування процесуальних норм.

Таким чином, судовий захист за заявленим позовом може здійснюватись виключно за правилами цивільного судочинства, і за таких обставин, на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має закрити провадження у справі, адже справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 155, 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

у х в а л и в :

Провадження в адміністративній справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 до Балаклавської районної у місті ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку закрити.

Розяснити позивачу, що повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою, провадження у справі за якою закрито, не допускається.

Розгляд вимог, провадження у справі за якими закрито можливе за правилами цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Балаклавський районний суд міста ОСОБА_1 протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий у справі ОСОБА_4