Рішення № 31932200, 11.06.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.06.2013

Справа № 334/77/13- ц

Провадження № 2/334/800/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇН

(заочне)

11 червня 2013р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого

судді Мусієнко Н.М.,

при секретарі Явісенко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запорожжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору недійним, суд, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до відповідачки, в якому зазначив, що згідно з кредитним договором №5563656 від 06.08.2007р. відповідачці був наданий кредит у сумі 31892 доларів США зі сплатою 11,5% річних для придбання автомобіля NISSAN QASHQAI.

Згідно з кредитним договором відповідачка повинна погашати кредит та сплачувати проценти за його використання відповідно до графіку, який є додатком №1 до договору.

Проте відповідачка свої зобов'язання не виконує, у зв'язку з цим позивач просить стягнути з неї 23566,28 дол. США основної заборгованості та 42382,89 грн. штрафних санкцій

Відповідачка та її представник ОСОБА_3 проти позову заперечували та подали зустрічний позов, в якому просили визнати кредитний договір недійсним. Зустрічний позов прийнятий судом до розгляду разом із первісним позовом.

Від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечує.

Відповідач за первісним позовом та його представник у судові засідання, призначені на 30.04.2013р. та 11.06.2013р., не з'явилися, про час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

У разі повторної неявки відповідача, повідомленого про час та дату слухання справи, відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та постановляє заочне рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а в зустрічному слід відмовити виходячи з наступного:

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №5563656 від 06.08.2007р., згідно з яким відповідачка отримала кредит у розмірі 31892доларів США строком до 06.08.2014р., зі сплатою 11,5% річних, для придбання автомобіля NISSAN TEANA.

Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала.

Станом на 28.10.2012р. заборгованість за договором склала 23 566,28дол. США, з них: 18 979,35дол. США - за кредитом та 4 586,93дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 04.10.2010р. по 28.10.2012р.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до п.10 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавець одержує право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання частини кредиту або процентів на один календарний місяць. Якщо кредитодавець вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця.

Підпунктом 1 п.3.5.7. кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачкою, встановлено, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або частини кредиту разом з нарахованими процентами, а позичальник повинен виконати таку вимогу Банку у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Оскільки відповідачка за первісним позовом припинила виконання зобов'язань за кредитним договором, позивач набув права вимагати від відповідачки дострокового повернення всього кредиту разом із нарахованими процентами, а відповідачка, відповідно, зобов'язана виконати таку вимогу позивача і повернути отриманий кредит у повному обсязі.

Позивач, у зв'язку з цим, направив відповідачці вимогу достроково повернути кредит та проценти за його використання (вих. № 498/120/03 від 02.04.2010р.), яку відповідачка не виконала.

Кредитним договором передбачена сплата неустойки - пені та штрафів за невиконання зобов'язання достроково повернути кредит та порушення умов страхування.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України та п.5.2. кредитного договору відповідачці нарахована пеня у сумі 24933,76грн. Пеня нарахована в межах одного року відповідно до ст.258 ЦК України.

Згідно з п.5.5. кредитного договору за кожний випадок порушення відповідачкою обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6., відповідачка зобов'язана сплатити на вимогу Банку на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту. Відповідачкою порушено умову п. 4.3.5. кредитного договору, де передбачено, що при отриманні від банку вимоги про дострокове повернення кредиту відповідачка зобов'язана повернути кредит в повному обсязі достроково разом із розрахованими процентами за користування кредитом і штрафними санкціями (якщо такі будуть мати місце) в порядку і строки, передбачені цим договором, або сплатити прострочену заборгованість.

Відповідачка не сплатила прострочену заборгованість, і відповідно, повинна сплати штраф у сумі 2549,13грн.

Крім того, відповідно до п. 2.1.4.,4.3.1. кредитного договору відповідачка повинна страхувати майно, яке передано у забезпечення виконання зобов'язання та поновлювати дію договору страхування.

Пунктом 5.4. кредитного договору передбачена сплата відповідачкою штрафу за не поновлення дії договору страхування у розмірі 10% від мінімальної страхової суми, на яку згідно з вимогами зазначеного пункту договору має бути укладений договір страхування.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачкою та позивачем був укладений договір застави транспортного засобу №5582446, посвідчений 06.08.2007р. ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, за реєстровим номером 1859, відповідно до якого відповідачка передала в заставу транспортний засіб: легковий універсал NISSAN QASHQAI, 2007 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, який був придбаний за кредитні кошти.

Останній раз відповідачка уклала із ЗАТ «СК «АХА Страхування» договір страхування № 3120-а/09зп від 01.10.2009р., строк дії якого скінчився 30.09.2010р., внаслідок чого предмет застави залишився без страхового захисту. Відповідно до п.10 договору страхування страхова сума складає 149000,00грн.

Відповідачка за первісним позовом не поновила дію договору страхування, отже повинна сплатити штраф у розмірі 14900,00 грн. (10% від страхової суми, зазначеної у договорі страхування).

Таким чином загальна сума неустойки за кредитним договором склала 42382,89грн. (24933,76грн. - пеня, 2549,13 грн. - штраф за невиконання вимоги позивача достроково повернути кредит, 14900,00грн. - штраф за порушення умов страхування).

Розмір заборгованості відповідачки за первісним позовом підтверджено відповідним розрахунком.

Суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок є вірним, відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких інших розрахунків заборгованості матеріали справи взагалі не містять. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який іншими доказами не спростований.

Відповідачка за первісним позовом ніяких заходів з погашення заборгованості за час розгляду справи не здійснила. Позивач у судовому процесі позовні вимоги не збільшував.

У зустрічному позові відповідачка (позивач за зустрічним позовом) зазначила, що кредит був наданий в іноземній валюті, що не відповідає вимогам ст.99 Конституції України, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», а також виконання кредитного договору в іноземній валюті суперечить принципу справедливості, встановленому ст.3 ЦК України.

Однак такі твердження позивачки за зустрічним позовом спростовуються наданими Банківською ліцензією №8 та Дозволом №8-1, виданими Національним Банком України 02.10.2006р., які передбачають можливість здійснення відповідачем за зустрічним позовом операцій з видачі кредитів, у тому числі в іноземній валюті. Крім того, правомірність надання банками кредитів в іноземній валюті підтверджено узагальненням судової практики, зокрема, пунктами 10,11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитним правовідносин», в яких зазначено, що згідно зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а ст.192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, відповідач як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст.ст.19,47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15.02.2011р. №3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 ст. 5 Декрету про валютне регулювання).

Аналогічні висновки містяться і в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010р.р.).

Твердження позивачки за зустрічним позовом про те, що кредитний договір є несправедливим, оскільки виданий в іноземній валюті, є безпідставним, оскільки ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» містить перелік та визначення несправедливих умов договорів, які укладаються із споживачами.

Зазначена стаття не визначає умову укладення кредитного договору в іноземній валюті несправедливою. Посилання позивачки за зустрічним позовом на те, що кредитний договір не містить умов про порядок його зміни та припинення, що суперечить п.8 ч.1 ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», є необґрунтованим, оскільки спростовується пунктами 6.6. та 6.7. самого кредитного договору.

Враховуючи, що неналежне виконання відповідачкою за первісним позовом зобов'язань за кредитним договором підтверджене доказами, та виходячи із встановлених ст.526 ЦК України загальних умов виконання зобов'язання і передбаченого ст.629 ЦК України принципу обов'язковості договору, з відповідачки за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 23566,28 дол. США та 42382,89грн., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 18979,35 дол. США; заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 04.10.2010р. по 28.10.2012р. - 4 586,93дол. США; пеня - 24 933,76грн.; штраф за порушення обов'язку дострокового повернення кредиту - 2 549,13грн.; штраф за порушення обов'язку страхування - 14 900,00грн.

Позивач за первісним позовом, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідачки понесених документально підтверджених витрат по сплаті судового збору у сумі 2307,48грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,88,212-215 ЦПК України, ст.ст. 526,610,611,629,ч.2 ст.1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ14282829, 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд.2-а) заборгованість за Кредитним договором №5563656 від 06.08.2007р. в сумі 23 566,28дол. США (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят шість доларів США 28 центів) та 42 382,89грн. (сорок дві тисячі триста вісімдесят дві грн. 89коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ14282829, 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд.2-а) витрати по сплаті судового збору в сумі 2307,48грн. (дві тис. триста сім грн. 48 коп.).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання кредитного договору №5563656 від 06.08.2007р. недійним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Мусієнко Н. М.