Ухвала суду № 31930656, 04.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16209/11/0170/11

04.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № б/н від 04.01.13

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Макієнко Наталія Юріївна, довіреність № б/н від 22.01.13

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 18.10.12 по справі № 2а-16209/11/0170/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона, м. Армянськ, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Північна, буд. 2, м. Красноперекопськ, АР Крим, 96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000794001 від 21.07.2011 року, в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011р. в сумі 374 493 гривень.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000804001 від 21.07.2012 року, в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 78155гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» судові витрати у розмірі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 69 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.10.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Під час розгляду апеляційної скарги було проведено заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.13р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 04.06.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін, надавши відповідні заперечення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено камеральну перевірку ПрАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на розрахунковий рахунок за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. (а.с.52-57), висновками якого встановлено порушення ПрАТ «Кримський ТИТАН» п.п.14.1.18, п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14, п.15.1 ст.15, п.200.17 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року на загальну суму 1197387грн.

Таким чином, за результатами камеральної перевірки ПрАТ «Кримський ТИТАН» зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1165904грн., зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2011 року на 1197387грн.

Позивач оскаржив висновки акту перевірки №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. у встановленому законодавством порядку.

В результаті розгляду заперечень до акту перевірки №278/40-01/32785994 від 07.07.2011 частково, у сумі 307587грн., заперечення позивача задоволені, ПрАТ «Кримський ТИТАН» зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1165904 грн., зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2011 року на 889 800грн. (а.с. 62-65).

За результатами перевірки, на підставі акту №278/40-01/32785994 від 07.07.2011р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняті податкові повідомлення-рішення №0000794001 від 21.07.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2012р. на 1165904 грн. (а.с. 43), №0000804001 від 21.07.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012р. на 889 800грн. (а.с.44).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, судовою колегією встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки та листа відповідача від 26.07.11р. №4222/10/40-01 про розгляд заперечень на акт перевірки, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість у зв'язку із наступними обставинами.

Так, зокрема, податковий орган дійшов висновку про те, що позивач не має право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту травня 2011р., які були сплачені позивачем його контрагентам, а саме: у розмірі 17895 грн. за правовідносинами позивача із ТОВ «Новатек-Електро» (сума ПДВ 282 грн.) та ТОВ «Євро-Центр» (сума ПДВ - 17612,5 грн.), які не знаходяться за юридичною адресою; у сумі 135260грн. у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом останнього; у сумі 736644,58грн. за податковою накладною, отриманою від ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго». Щодо суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у розмірі 1165904 грн. податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у зв'язку із включенням позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011р. сум податку, сплачених контрагентам, а саме: у розмірі 791 411,13грн. за податковою накладною, виписаною ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» від 28.04.2011р. №2165/005, яка зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 05.05.2011р.; у розмірі 329307,41грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням; у розмірі 45185,93грн. - у зв'язку із виявленням розбіжності між податковими зобов'язаннями контрагентів позивача та податковим кредитом позивача.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11. ст.201 ПК України передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є не тільки належним чином оформлена податкова накладна, а також інші документи, які перелічені у п.201.11. ст.201 ПК України (транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, касові чеки).

Окрім того, суми ПДВ, які платник податку має право включати до складу податкового кредиту звітного місяця, повинні бути сплачені контрагентам у ціні придбаних товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

В матеріалах справи наявні транспортні квитки, готельні рахунки, рахунки за послуги зв'язку та ін. касові чеки, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2011р. у сумі 375161,34 грн. (у тому числі 329307,41 грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням та 45185,93 грн. за постачальниками з якими є розбіжності у складі податкових зобов'язань останніх та податковим кредитом позивача) та за травень 2011 р. у сумі 78155 грн. (у тому числі 60260 грн. за постачальниками з якими є розбіжності у складі податкових зобов'язань та податковим кредитом позивача та 17895грн. за постачальниками, які не знаходяться за місцезнаходженням), які відповідають усім вимогам Податкового кодексу України, щодо належного їх оформлення.

Щодо податкового кредиту травня 2011р. у сумі 75 000,00грн. у зв'язку із виявленням розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язання його контрагента встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. включена податкова накладна №13 від 16.05.2011р. на загальну суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., яка виписана контрагентом ПАТ «Ремекскаватормаш».

Згідно реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011р. позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. на підставі вказаної податкової накладної була помилково включена сума 500000 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 83333,33 грн.

Відтак, у зв'язку із технічною помилкою, позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту травня 2011р. сума у розмірі 75000грн. за вищевказаною податковою накладною, а відтак в частині цієї суми відповідач обґрунтовано зменшив позивачу розмір від'ємного значення податку за травень 2011р.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується виписками банку та платіжними дорученнями, належним чином засвідченими банком.

Висновком судової експертизи №43/12 від 07.08.12р. підтверджено отримання, оплата та використання у господарській діяльності товарів, робіт, послуг суми ПДВ у складі яких були заявлені позивачем до відшкодування у травні 2011р. та які були виключені відповідачем з бюджетного відшкодування позивача за травень 2011р.

Також експертом надані додаткові пояснення до експертного висновку, із яких вбачається, що експерт дійшов висновку про те, що зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011р. на 374493грн., а також від'ємного значення суми ПДВ на у розмірі 78155,00грн. здійснене відповідачем безпідставно.

Щодо сум податку на додану вартість, включених позивачем до складу податкового кредиту квітня 2011р. у сумі 791411,13грн. та як наслідок до бюджетного відшкодування у травні 2011р. та до податкового кредиту травня 2011р. у сумі 736644,58 грн., відповідно до податкових накладних №2165/005 від 29.04.2011р. та №2708/005 від 30.05.2011року відповідно, які отримані від ПрАТ «Енергозабезпечуюча компанія Житомиробленерго» встановлено наступне.

Як вбачається із акту перевірки та не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні, позивачем була включена до складу податкового кредиту квітня 2011 року та як наслідок до бюджетного відшкодування травня 2011р. сума ПДВ у розмірі 791411,13грн. на підставі податкової накладної від 29.04.2011р. №2165/005 отриманої від ПрАТ «Енергозабезпечуюча компанія Житомиробленерго», яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 05.05.2011р. Також, позивачем до складу податкового кредиту травня 2011р. була включена сума ПДВ у розмірі 736644,58 грн. на підставі податкової накладної №2708/005 від 30.05.2011року, виписаної тим самим контрагентом позивача, яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних на момент включення до складу податкового кредиту.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, платник податку позбавлений права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач на підставі податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, не мав права включати суми ПДВ у розмірі 791411,13 грн. до складу податкового кредиту за квітень 2011р. та, як наслідок до бюджетного відшкодування, за травень 2011р. та у розмірі 736644,58 грн. до складу податкового кредиту у травні 2011р.

Відтак, податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2011р. №0000794001 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у сумі 791411 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011р. №0000804001 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення за травень у розмірі 736645 грн. є правомірними.

Щодо зменшення відповідачем оскаржуваним рішенням суми бюджетного відшкодування ПрАТ «Кримський ТИТАН» за травень 2011р. на суму 374493 грн. встановлено наступне.

Відповідно до п.200.1 ст.201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3.ст.200 ПК України).

Пунктом 200.4. вказаної вище статті ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи із наведених норм, вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення податку на додану вартість у сумі, що фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Як зазначалося вище, первинними документами та висновком експертизи підтверджується сплата, отримання та використання у господарській діяльності позивача товарів (робіт, послуг) суми ПДВ по яких заявлені позивачем до бюджетного відшкодування у травні 2011р у сумі 374493грн. Згідно декларації з ПДВ за травень 2011р., поданої позивачем до податкової в порядку звітності розмір від'ємного значення попереднього податкового періоду, тобто за квітень 2011р. склав 20488786грн.

Таким чином, позивач правомірно включив суму у розмірі 374 493грн. до бюджетного відшкодування у травні 2011р.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ, сум ПДВ відповідно до податкових накладних, отриманих від постачальників щодо яких встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями контрагентів та податковим кредитом ПрАТ «Кримський ТИТАН», згідно податкових накладних від постачальників, які не знаходяться за юридичною адресою всього у сумі 374493грн.

Таки висновки є безпідставним, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 21.07.2011р. №0000794001 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за травень 2011р. у сумі 374493 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011р. №0000804001 в частині зменшення суми від'ємного значення за травень у розмірі 78155 грн. є протиправними, а відтак позовні вимоги в частині визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.12р. по справі №2а-16209/11/0170/11 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.12р. по справі №2а-16209/11/0170/11- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян