Рішення № 3192952, 26.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2009

Справа №2-11/254-2009

За позовом – Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», с. Калініне, Красногвардійський район,

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод», с. Громівка, Сакський район,

про стягнення 87 567,58 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Мишевська Т.В., представник по довіреності від 01.01.2009 р.

Від відповідача – Торшина Л.А., представник, дов. від 30.01.2009р.

Суть спору:

Дочірнє підприємство «Ілліч-Агро Крим», звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Сакський комбікормовий завод», про стягнення 87 567,58 грн. заборгованості у тому числі: 78 000,00 грн. основного боргу, 190,36 грн. пені, 6776,67 грн. інфляційних втрат та 2600,55 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні усно повідомив про часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 39000,00 грн. (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Крим», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», с. Калініне, Красногвардійський район (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Сакський комбікормовий завод», с. Громівка, Сакський район, (покупець) були укладені договори купівлі-продажу № 25 від 05.05.2008 р. та № 22 від 24.04.2008 р.

Відповідно до п. 3 договору № 25 від 05.05.2008 р. та договору № 22 від 24.04.2008 р. предметом договорів є пшениця 3 класу у кількості 450 тонн, та 75 тонн.

Згідно з п. 5 договорів ціна за одну метричну тонну (згідно аналізу клейковини, визначеної лабораторією покупця) 3 класу складає 1400,00 грн., в тому числі ПДВ 233,33 грн.

Загальна сума договору № 25 від 05.05.2008 р. складає 630 000,00 грн., договору № 22 від 24.04.2008 р. – 105 000,00 грн. (п.5 договорів).

На виконання умов вищевказаних договорів, позивачем було продано відповідачу товар на загальну суму 587 748,00 грн., що підтверджено належно завіреними копіями накладних, доданими позивачем до матеріалів справи.

Пунктом 7 договору передбачалось, що покупець зобов`язується провести оплату товару по договору №25 від 05.05.2008 р. до 31.05.2008 р., по договору від 24.04.2008 р. до 30.05.2008 р. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. Датою приймання вважається дата прибуткової накладної.

Однак відповідач, у порушення умов п. 7 договору, свої зобов’язання у повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим, за відповідачем, станом на 17.12.2008 р. заборгованість склала 78 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.16-22).

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Як було зазначено вище позивачем в судовому засіданні було зазначено про часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 39 000,00 грн., про що свідчить також акт звірки взаємних рахунків від 02.02.2009 р., таким чином заборгованість позивача складає 39 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Провадження по справі в частині стягнення 39 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було нараховано відповідачу 190,36 грн. пені за період з 31.05.2008 р. по 20.11.2008 р., яка стягненню не підлягає, оскільки не передбачена умовами договору.

Згідно п.2.1 роз`яснення Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96ВР, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано відповідачу 2 600,55 грн. 3% річних за період з 31.05.2008 р. по 20.11.2008 р. та 6 776,67 грн. інфляційних втрат за той самий період, які нараховані позивачем вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 39 000,00 грн. основного боргу, 6776,67 грн. інфляційних втрат та 2600,55 грн. 3% річних документально встановлений, підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 26.02.2009 року.

Керуючись ст. ст. 49, п.1.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сакський комбікормовий завод», (96548, Сакський район, с. Громівка, вул. Промишлена, 1; р/р 26003840100011 в Кримському філіалі ВАТ КБ «Хрещатік», м. Сімферополь, ЗКПО 30167878) на користь Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Крим», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», (97007, Красногвардійський р-н, с. Калініно, вул. Калініна, 1а, р/р 26005301539958 в БО «Кримське» Філіал Ільічевського ГО ПІБ м. Маріуполь, МФО 334442, ЗКПО 34383237) 39 000,00 грн. основного боргу, 6776,67 грн. інфляційних втрат та 2600,55 грн. 3% річних, 873,77 грн. державного мита та 117,74 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3). В частині стягнення 190,36 грн. пені відмовити.

4). В частині стягнення 39 000,00 грн. заборгованості провадження по справі припинити.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим законної

сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Потопальський С.С.