Рішення № 3192933, 03.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.09 Справа № 9/20

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Луганське лісомисливське господарство", м. Луганськ

до Комунального підприємства "Комбінат комунальних послуг", м. Брянка Луганської області

про стягнення 1 978 грн. 33 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Левчук Л.В., дов. б/н від 09.02.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 1978,33 грн. та судові витрати за поставлену лісопродукцію.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на факт поставки відповідачу лісопродукції на загальну суму 12689,15 грн., що підтверджується відповідними накладеними за період з 21.03.06 по 21.12.06 та довіреностями на отримання цієї продукції.

Відповідач частково розрахувався за продукцію, однак заборгованість складала станом на 21.02.07 2694,26 грн., відповідач 27.02.07 надав гарантійного листа про зобов'язання погасити борг до 25.03.07.

Станом на травень 2007 року відповідач перерахував 200,0 грн. (п/д № 155 від 07.05.07) та 500,0 грн. (п/д № 168 від 10.05.07).

Таким чином, станом на 31.12.06 відповідач розрахувався за продукцію на суму 10000,0 грн., борг склав на 11.05.07 2688,33 грн.

Станом на 31.12.07 відповідачу було відпущено лісопродукції на загальну суму 10290,0 грн. за відповідними накладними, виписаними у період з 24.11.07 по 26.12.07.

Відповідач за період з 10.12.07 по 26.12.07 розрахувався за отриману продукцію на суму 10300,0 грн.

У зв'язку з тим, що заборгованість за поставлену продукцію у 2006 та 2007 роках станом на 01.12.08 складає 1978,33 грн., яка відповідачем не погашена, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши обставини справи, вислухавши доводи позивача і відповідача суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарські операції, які є предметом спору, проводились між сторонами без укладення відповідних договорів протягом 2006 - 2007 років.

Судом встановлено, що поставка відповідачу лісопродукції на загальну суму 12689,15 грн. підтверджується відповідними накладеними за період з 21.03.06 по 21.12.06 та довіреностями на отримання цієї продукції.

Відповідач частково розрахувався за продукцію, однак заборгованість складала станом на 21.02.07 2694,26 грн., що підтверджується актом звірення розрахунків від 21.02.07, підписаним сторонами, крім того, відповідач 27 лютого 2007 року надав гарантійного листа про зобов'язання погасити борг у розмірі 2694,26 грн. до 25.03.07.

Станом на травень 2007 року відповідач перерахував 200,0 грн. (п/д № 155 від 07.05.07) та 500,0 грн. (п/д № 168 від 10.05.07).

Станом на 31.12.06 відповідач розрахувався за продукцію на суму 10000,0 грн., борг склав на 11.05.07 2688,33 грн.

Таким чином відповідачем були виконані гарантійні зобов'язання зі сплати 2694,26 грн. частково на суму 700,0 грн., залишок –1994,26 грн.

Станом на 31.12.07 відповідачу було відпущено лісопродукції на загальну суму 10290,0 грн., що підтверджується відповідними накладними, виписаними у період з 24.11.07 по 26.12.07, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідач за період з 10.12.07 по 26.12.07 розрахувався за отриману продукцію на суму 10300,0 грн., тобто у повному обсязі за 2007 рік та частково (у розмірі 10,0 грн. –за 2006 рік).

Таким чином, заборгованість за поставлену продукцію у відповідача існує лише за 2006 рік, яка складає 1984,26 грн., однак позивач заявив до стягнення борг у розмірі 1978,33 грн., яка відповідачем не погашена.

За відсутності договору термін сплати заборгованості не було визначено, тому суд бере до уваги наявність гарантійного листа відповідача про зобов'язання погасити борг до 25.03.07 у розмірі 2694,26 грн. (а.с. 66) за поставлену у 2006 році, оскільки відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За таких обставин, враховуючи підписаний відповідачем акт звірення розрахунків станом на 01.02.09 на заявлену у позові суму, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем було сплачено держмито платіжним дорученням № 1198 від 06.10.08 у розмірі 220,0 грн., що перевищує встановлений розмір чинним законодавством України, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, КП "Комбінат комунальних послуг", Луганська обл., м. Брянка, вул. Майколонна, 1, код 21775797, на користь позивача, ДП "Луганське лісомисливське господарство", 91019, м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 52, код 26023234, суму боргу у розмірі 1978,33 грн., та судові витрати у розмірі 220 грн.

3. Повернути позивачу, ДП "Луганське лісомисливське господарство", 91019, м. Луганськ, вул. Комісара Санюка, 52, код 26023234, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 118,0 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя А.Г.Ворожцов