Рішення № 3192786, 10.03.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 березня 2009 р. Справа 12/4-09

за позовом: Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (бульв. Лепсе, 16, м. Київ, 03065, ідент.код 32587579)

до: Калинівського міського комунального підприємства житлово комунального господарства (вул. Промислова, 10Б, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400, ідент.код 32175702)

про стягнення 568899,49 грн. за договором комісії №12/05-458/2 від 01.10.05р.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Корчига О.О.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Калинівського комунального підприємства житлово-комунального господарства борг в розмірі 568 899, 49 грн. за теплову енергію, отриману на підставі договору комісії № 12/05-458/2 від 01.10.2005 р.

Ухвалою суду від 12.01.09р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 12.02.2009 року.

Ухвалою суду від 12.02.09р. у зв"язку з неявкою представників сторін та ненаданням ними всіх доказів, необхідних для вирішення справи розгляд справи відкладено до 10.03.09р.

В судове засідання 10.03.09р. з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об"ємі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений ухвалою суду від 12.02.2009 р., яка надіслана йому рекомендованим листом.

Калинівське міське комунальне підприємство житлово комунального господарства зареєстроване Калиніською райдержадміністрацією, його юридичною адресою на даний час є: 22400, вул. Промислова, 10Б, м. Калинівка, Вінницька обл., ідент.код 32175702, що стверджується довідкою державного реєстратора за № 281709 від 27.01.2009р.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”(зі змінами і доповненнями, далі –Закон № 755-ІV) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У Єдиному державному реєстрі зокрема містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону № 755-ІV).

Виходячи зі змісту частини 6 ст. 9, ст. 19 Закону № 755-ІV, зміна місця знаходження юридичної особи тягне за собою заміну свідоцтва про державну реєстрацію, і внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі.

З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса, яка зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію та зареєстрована у Єдиному державному реєстрі.

Як видно з матеріалів справи, місцезнаходженням відповідача є адреса : вул. Промислова, 10Б, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400.

З урахуванням наведеного надсилання ухвал суду за місцем державної реєстрації відповідача є належним повідомленням його про місце і час слухання справи.

Судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З пояснень представника позивача та наданих суду документів вбачається наступне.

01.10.05р. між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Калинівським міським комунальним підприємством житлово комунального господарства було укладено договір комісії № 12/05-458/2 за умовами якого (п. 2.1 договору) комітент (ДП "Газ-тепло") доручає, а комісіонер (Калинівське МКП ЖКГ) бере на себе зобов"язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, відповідно до умов цього договору, зі споживачами за рахунок комітента.

Згідно п. 4.5 договору сторони домовились, що правочини, укладені комісіонером із споживачами, в обов"язковому порядку повинні передбачати розрахунок останніх за спожиту теплову енергію виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок комітента, зазначений в п. 5.1 цього договору, з вказівкою: призначення платежу "за теплову енергію, з ПДВ". В разі отримання комісіонером грошових коштів за реалізовану теплову енергію на інші рахунки, які належать комісіонеру, дані кошти мають бути перераховані в повному обсязі на рахунок комітента не пізніше 3-х банківських днів з моменту їх надходження на рахунки комісіонера.

Пунктами 4.9, 4.10 договору комісії сторони передбачили, що комісіонер приймає на себе поруку (делькреде) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов"язань за правочинами, укладеними між комісіонером та такими споживачами. Сторони домовились, що забезпечення поруки є сума винагороди комісіонеру, визначена сторонами в п. 5.2 договору.

Пунктом 4.12 договору визначено, що комісіонер зобов"язується відшкодувати комітенту за власні кошти різницю між вартістю реалізованої споживачам або третім особам теплової енергії та вартістю теплової енергії переданої комісіонеру, відповідно до умов цього договору.

В період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року на виконання умов договору позивачч передав відповідачу теплову енергію в розмірі 9479,300 гігакалорій на загальну суму 1006219,09 грн. Відповідач прийняв обумовлену у договорі теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам, перерахувавши позивачу 437319,60 грн.

Сума 568899,49 грн. на рахунок позивача відповідачем не перерахована.

У зв"язку з несплатою відповідачем різниці між вартістю реалізованої споживачам або третім особам теплової енергії та вартістю переданої йому теплової енергії, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу № 54/11-372-1333 від 04.12.08р. з вимогою про проведення розрахунків на дану суму.

Відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, суму заборгованості не сплатив.

Наведене стверджується:

- договором комісії № 12/05-458/2 від 01.10.05р. з додатковими угодами до нього;

- актами прийому-передачі теплової енергії;

- звітами комісіонера;

- повідомленням-вимогою № 54/11-372-1333 від 04.12.08р. з доказами направлення її відповідачу;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 3 статті 1016 ЦК України встановлено, що комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Відповідач, який поручився перед комітентом за виконання споживачами правочинів з реалізації теплоівої енергії, своє зобов’язання по сплаті різниці між вартістю реалізованої споживачам або третім особам теплової енергії та вартістю теплової енергії переданої комісіонеру виконав не у повному обсязі, борг становить 568899,49 грн.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Позовні вимоги підтверджено матеріалами справи, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 568899,49 грн. з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4-3,33,43,44,47,82,84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з Калинівського міського комунального підприємства житлово комунального господарства (вул. Промислова, 10Б, м. Калинівка, Вінницька обл., 22400, ідент.код 32175702, п/р 260053016815, МФО 302571) на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (бульв. Лепсе, 16, м. Київ, 03065, ідент.код 32587579, п/р 26006592983980 в АКБ "Фінанси та Кредит" м. Київ, МФО 300131) - 568899,49 грн. боргу, 5689 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 березня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу