Рішення № 3192776, 23.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства «Луганськ-Сервіс-Плюс», м. Луганськ

про стягнення 1236945 грн. 88 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Самолюк О.В., дов. № 09/07 від 10.01.2009;

від відповідача –не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором комісії № 12/05-341 від 12.09.2005 в сумі 799432 грн. 76 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 341357 грн. 79 коп., пені в сумі 1296 грн. 61 коп., штрафу у розмірі 55960 грн. 29 коп. та 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп.

Представник відповідача в судове засіданні втретє не прибув, причини неявки суду не повідомив, по час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору комісії № 12/05-341 від 01.10.2005, у зв’язку з чим станом на день подання позову за відповідачем утворилася заборгованість за поставлену позивачем теплову енергію у розмірі 799432 грн. 76 коп. Крім суми основного боргу позивачем до стягнення з відповідача заявлено інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 341357 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп.. а також 1296 грн. 61 коп. пені за порушення грошового зобов’язання, 55960 грн. 29 коп. штрафу на підставі умов договору.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським суом матеріали відповідачем у справі не надані, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі обставини.

01.10.2005 між сторонами у даній справі був укладений договір комісії № 12/05-341 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 21.1 якого Комітетнт (позивач у справі) доручив, а Комісіонер (відповідач у справі) взяв на себе зобов’язання укласти від свого імені правочини з реалізації теплової енергії відповідно до умов договору.

Умовами пунктів 3.1- 3.5 договору його сторони узгодили ціну одиниці теплової енергії, що передаєтся позивачем відповідачеві, та порядок її визначення.

В подальшому відповідними додатковими угодами сторони договору змінювали ціну теплової енергії (а.с. 19-30).

Відповідно до умов пункту 4.9 договору відповідач взяв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за виконання споживачами зобов’язань за договорами, укладеними відповідачем та такими споживачами.

Згідно із пунктом 4.10 договору його обов’язковою умовою є складання між позивачем та відповідачем станом на 01 число місяця, наступного за розрахунковим (звітним), акту звірки розрахунків з реалізації теплової енергії за формою, затвердженою правилами бухгалтерського обліку.

Умовами пункту 6.3 договору його сторони передбачили відповідальність відповідача у випадку невиконання останнім умов договору, у вигляді штрафу у розмірі 7% від суми неотриманих позивачем коштів.

На виконання умов договору у період з жовтня 2005 року по вересень 2006 року позивач передав відповідачеві теплову енергію на загальну суму 1091312 грн. 00 коп. Відповідач вказану теплову енергію прийняв, реалізував та оплатив частково, у сумі 291880 грн. 15 коп. Залишок заборгованості склав 799432 грн. 76 коп.

Факт передачі позивачем відповідачеві теплової енергії в обумовлених договором обсягах підтверджений матеріалами справи, зокрема, відповідними підписаним обома сторонами договору Звітом Комісіонера за вересень 2006 року (а.с. 31), та відповідачем у справі спростований не був.

Вказаним Звітом Комісіонера також підтверджена сума заборгованості вдіповідача –799432 грн. 76 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 799432 грн. 76 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу за позовом позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму боргу у розмірі 341357 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп., а також 1296 грн. 61 коп. пені за порушення грошового зобов’язання, 55960 грн. 29 коп. штрафу на підставі умов договору.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань здійснений позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства, тому суми інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 341357 грн. 79 коп., 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

Вимога про стягнення штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості заявлена позивачем з урахуванням умов пункту 6.6 договору та є обгрунтованою, а тому штраф у розмірі 55960 грн. 29 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у даній справі.

Пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання нарахована позивачем на підставі умов пункту 8.2 договору та приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами у справі угода щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань укладена не була, умовами пункту 8.2 договору, на який посилається позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях, відповідальність відповідача у вигляді пені не передбачена, не передбачена вона і іншими пунктами договору, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1296 грн. 61 коп. пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню частково у частині вимог про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 799432 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп., інфляційних нарахувань у розмірі 309383 грн. 61 коп., штрафу у розмірі 55960 грн. 29 коп. з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськ-Сервіс-Плюс», м. Луганськ, кв. Норінського, буд. 4 «а», код 31995921, на користь Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 16, код 32587579, заборгованість у розмірі у розмірі 799432 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 38898 грн. 43 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 309383 грн. 61 коп., штраф у розмірі 55960 грн. 29 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 12036 грн. 75 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 83 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –27.02.2009.

Суддя М.О. Москаленко