Рішення № 3192666, 04.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.09 Справа № 4/2

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства " Хімтон ", м. Київ

до Приватного підприємства " Завод продовольчих товарів " Карє", м. Луганськ

про стягнення 42179 грн. 21 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чех.Т.М.

У присутності представників сторін:

від позивача - не прибув (явка обов’язкова);

від відповідача –Леоненко Б.В., дов. б/н від 31.12.08;

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача богу за поставлений товар в сумі 40616 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 459 грн. 21 коп., інфляційні нарахування 1104 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 27.02.09 по справі, згідно ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 04.03.09.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 04.03.09.

Представник позивача надав до суду заяву № 452 від 25.02.09 про зменшення розміру позовних вимог, здану у засіданні суду 27.02.09, в порядку ст.22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача загальну суму 14161 грн. 85 коп., в тому числі: сума основного боргу 9616 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп. Вказана заява судом розглянута та приймається.

Клопотання позивача щодо забезпечення позову відхиляється судом за необґрунтованістю, оскільки не підтверджено матеріалами справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 27.02.09, позовні вимоги частково в сумі боргу за поставлений товар.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо зменшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача основного боргу 9616 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Новою ціною позову (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог) слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача основного боргу 9616 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з усною домовленістю між позивачем та відповідачем відповідачу був поставлений товар в асортименті на загальну суму 73600 грн. 00 коп., що підтверджено накладною № 32232 від 22.08.08 та довіреністю ЯПГ № 056775 від 21.08.08 (а.с.13-14).

Але, відповідач оплату за поставлений товар провів частково в сумі 32984 грн. 00 коп., тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 9616 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період 24.10.08 по 25.02.09 в сумі 459 грн. 85 коп., інфляційні нарахування за період з 24.10.08 по 15.01.09 в сумі 4086 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідно до вимог п.2 ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 09.10.08 №742 про сплату суми боргу за поставлений товар у розмірі 113616 грн. 00 коп., але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за поставлений товар не провів.

Свої зобов’язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар провів частково, тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі основного боргу 9616 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідач позовні вимоги відхилив частково, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши по матеріалам справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі основного боргу 9616 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, домовленість між Приватним підприємством "Хімтон" та Приватним підприємством "Завод продовольчих товарів "Карє", за якою відповідачу був поставлений товар на загальну суму 73600 грн. 00 коп., за своєю правовою природою слід вважати договором купівлі -продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, згідно з усною домовленістю між позивачем та відповідачем, позивач поставив товар на загальну суму 73600 грн. 00 коп., що підтверджено накладною № 32232 від 22.08.08 та довіреністю ЯПГ № 056775 від 21.08.08 (а.с.13-14).

Але, відповідач своє зобов’язання за договором не виконав в повному обсязі, провів оплату частково, тому залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 9616 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог).

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Як вбачається, факт передачі товару позивачем відповідачу, підтверджений підтверджено накладною № 32232 від 22.08.08 та довіреністю ЯПГ № 056775 від 21.08.08 (а.с.13-14), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень.

Згідно п.1 ст. 664 ЦК України, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю або надання товару в розпорядження покупця.

Як свідчать матеріали справи, позивачем товар передано відповідачу згідно накладної № 32232 від 22.08.08 та довіреності ЯПГ № 056775 від 21.08.08 (а.с.13-14). З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості або якості товару не надходило. Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату провів частково, в порушення вимог ст. 692 ЦК України.

Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв’язку з тим, що у договорі купівлі - продажу, а саме у накладній № 32232 від 22.08.08 (а.с.13), сторонами не оговорено строк оплати, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 09.10.08 № 742, але відповідач відповідь не надав, оплату за поставлений товар провів частково.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 9616 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог)., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи.

Після пред’явлення позивачем позову до суду, відповідачем проведено оплату за поставлений товар випискою з банку від 27.02.09.

За таких обставин, провадження по справі про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 9616 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог), підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Сума 3% річних за період 24.10.08 по 25.02.09 в сумі 459 грн. 85 коп., інфляційні нарахування за період з 24.10.08 по 15.01.09 в сумі 4086 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог) нарахована позивачем обґрунтовано, відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення позовних вимог).

У судовому засіданні 04.03.09 за згодою представника позивача оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Позивачем надміру сплачене державне мито в сумі 78 грн. 21 коп. платіжними дорученнями № 6623 від 17.12.08, яке підлягає поверненню на підставі ст.8 Декрету України “Про державне мито”.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, п.2 ст.530, п.2 ст.625, п.1 ст. 662, п. 1 ст. 664, ст. 665 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 22, 44, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства " Завод продовольчих товарів " Карє", вул. Дачна, 3, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 30463879 на користь Приватного підприємства " Хімтон ", вул. Богатирська, 3-Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 30223111, інфляційні нарахування в розмірі 4086 грн. 00 коп., та 3% річних в сумі 459 грн. 85 коп., витрати по держмиту у сумі 141 грн. 62 коп. та 39 грн. 62 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У решті позовних вимог провадження по справі припинити.

4. Повернути Приватному підприємству " Хімтон ", вул. Богатирська, 3-Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 30223111 надміру сплачене державне мито в сумі 78 грн. 21 коп. платіжними дорученнями № 6623 від 17.12.08, що знаходиться в матеріалах справи.

Дане рішення, завірене печаткою, є підставою для повернення державного мита.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –06.03.09

Суддя Г.М.Батюк