Постанова № 31925599, 04.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. Справа № 818/336/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг", Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2013р. по справі № 818/336/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним наказу, визнання незаконними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВМ Трейдінг», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сумах, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.1, а.с.222-223) просило:

- визнати незаконним наказ відповідача від 04.12.2012р. №2313 «Про організацію документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг», згідно з яким прийнято рішення про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2012р.;

- визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» та складання акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. від 19.12.2012р. №4298/15-520/36550783;

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ Державної податкової інспекції у місті Сумах від 04.12.2012р. №2313 "Про організацію документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сумах від 08.01.2013р. №0000011550/874.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "ВВМ Трейдінг", Державна податкова інспекція в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби подали апеляційні скарги.

ТОВ "ВВМ Трейдінг" в апеляційній скарзі просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року скасувати в частині відмови в задовленні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» та складання акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. від 19.12.2012р. №4298/15-520/36550783.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції в задоволенні зазначеної частини позовних вимог.

Державна податкова інспекція в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби щодо проведення зазначеної перевірки, складання акту та прийняття податкового повідомлення-рішення є правомірними, вчинені в межах, в обсязі та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а твердження позивача про їх незаконність необґрунтовані, безпідставні та такі, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ВВМ Трейдінг" підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 12.10.2012р. за №51662/15-507/203 ДПІ у м. Сумах на адресу позивача було подано запит про надання інформації та її документального підтвердження протягом 10 робочих днів, оскільки встановлено сумнівність у факті здійснення операцій (виявлені розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) за лютий 2012р. (т.2, а.с.42). Даний запит, як вбачається з пояснень представників позивача був отриманий ними 29.10.2012р., заперечень з цього приводу відповідачем не надано.

07.11.2012р. відповідачу було вручено відповідь на запит з копією постанови Харківського окружного адміністративного суду (т.2, а.с.35).

19.11.2012р. ТОВ «ВВМ Трейдінг» було подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012р., в рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» якого було вказано суму 70464грн. (т.1, а.с.224-229).

04.12.2012р. начальником ДПІ у м. Сумах був прийнятий наказ №2313 «Про організацію документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» та виписано направлення №2355 на перевірку, які були вручені головному бухгалтеру ТОВ «ВВМ Трейдінг» 04.12.2012р. (т.1, а.с.214,215).

У період з 04.12.2012р. по 12.12.2012р. на підставі вказаних наказу та направлення спеціалістами ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВВМ Трейдінг» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р., в ході якої було виявлено, що на порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, 7.7.2 пп.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі по тексту постанови - закон чинний на час виникнення спірних правовідносин), п.14.1.181 ст.14, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством позивача завищено залишок від'ємного значення (р.24), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за жовтень 2012р. на суму 152873грн.

За наслідками вищевказаної перевірки, висновки якої зафіксовані в акті перевірки від 19.12.2012р. за №4298/15-520/36550783 (т.1, а.с.17-59), ДПІ у м. Сумах 08 січня 2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011550/874, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012р. у розмірі 152873,00грн. (т.1, а.с.6).

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби та законність рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до приписів п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Керуючись, в тому числі вказаною нормою, на підставі оскаржуваного наказу була призначена документальна невиїзну позапланова перевірка позивача (т.1, а.с.214).

Згідно п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.79 Податкового кодексу України. Так, відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України зазначена перевірка проводиться у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77, 78 Податкового кодексу України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, підставою для проведення перевірки стали обставини, визначені п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та пп.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що ТОВ «ВВМ Трейдінг» подано декларацію з від'ємним значенням за жовтень 2012р.

Разом з тим, вказані норми, в даному випадку не могли бути підставою для проведення перевірки, оскільки згідно пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

Однак, як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. (т.1, а.с.224-229), дана декларація подана з від'ємним значенням, яке складає лише 70464грн. (р.19), та в ній позивачем не заявлялось до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, а тому податковий орган при прийнятті оскаржуваного наказу діяв не на підставі, визначеним Податковим кодексом України, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення даного питання, та оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому є незаконним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу з приводу того, що підставою проведення перевірки стали обставини, визначені п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки, як в оскаржуваному наказі, так і в направленні на перевірку (т.1, а.с.215) та в самому акті перевірки (т.1, а.с.17), підставою для проведення перевірки вказані норми п.78.1.8 ст. 78 та п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, що виключає, їх помилкове зазначення.

Разом з тим, навіть якщо брати до уваги, що підставою для призначення перевірки послугував пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, вказані підстави також не є обґрунтованими, приймаючи до уваги наступне.

Так, відповідно до пп. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з запиту, (не надання відповіді саме на який і стало підставою для перевірки), підставою для направлення запиту стало встановлення сумнівності у факті здійснення операцій (виявлені розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань).

Разом з тим, відповідно п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» у запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

В той же час така підстава як «встановлення сумнівності у факті здійсненні операцій», що викладена у запиті від 12.10.2012р. (т.2, а.с.42), не є такою підставою, яка визначена у п. 12 вказаного вище Порядку та у п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

А відповідно до п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Листом від 06.11.2012р. (т.2, а.с.35) позивач повідомив про складання запиту з порушенням вимог чинного законодавства, однак, ДПІ у м. Сумах на вказане не відреагувало та іншого запиту, складеного з дотриманням вимог надіслано не було.

Крім того, як вже зазначалось за приписами п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України обов'язковою обставиною для призначення та проведення перевірки є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріалами справи підтверджено (т.2, а.с.35), що ТОВ «ВВМ Трейдінг» було дотримано вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та надано відповідь на запит відповідача протягом 10 днів з дня його отримання. Крім того, у вказаному листі позивач повідомляв про оскарження ТОВ «Електродизель» перевірки до суду та надавав копію постанови Харківського окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у податкового органу визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстав для призначення документальної невиїзної перевірки підприємства позивача.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню- рішенню, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть» був укладений договір поставки №4/129 (т.1, а.с.82-83) щодо поставки товару на умовах СРТ - м. Суми товару, визначеного в специфікації №1 (т.1, а.с.84).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у грудні 2009р. товару на загальну суму 657500грн. в т.ч. податку на додану вартість 109583грн. 33коп., позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, виписок банку, акта приймання виконаних робіт №23/12, рахунку-фактури (т.1, а.с.85-91,95,243).

Транспортування здійснювалося автопідприємством ПП ОСОБА_1, що підтверджується наданими до суду позивачем копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.234,235).

Сума податку на додану вартість в розмірі 109583грн. 33коп. по вказаній операції була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації за грудень 2009р. (т.1, а.с.60-63).

Також у травні та червні 2012р. між ТОВ «ВВМ Трейдінг» та ПП «Лайнстар» було укладено усну угоду на придбання запчастин. При цьому суд вважає необхідним відмітити, що згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч.1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, ще вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Враховуючи наявність рахунків-фактур, видаткових, податкових накладних, доказів оплати товару, та його постачання можна вважати, що така операція була укладена з дотриманням форми.

Так, на підтвердження виконання договору щодо придбання товару у травні 2012р. на загальну суму ПДВ 15463грн. та у червні 2012р. на суму ПДВ 11182грн.50коп. позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжні доручення та виписки банку на часткову оплату товару (станом на сьогодні по даному контрагенту значиться кредиторська заборгованість загалом по всім операціям в розмірі 47095грн. (т.2, а.с.27,28) (т.1, а.с.112-128,236,238,239,241, т.2, а.с.44,45,46).

Товар був поставлений автопідприємством ФОП ОСОБА_2, що підтверджується наданими до суду позивачем копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.237,240,242).

Суму податку на додану вартість по вказаним операціям по першій із події (дата отримання товару) була в розмірі 15463грн. включена до складу податкового кредиту декларації за травень 2012р. (т.1, а.с.69-75) та у сумі 11182грн. 50коп. - за червень 2012р. (т.1, а.с.76-81).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ «Електродизель» був укладений договір поставки №19-01 (т.1, а.с.150) щодо поставки товару, визначеного в рахунках та видаткових накладних.

На підтвердження виконання договору щодо придбання у лютому 2012р. товару на загальну суму ПДВ 16707грн., позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних на загальну суму поставленого товару 16647грн., платіжних доручень, рахунку-фактуру, виписку банку (т.1, а.с.151-158,244, т.2, а.с.46).

Транспортування здійснювалося автопідприємством ФОП ОСОБА_2, що підтверджується наданими до суду позивачем копіями товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.233,245).

Сума податку на додану вартість в розмірі 16647грн. по вказаній операції була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації за лютий 2012р. (т.1, а.с.64-68).

Товар від даних контрагентів був доставлений та оприбуткований на склад позивача про що надано копію договорів оренди приміщенні, копію актів здачі приймання-робіт, копію платіжних доручень, виписку банку (т.1, а.с.166-177,246-257), оборотно-сальдові відомості (т.1, а.с.92-94,129-130,159). Також, суд зазначає, що надалі зазначені товари були реалізовані закордон, на підтвердження чого позивачем надано копії контрактів, вантажно-митних декларацій, рахунків-фактур, інвойсів, платіжних доручень, міжнародних товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.96-111,131-149,160-165).

Вказані обставини в своїх сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар».

Таким чином колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність у позивача законних підстави для формування податкового кредиту за вищевказаними господарськими операціями.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, 20-21, 45-47,48-55), в ході перевірки відповідачем були досліджені податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Оптторгзапчасть» ТОВ «Електродизель» ПП «Лайнстар», однак вони не були взяті до уваги в зв'язку з тим, що відповідач фактично вважає угоди між ТОВ «ВВМ Трейдінг» та ТОВ «Оптторгзапчасть» ТОВ «Електродизель» ПП «Лайнстар», безтоварними, а тому ТОВ «ВВМ Трейдінг» не має право суми по вказаним операціям відносити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», (тут і далі - в редакції, що діяла на час формування податкового кредиту за грудень 2009р. по контрагенту ТОВ «Оптторгзапчасть») податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 14.1.181 Податкового кодексу України (який вже дія на час формування позивачем податкового кредиту в 2012р.) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податковому кодексу Україні (в редакції чинних на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, як згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» так і пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна була та залишається документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Як вбачається з матеріалів, підприємством ТОВ «ВВМ Трейдінг» до складу податкового кредиту за грудень 2009р., лютий, травень та червень 2012р. було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних товарів від ТОВ «Оптторгзапчасть» ТОВ «Електродизель» ПП «Лайнстар», що підтверджено податковою накладною, який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер.

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічне міститься в п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.п.200.2, 200.3, 200.4, 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.17-59), в ході перевірки відповідачем були досліджені податкові накладні, видані позивачу ТОВ «Оптторгзапчасть», ТОВ «Електродизель», ПП «Лайнстар», однак вони не були взяті до уваги в зв'язку з тим, що відповідач вважає правочини, укладений без мети отримання юридичних наслідків, а сплату коштів за ними такою, що не пов'язано з господарською діяльністю позивача. Однак, як зазначалось вище, виконання договорів підтверджується належними доказами.

Відповідно до акта перевірки (т.1, а.с.17-59) в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення податкових накладних, (крім не прийняття їх до уваги з підстав встановлення податковим органом укладання фактично безтоварних угод, що спростовано в судовому засіданні) відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача підстав для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у ТОВ «Електродизель», ТОВ «Оптторгзапчасть», ПП «Лайнстар» до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, а тому висновок податкового органу про завищення суми податкового кредиту за грудень 2009р. на суму 109583грн.33коп. (ТОВ «Оптторгзапчасть»), податкового кредиту за лютий 2012р. (ТОВ «Електродизель») та податкового кредиту за травень 2012р. на суму 15463грн. та червень 2012р. - 11182грн. 50коп. (ПП «Лайнстар») та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2012р. на суму 152873грн., є безпідставним та не знайшов своє підтвердження під час розгляду справи.

Посилання відповідача на висновки актів перевірки контрагентів позивача ТОВ «Оптторгзапчасть» ТОВ «Електродизель» ПП «Лайнстар» суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01 2009 у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення - рішення 08.01.2013р. за №0000011550/874, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2012р. у розмірі 152873,00грн. (т.1, а.с.6).

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи положень норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій ДПІ у м. Сумах щодо складання акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» з питань достовірності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012р. від 19.12.2012р. №4298/15-520/36550783, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Позивачем в позові не зазначено, в чому саме полягає протиправність дій відповідача з оформлення результатів перевірки.

Дані позовні вимоги за своєю суттю є вимогами про оскарження висновків акту перевірки. Проте, такі позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що акт перевірки за своєю суттю не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке може оскаржуватися у суді, а є відображенням встановлених в ході перевірки обставин.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду в зазначеній частині та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Між тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій ДПІ у м. Сумах щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг», оскільки наказ про проведення перевірки виданий з порушенням норм Податкового кодексу України, перевірка проведена з порушенням відповідного порядку, встановленого Податковим кодексом України, а тому дії відповідача з проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача є протиправними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, частково спростовують висновки суду першої інстанції в зазначеній частині, та є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВМ Трейдінг" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2013р. по справі № 818/336/13-а скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій ДПІ у м. Сумах щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг» та ухвалити в цій частині нову постанову.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВМ Трейдінг»

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2013 року по справі № 818/336/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.