Рішення № 3192539, 12.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа № 7/50/09

Суддя Кутищева Н.С.

Позивач Приватного підприємства “Фірма “Дінас”, м. Запоріжжя

Відповідач Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача Машьянов О.В., дов. б/н від 19.01.2009р.

Відповідач не з’явився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 25982грн.09коп. заборгованості за договором № 986 від 24.09.2008р., яка складається з 24401 грн. 52 коп. основного боргу, 663 грн. 71 коп. суми пені, 136 грн. 01 коп. 3% річних, 780 грн. 85коп. інфляційних втрат.

Позивач обґрунтував свої вимоги договором № 986 від 24.09.2008р., ст. ст. 193, 216, 230 ГК України, ст.ст. 11, 526, 625, 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 29.12.2008р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 02.02.2009р. Судове засідання переносилось на 12.02.2009р.

Ухвали суду від 29.12.2008р., 28.01.2009р. були направлені на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

11.02.2009р. від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв’язку з присутністю представника відповідача в іншому судовому засіданні, яке залишено судом без задоволення, поскільки, відповідач по справі № 7/50/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Клопотання відповідача судом відхилене в зв’язку з його недоцільністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення. Крім того, законодавець не наділяє сторону по справі встановлювати пріоритетність судових засідань, керівник підприємства відповідача повинен був вирішити питання явки в судове засідання компетентного представник, тим паче, завод має юридичний відділ.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Представником позивача, в продовженому 12.02.2009р. судовому засіданні, надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд заборгованість за накладною № РН- 00851 від 07.10.2008р. у сумі 410 грн. 02 коп. стягнути з відповідача на підставі ст.11 ЦК України, поскільки мала місце також і позадоговірна поставка, а також надана заява про уточнення описок, допущених позивачем в позовній заяві в зазначенні дат поставок і дат видачі видаткових накладних.

Заяви подані згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийняті до розгляду.

02.02.2009р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні в повному об’ємі (відзив долучено до матеріалів справи), вважає, що договір підписаний зі сторони відповідача не уповноваженою особою і, що поставка продукції на суму 410,02 грн. не здійснювалась по зазначеному договору.

За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено оголошенням рішення вступної і резолютивної частин рішення по узгодженню з представником позивача.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24.09.2008р. між ПП “Фірма “Дінас” (далі-позивач) і ВАТ «Запорізький завод феросплавів»(далі-відповідач) було укладено договір № 986 (далі - договір), згідно з яким підприємство позивача зобов'язалося здійснити поставку продукції, а підприємство відповідача зобов'язалося прийняти та оплатити поставлену продукцію.

Договір на даний час є дійсним, в установленому законом порядку не оспорювався і не визнався недійним.

На підставі видаткових накладних, відповідно до договору, за довіреністю № 622 від 02.10.2008р., підприємством позивача було поставлено відповідачу продукцію, а саме:

- 07.10.2008р. видатковою накладною № РН-00852 від 07.10.2008р. на суму 9 330,00грн., згідно рахунку фактури № СФ-0000694 від 24.09.2008р.

- 07.10.2008р. видатковою накладною № РН-00853 від 07.10.2008р. на суму 27 580,00грн., згідно рахунку фактури № СФ-0000690 від 24.09.2008р.

Згідно п. 2.1.1 договору, замовник (відповідача) зобов’язувався оплатити виготовлену і поставлено позивачем продукцію на умовах 35% предоплати, залишок суми виплачується виконавцю після одержання продукції і підписання документів прийома - здачі продукції, але не пізніше 5 ти банківських днів.

Відповідно до банківської виписки за 26.09.2008р. відповідач перерахував позивачу:

- платіжним дорученням № 143499 грошові кошти у розмірі 9 653,00 грн., як предоплата 35% згідно рахунку № СФ-0000694 від 24.09.2008р.

- платіжним дорученням № 143501 грошові кошти у розмірі 3 265,50 грн., як предоплата 35% за рахунку №СФ-0000690 від 24.09.2008р., таким чином, здій ив часткову оплату поставленої по договору продукції.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 986 від 24.09.2008р. складає 24 000,50 грн.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу по договору в повному відповідач суду не надав.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору від 24.09.2008р. складає 24000грн. 50коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання малу бути виконано.

Відповідно до п. 4.6. Договору, за порушення п. 2.1.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,04% від суми простроченої оплати за кожен день прострочки. Сума пені, яка підлягає стягненню по договору № 986 від 24.09.2008р. складає 652,56 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 133 грн. 72 коп., суми індексу інфляції складає 767 грн. 73 коп. пред’явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем пред’явлені вимоги, щодо стягнення з відповідача заборгованості по позадоговірної поставці, а саме:

07.10.2008р. видатковою накладною №РН-00851 від 07.10.2008р. позивачем б на адресу відповідач був поставлений товар на суму 410,02грн., згідно рахунку фактури №СФ-0000691 від 07.10.2008р.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, не встановлених такими актами, але по аналогії породжуючи цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов’язків, що підтверджується накладними, відповідно до яких позивач передав певну кількість товару за певною ціною, та довіреностями, на підставі яких, відповідач прийняв та зобов’язався сплатити вартість.

Суд вважає, що угода укладена в належній для угод цього виду формі, що підтверджується наявністю підписів та відбитків печаток сторін на накладних та довіреностях.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами відбулася угода про поставку товару.

В силу загальних приписів цивільного законодавства, замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір, контрагент може здійснити дію по виконанню вказаних в пропозиції (оферті) умов договору, а саме відвантажити або прийняти товар, оплатити відповідну суму, тощо. Здійснення таких конклюдентних дій означає згоду на укладення договору і одночасно його виконання.

Матеріалами справи підтверджується наявність в діях позивача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якого можна зробити висновок про такі наміри.

Цивільне законодавство визнає угоду укладеною, якщо з поведінки особи вбачається його воля укласти угоду.

Факт одержання товару підтверджується його довіреність.

Суд дійшов висновку, що вищевикладене свідчить про виникнення господарсько –правових відносин між сторонами по справі.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого по накладній №РН-00851 від 07.10.2008р. не виконав.

Позивачем на адресу відповідача 04.11.2008р. була направлена претензія (вих. №77) з вимогою оплатити суму заборгованості за отриманий відповідачем товар, яка залишена відповідачем без задоволення.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем по позадоговірній поставці складає 410 грн. 02 коп., пред’явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті отриманої продукції, згідно накладної №РН-00851 від 07.10.2008р., пред’явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 2 грн. 29 коп. та сума індексу інфляції в розмірі 13 грн. 12 коп.

Згідно проведеного перерахунку в судовому засіданні 12.02.2009р.,судом встановлено, що сума 3% річних та індексу інфляції підлягають частковому задоволенню, поскільки претензія по оплаті отриманої продукції була направлена відповідачу 04.11.2008р., таким чином, враховуючи вимоги ст. 530 ЦК України, сума 3% річних, що підлягає стягненню складає 1грн. 04 коп., сума індексу інфляції складає 8 грн. 61 коп.

В решті пред’явленої суми по стягненню 3% річних та індексу інфляції слід відмовити, як пред’явлених необґрунтовано.

Також, за невиконання грошових зобов’язань по позадоговірній поставці, позивачем пред’явлена до стягнення сума пені в розмірі 11 грн. 15 коп., але враховуючи приписи ст. 1 ЗУ “Про відповідальність за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань”, суд вважає за необхідне відмовити в задоволення вимог по стягненню 11 грн. 15 коп. пені по зазначеній накладній, поскільки пеня є договірною величиною.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

За виявлену неповагу до суду та другої сторони по справі, у вигляді неявки представника відповідача до судового засідання без поважної причини та ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, суд вважає за необхідне стягнути у доход Державного бюджету України з винної сторони штраф в розмірі 170 грн. 00 коп.

Зауваження відповідача судом до уваги не приймаються.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82, п. 5 ст. 83, ст. 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186542) на користь Приватного підприємства “Фірма “Дінас”, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, б. 23-В, кв. 18 (р/р 26009055899044 в Запорізького РУ “Приватбанку”, МФО 313399, ЄДРПОУ 25216474) 24401 грн. 52 коп. основного боргу, 652грн. 56 коп. суми пені, 134 грн. 76 коп. суми 3% річних, 776 грн. 34 коп. суми індексу інфляції, 259 грн. 65 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (р/р 26005130029045 в ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186542) на користь Державного бюджету (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 34677145; Рахунок № 31119095700007; код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 170 грн. 00 коп. штрафу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання

Дата підписання “18” лютого 2009р.

Суддя Н.С. Кутіщева