Рішення № 3192491, 12.03.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" березня 2009 р.

Справа № 8/1266

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" (м.Рівне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЮА" (м. Житомир)

про стягнення 24466,78 грн.

Спір розглядається в більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 24466,78грн заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №20/06/07 від 20.06.07., з яких: 18006,00грн - основного боргу, 5761,60грн - пені, 580,78грн - інфляційних нарахувань та 118,40грн - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надіслав до суду заяву №174 від 11.03.09., в якій просить суд в зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 18006,00грн припинити провадження у справі в цій частині та підтримує позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЮА" 5761,60грн - пені, 580,78грн - інфляційних нарахувань та 118,40грн - 3% річних. Крім того, заявив клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: договір перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №20/06/07 від 20.06.07.; заявку відповідача на перевезення вантажу в міжнародному сполученні; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №0004681; рахунок №54231 від 14.08.08.; поштове повідомлення про вручення; розрахунок штрафних санкцій; заяву №174 від 11.03.09.; платіжне доручення №21 від 20.02.09.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.07. між сторонами був укладений договір на перевезення вантажівавтомобільним транспортом у міжнародному сполученні (а.с.8-10), згідно умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" (виконавець, позивач) зобов'язаний здійснити на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЮА" (замовник, відповідач) перевезення вантажу міжнародним автомобільним сполученням, а останній зобов'язаний оплатити надані послуги у відповідності до узгоджених ставок.

Відповідно до п.2.3. вказаного договору замовником для здійснення конкретних перевезень подаються по факсу заявки на перевезення вантажів виконавцем.

Заявки на перевезення вантажів є невід'ємною частиною договору від 20.06.07. (п.2.4. договору).

На виконання зазначеного договору, на підставі поданої відповідачем заявки (а.с.11) позивач виконав перевезення на 18006,00грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0004681 (а.с.12).

Згідно п.3.2. договору від 20.06.07. замовник зобов'язаний оплатити виконавцю вартість перевезення у відповідності до узгоджених ставок.

Оплата рахунків здійснюється протягом 20-ти днів від дня їх отримання замовником (п.5.1. договору).

Рахунок позивача №54231 від 14.08.08. (а.с.13), отриманий відповідачем 01.09.08., що пітверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.15), залишився останнім неоплаченим.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір міжнародного перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність чи втрата не впливають на існування або дійсність договору перевезення, до якого і в цих випадках застосовуються положення даної Конвенції (ст.4 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів).

Враховуючи викладене, станом на день подачі позову у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 18006,00грн.

Проте, під час розгляду справи в суді відповідач погасив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №21 від 20.02.09. (а.с.26).

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Отже, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 18006,00грн основного боргу за відсутністю предмету спору у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Разом з тим, позивач на підставі п.6.2 договору від 20.06.07., згідно положень якого за прострочення при оплаті рахунків замовник, починаючи з 20-го дня отримання рахунку, сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,4% від суми платежу за кожен день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені складає 5761,60грн.

Проте, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, виходячи з наступного.

Позивачем неправильно визначено початок періоду заборгованості, а саме - з 20.09.08. Проте, нарахування пені, необхідно здійснювати, починаючи з 20-го дня від дня отримання замовником рахунку на оплату, тобто, з 21.09.08. Таким чином, період нарахування пені складає 81 день (з 21.09.08. по 10.12.08). Але, позивач у позовній заяві та доданому до неї розрахунку вказав кількість прострочених днів, а саме - 80 днів.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Частина 4 ст.231 ГК України вказує, що в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Разом з тим Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а саме ст.3 встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру пені, тобто:

24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 днів х 18006,00грн. (сума боргу) х 80 (кількість прострочених днів) /100 = 944,58грн;

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню, складає 944,58грн. У стягненні пені в розмірі 4817,02грн (5761,60грн – 94,58грн) суд відмовляє.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення грошового зобов’язання.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розміру штрафних санкцій сума інфляційних нарахувань становить 580,78грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що він є неправильними та вважає за необхідне зробити перерахунок вказаних зобов'язань.

Розрахунок інфляційних нарахувань:

- за жовтень 2008 р.:

18006,00грн (сума боргу) х 101,7% (індекс інфляції) / 100 – 18006,00грн (сума боргу) = 306,10грн;

- за листопад 2008 р.:

18006,00грн (сума боргу) х 101,5% (індекс інфляції) / 100 – 18006,00грн (сума боргу) = 270,09грн.

Разом сума інфляційних нарахувань складає 576,19грн.

Отже, суд задовільняє позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань у сумі 576,19грн, а в частині стягнення 4,59грн (580,78грн - 576,19грн) інфляційних нарахувань - відмовляє.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, яка складає 118,40грн, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок розміру 3% річних, враховуючи, зокрема, і кількість прострочених днів, яку позивач вказав у позовній заяві та розрахунку.

3% річних / 366 днів х 18006,00грн (сума боргу) х 80 (кількість прострочених днів) / 100 = 118,07грн.

Таким чином, суд позов у частині стягнення 118,07грн 3% річних підлягає задоволенню, а в стягненні 0,33грн (118,40грн - 118,07грн) суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати позивачеві заборгованості до суду не надав.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 944,58грн пені, 576,19грн інфляційних нарахувань та 118,07грн 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Щодо стягнення 4817,02грн пені, 4,59грн інфляційних нарахувань та 0,33грн 3% річних суд відмовляє. У частині стягнення основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 230, 231, 307 Господарського кодексу України та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЮА" (10000, м.Житомир, вул. Б.Хмельницького, 42; код. ЄДРПОУ 34394385)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС" (33027, м.Рівне, вул. Київська, 64-А; код ЄДРПОУ 03567150):

- 944,58грн - пені;

- 576,19грн - інфляційних нарахувань;

- 118,07грн - 3% річних;

- 196,45грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 94,74грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 18006,00грн основного боргу.

4. Відмовити в позові в частині стягнення 4817,02грн пені, 4,59грн інфляційних нарахувань та 0,33грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Давидюк В.К.

Віддрукувати: 1 - в справу, 2,3 - сторонам