Постанова № 31924733, 06.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/164/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Сувалов В.О.

позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

відповідача - Майстер І.П., Мусорівський О.А., Береза А.М., Цимбалістий В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар", ОСОБА_9, ОСОБА_40, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимог , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Оцетол", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ПП "Докар", ОСОБА_9, ОСОБА_40, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державної фінансової інспекції у Вінницькій області та Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області при проведенні ревізії, визнати протиправними та скасувати пункти 10, 11, 12 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією, а позовну вимогу в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018 - залишити без розгляду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року позовну заяву ДП "Вінницький облавтодор" в частині визнання протиправним та скасування п. 3 вимоги ДФІ у Хмельницькій області від 12.12.2012 року № 22-05-03-14/9018 залишено без розгляду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано пункти 10, 11, 12 вимоги Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області від 12.12.2012 року №22-05-03-14/9018 про усунення порушень, виявлених ревізією. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищевказану постанову в частині визнання протиправними та скасування п. 10, 11, 12 вимоги ДФІ в Хмельницькій області від 12.12.2012 року №22-05-03-14/9018 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив щодо її задоволення.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлялися завчасно та належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області слід задовольнити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 14.08.2012 року по 05.11.2012 року посадовими особами відповідачів проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Вінницький облавтодор" за період з 01.07.2010 року по 01.08.2012 року у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану.

За результатами ревізії складено акт ревізії 12.11.2012 року № 06-15/25, яким зафіксовано порушення фінансової дисципліни.

На підставі акту ревізії, відповідачем була винесена вимога про усунення порушень, виявлених ревізією від 12.12.2012 року № 22-05-03-14/9018, зокрема:

- пунктом 10 Вимоги позивача зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованості по розрахунках з контрагентами ТОВ "Електромонтаж - 425", ТОВ "Матрікс - ВП-3", ТОВ "Оцетол", ПП "Докар" за невиконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) в сумі 50864,22 грн. Стягнути з зазначених контрагентів кошти в загальній сумі 50864,22 грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт. В іншому випадку стягнути із осіб, винних у проведенні зайвих витрат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.. 130-136 КзПП;

- пунктом 11 Вимоги позивача зобов'язано повернути кошти замовнику в сумі 28185,27 грн. або виконати відповідний обсяг робіт чи надати послуги на зазначену суму;

- пунктом 12 Вимоги позивача зобов'язано повернути кошти замовнику в сумі 135454,80 грн. або виконати відповідний обсяг робіт чи надати послуги на зазначену суму.

Позивач не погодився в зазначеними вище пунктами вимог, а тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування п. 10,11,12 вимоги № 22-05-03-14/9018 від 12.12.2012 року, оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог в цій частині. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Що стосується п.10 вимоги відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Суд першої інстанції скасовуючи п. 10 вимоги від 12.12.2012 №22-05-03-14/9018 зазначив, що відповідач не міг посилатись на лист Держбуду України від 09.07.2002 року №717-630 в частині щодо необхідності застосування знижувальних коефіцієнтів. Разом з тим зазначає, що знижувальні коефіцієнти при розрахунку загально-виробничих витрат позивачем застосовувались.

В акті ревізії зазначено, що відповідно до роз'яснень Держбуду України (лист від 09.07.2002 №7/7-630) у випадку, коли в підрядній організації немає відокремлених виробничих структурних підрозділів, проводиться уточнення усереднених показників 3 і 4 ДБН Д. 1.1-1-2000 шляхом застосування до показників цих додатків знижувальних коефіцієнтів.

Суд першої інстанції не врахував доводи відповідача про те, що вищевказаний лист роз'яснює спосіб застосування норм ДБН. Вартість будівництва визначається «Правилами визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174.

Згідно із цими Правилами, порядок визначення загально-виробничих витрат визначено розділом 4 пункту 4.2. Зокрема, для розрахунку загально-виробничих витрат їх перелік наведений у додатку 19 ДБН Д.1.1-1-2000, групується у три блоки: - кошти на заробітну плату працівників; - відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством; - решта статей загально-виробничих статей.

Зміною N 6 до Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено пунктом 4.2 Порядок визначення загальновиробничих витрат. Пунктом 30 вищезазначеної зміни до ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що п. 4.2.1.6 викласти в такій редакції: "Показники для обчислення загальновиробничих витрат, уточнені на стадії визначення ціни пропозиції (договірної ціни) на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній звітний період (рік), та завантаженості будівельної організації, погоджуються із замовником і використовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Уточнення загальновиробничих витрат при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт здійснюються в порядку, встановленому договором.

Під час проведення ревізії Тульчинської ДЕД, яка є замовником для субпідрядних організацій, не надано розрахунків величини загальновиробничих витрат за попередній звітний період (рік). Під час взаєморозрахунків, субпідрядник не погоджував розрахунків загальновиробничих витрат за попередній звітний період з Тульчинською ДЕД.

А тому, враховуючи роз'яснення Держбуду України (Ціноутворення у будівництві №7 за липень 2002р.), загальновиробничі витрати визначаються по усереднених показниках граф 3 і 4, Додатків 3 і 4 ДБН Д. 1.1-1-2000.

Визначення розміру загальновиробничих витрат підрядними організаціями проводиться відповідно порядку, викладеному в розділі 4 ДБН Д. 1.1-1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 21.08.2000 №174 (зі змінами та доповненням) (далі ДБН.Д. 1.1 -1-2000), де визначено, що при формуванні договірних цін і при взаєморозрахунках за виконані роботи застосовуються усередненні показники Додатків 3 і 4 для підрядних організацій - юридичних осіб, які не мають у своєму складі відокремлених виробничих структурних підрозділів, усередненні показники граф 3 і 4, і Додатків 3 і 4 мають бути уточнені (виключені витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні заходи та інші витрати, що відносяться до утримання та обслуговування апарату управління відокремлених виробничих структурних підрозділів).

Відповідно до роз'яснень Держбуду України у випадку, коли в підрядній організації немає відокремлених виробничих структурних підрозділів, проводиться уточнення усереднених показників додатків 3 і 4 ДБН Д. 1.1 -1-2000 шляхом застосування до показників цих додатків знижувальних коефіцієнтів:

При розрахунку першого блоку загально-виробничих витрат до показників графи З К=0,4123;

При розрахунку третього блоку загально-виробничих витрат до показників графи 4 К=0,7821.

При проведенні ревізії відповідачем встановлено, що в актах приймання виконаних робіт субпідрядних організацій ТзОВ «Оцелот», TOB «Матрікс-ВП З», ПП «Докар» за ревізійний період не вірно розраховані загальновиробничі витрати. Тобто до І блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,4123, до III блоку загальновиробничих витрат не прийнятий знижувальний коефіцієнт К=0,7821, що в свою чергу призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 50864,22грн., чим порушено вимоги п.3.3.10.1 граф 3 і 4, Додатків 3 і 4 ДБН Д. 1.1 .-1-2000 затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174.

Відповідно до п. 4.2.1 ДБН Д. 1.1 -1-2000 "Для розрахунку загальновиробничих (ЗВ) витрат" їхній перелік, наведений в додатку 19, групується в 3 блоки: 1 блок - кошти на заробітну плату працівників; 2 блок - відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством; 3 блок - решта статей ЗВ витрат.

Таким чином, в ході ревізії встановлено, що загальновиробничі витрати субпідрядників TOB «Електромонтаж - 425», ТзОВ «Оцелот», TOB «Матрікс-ВП 3», 1111 «Докар» розраховувалися без урахування понижуючих корегуючих коефіцієнтів до І та III блоків, в зв'язку з чим і виставлено відповідну вимогу.

Що стосується п.11 вимоги відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як слідує з матеріалів справи, в актах приймання виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Немирів-Ямпіль - переправа в розділі «Інші супутні витрати» відображено витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будови в сумі 80267,73 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку, документально підтверджено видатки на відрядження працівників для виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Немирів-Ямпіль-переправа на загальну суму 56780,00 грн.

Таким чином, видатки в сумі 23487,73 грн., не підтверджені первинними бухгалтерськими документами (авансовими звітами, посвідченнями про відрядження, наказами, рахунками та іншими підтвердними документами) згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №16 за грудень 2011 року. Відповідач прийшов до висновку, що зазначене призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 28185,27 грн., в т.ч. ПДВ, що є порушенням п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 №88, п.40 додатку Б ДБН.Д.1.1-1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 21.08.2000 №174, зі змінами та доповненнями, в зв'язку з чим і була виставлена відповідна вимога, яку колегія суддів вважає правомірною виходячи з наступного.

Незалежно від виду договірної ціни (тверда, динамічна, періодична) витрати на відрядження носять компенсаційний характер і повинні оплачуватися замовником за наявності підтвердження підрядником фактичних витрат на ці цілі в звітному періоді (розрахунок фактичних витрат із зазначенням кількості відряджених робітників і витрат по елементах -проїзд, проживання, добові тощо за даними бухгалтерського обліку).

Відповідно п.3.1.16.6 ДБН.Д. 1.1-1-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 21.08.2000 №174 (зі змінами та доповненням) кошти для відшкодування інших витрат, що належать головним чином, до діяльності підрядних організацій, включаються до глави 9 ЗКР "Інші роботи і витрати". Приблизний перелік таких витрат наведено в додатку Б. Пунктом 40 (витрати, пов'язанні з відрядженням працівників підрядних організацій на будови) додатку Б номенклатури зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, ДБН.Д. 1.1-1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 21.08.2000 №174 (зі змінами та доповненнями), відшкодування витрат за роз'їзний характер робіт працівникам будівельних організацій, на який посилається підрядна організація, не передбачено.

У зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва (Капітальний ремонт автомобільної дороги «Немирів -Ямпіль-переправа» км 0+00-км 3+400) в Главі 9. « Інші роботи та витрати» доплати працівникам у зв'язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельно-монтажної організації (збірного пункту) до об'єкта будівництва і назад не передбачено.

Як встановлено судом, філія «Тульчинська ДЕД» не зверталась за дозволом для проведення видатків на доплати працівникам у зв'язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення організації ( збірного пункту) до об'єкта будівництва і назад. В листі №171 від 30.09.2011р. не погоджувались доплати працівникам у зв'язку з втратами часу на проїзд від місця розміщення будівельних організацій до об'єкта, а тому порушення, які відображені в акті ревізії, підлягають усуненню.

Згідно оскаржуваного п.12 Вимоги ДФІ в Хмельницькій області, колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що в актах приймання виконаних робіт в розділі "Інші супутні витрати" враховано витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом на загальну суму 121415,00 грн. посилаючись на розрахунок п.39 додатку Б ДБН.Д. 1.1-1-2000. Проте, згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва глави 9 «інші роботи та витрати (розрахунок № П-94) витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом становлять 8536,00 грн. Різниця між витратами згідно актів виконаних робіт та нормативними витратами становить 112879,00 грн., що призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 135454,80 грн., в зв'язку з чим відповідачем виставлено відповідну Вимогу.

При цьому, як вважає колегія суддів, судом першої інстанції при винесенні рішення, не враховано доводи відповідача, що витрати з перевезення працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом враховуються у випадках, коли місце дислокації будівельної організацій (пункт збору) знаходиться на відстані більше 3 км від місця роботи, а комунальний або приміський транспорт відсутній, або не забезпечує перевезення працівників на будівництво у зазначений час, обчислюються калькуляційним методом на підставі даних проекту організації будівництва та діючих тарифів з перевезення".

Надані філією „Тульчинська ДЕД" до ревізії розрахунки по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом не відповідають витратам, вказаним в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в по даному об'єкту. При цьому, вартість перевезення працівників автотранспортом у акті приймання виконаних робіт №16 складає 36 000,00 грн., а вартість витрат на відрядження становить 23000,00 грн., що суперечить розрахункам на перевезення, а також документально не підтверджуються фактично понесені витрати.

Також судом першої інстанції не враховано, що згідно зведеного кошторисного розрахунку на капітальний ремонт автомобільної дороги Немирів-Ямпіль - переправа (додаток 6), км 0+000-км 3+400, затвердженого наказом №41 від 17.12.2010 року, замовником у главі 9 „Інші супутні витрати" вартість витрат по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом становить 8536,00 грн. Однак, Вінницьким ВКП ДП „Укрдіпродор" для ревізії надано ще один зведений кошторисний розрахунок, де вартість тих же витрат складає 50569,00 грн., а в актах приймання виконаних робіт включена вартість даних витрат в сумі 122000,00 грн. (додаток 7).

Проте, зведений кошторисний розрахунок із коригуванням на 122000,00 грн. генпідрядною організацією для ревізії не наданий.

Проведеним порівнянням актів на перевезення працівників філії «Тульчинська ДЕД» за період жовтень - грудень 2011, травень 2012 року, що надані до заперечень, розрахунки не відповідають вартості перевезень робітників, відображених в розділі 5 «Інші супутні витрати» в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в (додаток 8),

В актах приймання виконаних робіт в розділі У "Інші супутні витрати" враховано витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом на загальну суму 121415,00 грн. Проте, згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва глави 9 "інші роботи та витрати (розрахунок №П-94), витрати по перевезенню працівників будівельно-монтажних організацій автомобільним транспортом становлять 8536,00 грн. Різниця між витратами згідно актів виконаних робіт та нормативними витратами становить 112879,00 грн., що призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 135454,80 грн. в т.ч. ПДВ, чим порушено п.39 додатку Б ДБН.Д.1.1-1-2000" і в зв'язку з чим відповідачем і виставлено відповідну Вимогу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані пункти Вимоги прийняті відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства і не можуть бути визнані протиправними та скасованими з підстав, наведених позивачем, оскільки такі підстави не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатом апеляційного розгляду справи, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення адміністративного позову позивача, зокрема, в частині, що стосується визнання протиправними та скасування п.10,11,12 вимоги Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи частково призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Сторчак В. Ю.

З оригіналом згідно:

секретар