Вирок № 31923949, 19.06.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4820/13-к

Провадження № 1-кп/361/266/13

19.06.2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

19 червня 2013 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого, судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Коваль Н.М.

з участю прокурора - Таран Л.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари отримані від старшого прокурора Броварської міжрайонної прокуратури Київської області радника юстиції Таран Л.В. матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013100130001015 від 03 березня 2013 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Стройдорсервіс», міра запобіжного заходу не застосовувалась, раніше судимого:

- 21.06.2012р. Голосіївським районним судом м.Києва за ст.289ч.2 КК України до 5-ти років позбавлення волі без конфіскації, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286ч.2 КК України,-

В С ТА Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 в період відбуття покарання, порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимий та маючи не зняту і непогашену судимість, в період іспитового строку при відбуванні покарання за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 21.06.2012р., згідно якого він був засуджений за ст.289ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст..75 КК України на три роки на шлях виправлення не став та при відбуванні покарання знову вчинив злочин за таких обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 02 березня 2013 року, приблизно о 21 год.30хв., проявляючи злочинну самовпевненість під час керування транспортним засобом, перебуваючи за кермом автомобіля «Камаз 5511», д.р.н. НОМЕР_2 рухався зі сторони смт. Велика Димерка Броварського району по вул..Леніна в с.Богданівка Броварського району у напрямку центру села, зі швидкістю близько 40км/год., при цьому в кабіні керованого ним автомобіля був пасажир ОСОБА_2

В процесі руху по вул.Леніна, біля будинку №295, обвинувачений ОСОБА_1 не обрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та після виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «Камаз 5511», д.р.н.НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 що рухався попереду у тій же самій смузі руху і в тому ж напрямку, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів, для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, чим порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем «Камаз 5511», д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Камаз 5511» д.р.н. НОМЕР_2 потерпілий ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран тім'яної та правої надбрівної ділянок, численних саден на голові, струсу головного мозку, закритої травми черева та тазу, внутрішньосуглобового перелому правої кульшової западини з вивихом голівки правого стегна, розрив сечового міхура, наявність в черевній порожнині та порожнині тазу близько 600 мл. крові зі згортками, які згідно висновку судово-медичної експертизи №48 від 02.04.2013 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Порушення водієм обвинуваченим ОСОБА_1 п.п.12.1; 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2

Органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що дійсно 02 березня 2013 року він керуючи автомобілем Камаз перевозив потерпілому ОСОБА_2 дрова в с.Богданівку. Потерпілий сидів на пасажирському сидінні в кабіні. автомобіля. Був вечір, ожеледиця і коли Камаз, що їхав попереду під керуванням ОСОБА_3 загальмував, то він не встиг зупинити свій автомобіль і в'їхав кабіною, правою частиною де сидів ОСОБА_2 в кузов передньої машини. З отриманими травмами потерпілого ОСОБА_2 відвезли в лікарню.

Свою вину визнає, в потерпілого попросив пробачення та надав допомогу, він до нього немає ніяких претензій.

За себе повідомив, що на даний час працює водієм, проживає з батьками та майбутньою дружиною. Раніше в минулому році був судимий за те, що з братом забрали автомобіль зі стоянки до умовної міри покарання. На обліку в наркологічному кабінеті не перебуває. Інших злочинів не вчиняв.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, потерпілим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 крім його визнавальних показань, підтверджується також сукупністю доказів, які були зібрані по справі і вказані в реєстрі матеріалів досудового розслідування та на досліджені яких обвинувачений не наполягав та не оспорював фактичні обставини справи.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому злочині.

Суд вважає, що в судовому засіданні повністю доведена винність обвинуваченого ОСОБА_1 в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив. п.п.12.1; 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до виникнення аварійної дорожньо-транспортної ситуації, та явилось причиною вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої відбулося зіткнення двох автомобілів і такі його дії знаходяться в прямому причинному зв'язку із наступившими наслідками, спричиненням потерпілому ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України і тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.286 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який є засудженим за умисний тяжкий злочин з іспитовим строком виконання вироку, до скоєного характеризується позитивно за місцем роботи і проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає те, що він щиро кається у вчиненому і активно сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, думку прокурора про можливу ізоляцію обвинуваченого від суспільства при відбутті покарання, суд приходить висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, з реальним його відбуттям, оскільки він інкримінований злочин вчинив в період іспитового строку, а призначення іншого виду покарання не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, відношенню обвинуваченого до скоєного, не буде належним чином сприяти виправленню ОСОБА_1 та запобіганню вчинення ним інших злочинів.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

На підставі ст.71 КК України, суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком, вважає за необхідне приєднати до цього покарання частково не відбуте ним покарання відповідно до вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 21 червня 2012 року за яким його було засуджено за ст.289ч.2 КК України до п'яти років позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст..75 КК України на три роки.

Суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати за проведення експертиз по справі в розмірі 2324грн.84 коп.

Цивільний позов по справі не заявлявся, речові докази по справі - автомобілі «Камаз 5511», д.р.н. НОМЕР_2 та «Камаз 5511», д.р.н.НОМЕР_3 повинні бути повернутими їх законним власникам після вступу вироку в законну силу.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування не обирався, але на період до вступу вироку в законну силу йому слід обрати, відповідно до вимог ст.176 КПК України запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.176, 179, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286ч.2 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2(два) роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 21 червня 2012 року у виді 1-го(одного) року 1-го(одного) місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 5(п'ять) років 1(один) місяць з позбавленням права керувати транспорними засобами на строк 2(два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати у виді особистого зобов'язання. Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу взяття його під варту при виконанні цього вироку після вступу його в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по справі за проведення судових експертиз - 2324грн.84коп.(дві тисячі триста двадцять чотири гривні 84 копійки), які перерахувати в НДЕКЦ ГУМВС України Код 37975298 на р/р №31111115700008 в УДКСУ у Подільському районі м.Києва, МФО 820019 з поміткою /за проведення експертизи №263-А від 29.04.13р., №264-А від 07.05.2013р. в тому числі ПДВ/ .

Речові докази по справі - автомобіль «Камаз- 5511», д.р.н.НОМЕР_3 що належить ОСОБА_3 та повернутий органом розслідування власнику вважати повернутим, а автомобіль «Камаз 5511», д.р.н. НОМЕР_2 що перебуває на майданчику тимчасового утримання Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, необхідно повернути власнику, дозволити ними користуватись та розпоряджатись після вступу вироку в законну силу.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Рабець М.Д.