Постанова № 31923795, 11.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №818/1295/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Семяхіної Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1295/13-a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Сумихімпром" (далі по тексту - позивач, ПАТ „Сумихімпром") звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці державної митної служби України (далі по тексту - відповідач 1, Сумська митниця ДМСУ), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Сумській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.12.2012 року №805130000/2012/000847/1; стягнути з Державного бюджету на свою користь суму надмірно сплаченого мита у розмірі 787грн.03коп. та податку на додану вартість у розмірі 8027грн.72коп.

Свої вимоги мотивує тим, що всі вимоги діючого законодавства під час митного оформлення товару були виконані. Проте, за результатами розгляду митної декларації Сумською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару та обраний другий метод визначення митної вартості у зв'язку з неможливістю визначення митної вартості за ціною договору.

Відповідачем були порушені норми чинного митного законодавства стосовно обрання методу визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, а саме, не погодившись з визначенням митної вартості товару за першим методом, який був застосований позивачем, митний орган визначив митну вартість товару за другим методом, порушивши вимоги Митного кодексу України, оскільки у поданих позивачем документах не містилося жодних розбіжностей, ознак підробки або відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплати за товари. Тому Сумська митниця не мала правових підстав вимагати від позивача надання додаткових документів та збільшувати митну вартість товарів.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню, адже митна вартість товару може бути визначена за ціною контракту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - Сумської митниці ДМСУ в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне. За результатами проведеного дослідження інформаційних даних товаросупровідних документів та перевірки достовірності складових частин митної вартості товарів, заявлених позивачем у митній декларації (далі по тексту - МД) від 06.12.2012 року №805130000/2012/015778, встановлено розбіжності у митній вартості товару. Оскільки у посадової особи митного поста „Суми-центральний" Сумської митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності визначення митної вартості товару, у декларанта запитані додаткові документи, які митному органу надані не були. Тому відповідачем застосований другорядний метод визначення митної вартості. Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.51-58, 134-136).

Від відповідача - ГУ ДКСУ у Сумській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що повернення з Державного бюджету митних платежів регламентується Порядком взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим спільним наказом Державного казначейства України, Державної митної служби України від 20.07.2007 року №611/147. Відповідно до п.2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що оформлює митну декларацію. Зазначений висновок оформлюється на підставі заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Тому повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету можливе лише у разі дотримання встановлених Порядком перелічених умов (а.с.152).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2012 року між ПАТ „Сумихімпром" (Покупець) та компанією „Tolexis Iternational" (Продавець) укладено контракт №1409 RPT (а.с.7-12), відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю фосфорити виробництва (походження) Марокко на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ (в редакції ІНКОТЕРМС-2000) кількістю 300 000 метричних тонн (а.с.7).

08.10.2012 року ПАТ „Сумихімпром" та компанія „Tolexis Iternational" уклали додаткову угоду №1 до контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року, згідно з п.1 якого вартість товару (фосфоритів виробництва/походження Марокко) становить 157.50 дол. США за одну тону метричну (а.с.13).

На виконання умов договору №1409 RPT від 14.09.2012 року ПАТ „Сумихімпром" імпортувало на митну територію України товар - фосфорит природний розмелений кількістю 393 860кг, вартістю 62 032,95дол. США.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до Сумської митниці подана митна декларація від 06.12.2012 року №805130000/2012/015778 (а.с.23-25).

До зазначеної декларації позивачем було додано: облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності 805/2012/0000152 від 13.11.2012 року; залізничну накладну для внутрішнього сполучення від 27.11.2012 року №40695918; коносамент №01 від 11.10.2012 року; рахунок-фактуру (інвойс) №01141 від 16.10.2012 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1409 RPT від 14.09.2012 року та додаткові угоди до нього №1 від 08.10.2012 року та №3 від 20.11.2012 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №18 від 15.10.2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2761 від 11.10.2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2721 від 27.11.2012 року; декларацію про походження товару №01141 від 16.10.2012 року (а.с.37-38).

При митному оформленні товару виникли сумніви щодо відповідності заявленої ціни товару, а тому посадовою особою митного органу витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (а.с.25).

Так, в якості додаткових документів позивачем було подано: лист ДП „Укрпромзовнішекспертиза" від 04.12.2012 року №5025 (а.с.34) про відповідність ціни на фосфат кальцію, що імпортується, поточній кон'юнктурі ринку; платіжні доручення №618 та №619 від 29.10.2012 року (а.с.18-19) про сплату коштів загальною сумою 2 805 000 дол. США за поставку товару на підставі контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року та рахунку-фактури (інвойсу) №01141 від 16.10.2012 року; лист контрагента щодо ціни фосфоритів від 05.10.2012 року (а.с.15), відповідно до якого 08.10.2012 року підписана додаткова угода №1 до контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року з приводу узгодження ціни товару у розмірі 157,50дол. США за тону метричну. Також ПАТ „Сумихімпром" додало інформацію про ціну фосфоритів, що підтверджується копіями листів продавця від 02.10.2012 року та від 20.10.2012 року (а.с.28-29, 32-33).

Після опрацювання поданих для митного оформлення та додатково наданих декларантом (ПАТ „Сумихімпром") документів на підтвердження заявленої митної вартості (а.с.25), посадовою особою митного поста „Суми-центральний" Сумської митниці винесено рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.12.2012 року №805130000/2012/000847/1 (а.с.35-36), згідно якого митну вартість ввезеного товару визначено з використанням другорядного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів (а), оскільки наявна інформація по операціях з ідентичним товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час їх експорту збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього, з розрахунку 170 доларів США за одну тону метричну (загальна вартість товару склала 535 180, 91грн. при курсі долара США 7,993).

Також, у зв'язку із поданням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 06.12.2012 року №805130000/2012/00472 (а.с.37-38).

Проте, не погодившись із такими діями та рішеннями відповідача, ПАТ „Сумихімпром" звернулося до суду із даним адміністративним позовом.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012, № 4495-VI (далі по тексту - кодекс, МК України).

Відповідно до ст. 49 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Із системного аналізу вказаних норм Закону слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Між тим, під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці щодо вартості імпортованого товару.

Зокрема, судом встановлено, що під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару зазначену у декларації. Однак, орган митного оформлення шляхом не належним чином перевірив числове значення заявленої митної вартості, що підтверджується такими доказами.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойсу) №01141 від 16.10.2012 року (а.с.17) загальна вартість придбаного товару за контрактом №1409 RPT від 14.09.2012 року становить 4 839 187,50 дол. США за 30 725 метричних тон по ціні 157,50 дол. США за тону метричну товару, який поставлявся покупцю партіями.

Так, 06.12.2012 року ПАТ „Сумихімпром" заявило до митного оформлення партію фосфоритів природних розмелених кількістю 393 860кг, вартістю 62 032,95дол. США.

При цьому, суд не погоджується із твердженням відповідача щодо відсутності оплати цієї партії товару на момент її декларування та з посиланнями на неможливість встановити вартість одиниці товару згідно поданих позивачем документів, оскільки ПАТ „Сумихімпром" на виконання вимог органу митного контролю (а.с.25) надало копії платіжних доручень №618 та №619 від 29.10.2012 року (а.с.18-19) про сплату коштів загальною сумою 2 805 000 дол. США за поставку товару на підставі контракту №1409 RPT від 14.09.2012 року та рахунку-фактури (інвойсу) №01141 від 16.10.2012 року.

Враховуючи ціну товару за одну тону метричну (157, 50 дол. США) та загальну суму коштів у розмірі 2 805 000 дол. США, сплачених платіжними дорученнями №618 та №619 від 29.10.2012 року (а.с.18-19), покупцем було повністю оплачено партію товару кількістю 17 809,5238 тон метричних, з яких 393 860 кг (393,86 тон метричних) доставленого позивачем з порту м. Миколаїв залізничним транспортом, про що свідчить залізнична накладна для внутрішнього сполучення (а.с.20). Витрати на транспортування товару після його ввезення на підставі п.2 ч.11 ст. 58 МК України не включаються до митної вартості.

Таким чином, вартість заявленої до оформлення партії товару не перевищувала вартість оплаченого товару згідно вказаних вище платіжних доручень.

Тобто, на момент декларування позивачем імпортованої партії товару кількістю 393 860 кг (393,86т тон метричних) вартістю 62 032,95дол. США її оплата була повністю проведена, що підтверджується відповідними відмітками банківської установи на платіжних дорученнях №618 та №619 від 29.10.2012 року (а.с.18-19).

Крім того, відповідно до пункту 4. ч.2 ст.53 МК України одним із документів, які підтверджують митну вартість товару, є банківській платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено. Зазначена норма Закону вказує на можливість, а не обов'язковість наявності банківського платіжного документу на момент декларування імпортованого товару.

Згідно митної декларації від 06.12.2012 року №805130000/2012/015778 кількість заявленого до митного оформлення товару становила 393 860 кг, вартість 62 032,95 дол. США (495 829,37 грн.), тому вартість фосфоритів за одну метричну тону складає 157,50 дол. США (62 032,95/ 393,86 =157.50), що повністю співпадає з ціною товару за тону метричну, вказаній як у додатковій угоді №1 від 08.10.2012 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів №1409 RPT від 14.09.2012 року (а.с.13), так і у рахунку-фактурі (інвойсі) №01141 від 16.10.2012 року (а.с.16-17).

В листах від 05.10.2012 року (а.с.5), від 02.10.2012 року та від 20.10.2012 року (а.с.28-29, 32-33) ціна фосфоритів також значиться як 157,50 дол. США за тону метричну і складається з ціни за сам товар у розмірі 138 дол. США та з ціни за фрахт, страхування та комісійної винагороди у розмірі 19,5 дол. США, оскільки за умовами укладеного контракту поставка здійснюється на умовах CIF, при якій продавець повинен оплатити всі витрати, пов'язані з транспортуванням вантажу у пункт призначення, та застрахувати вантаж від ризику пошкодження або втрати в процесі транспортування.

Таким чином, на переконання суду, у відповідача були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується.

Проте, незважаючи на подані документи, митний орган визначив митну вартість з використанням другорядного методу, а саме - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що згідно ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Виходячи із наведеного, вбачається, що позивачем було надано митному органу усі документи, що повністю підтверджували митну вартість, яка ним заявлена, а тому відповідач був зобов'язаний в силу вимог ст.ст.57,58 МК України прийняти рішення про можливість застосування митної вартості товарів, заявленої ПАТ „Сумихімпром".

Також, митним органом в своєму рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів та картці відмови в прийнятті митної декларації, жодним чином не було обґрунтовано із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.

Посилання відповідача на той факт, що другий метод обрано під час консультацій з позивачем, не приймаються судом до уваги, оскільки проведення консультацій не є підставою для незастосування послідовності методів визначення митної вартості товарів, а є підставою для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару, та є обов'язковою процедурою, що передує застосуванню другорядних методів, враховуючи приписи ч.4 ст. 57 МК України.

Такий висновок підтверджується положеннями пункту 1 частини 2 ст.52 МК України, відповідно до якого декларант або уповноважена особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.12.2012 року №805130000/2012/000847/1 є протиправним, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Сумихімпром» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 8 027грн.72коп. та ввізного мита у розмірі 787грн.03коп. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оскільки судом скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 06.12.2012 року №805130000/2012/000847/1 суд вважає, що позивачу підлягає поверненню сума надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 8 027грн.72коп. та ввізного мита у розмірі 787грн.03коп.

Відповідачем - Сумською митницею сам факт сплати позивачем вказаних сум до бюджету та їх розмір в судовому засіданні не заперечувався.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в разі скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та визнання його протиправним і не стягнення коштів з бюджету, що зараховані в бюджет після митного оформлення товарів, не досягаються завдання адміністративного судочинства, оскільки адміністративне судочинство не виконує свою основну функцію - відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Тобто, необхідність стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних платежів розглядається судом як спосіб відновлення прав позивача у випадку скасування рішень митних органів, які впливають на визначення розміру митних платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 8 027грн.72коп. та ввізного мита у розмірі 787грн.03коп.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині також є законними та обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що рішення прийнято на користь позивача, згідно ст. 94 КАС України вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ „Сумихімпром" в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 114грн.70коп. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Державної митної служби України, Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці Державної митної служби України від 06.12.2012 року №805130000/2012/000847/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Воскресенська,7, код ЄДРПОУ 23636315) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 8027грн.72коп. (вісім тисяч двадцять сім грн.72коп.) та суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 787грн.03коп. (сімсот вісімдесят сім грн.83коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача -Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 114грн.70коп. (сто чотирнадцять грн.70коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2013 року.