Постанова № 31923764, 12.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р. Справа № 818/17/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представника позивача - Тур С.М.,

представника відповідача - Іващенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/17/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Конвалія Ш" (далі по тексту - позивач, ТОВ „Конвалія-Ш") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач - Шосткинська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000152341, №0000172341 та №0000831742.

Свої вимоги мотивує тим, що правовідносини з ТОВ "Конвалія" та ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ" мали реальний характер та підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку по вказаним взаємовідносинам за березень-квітень 2012 року. Крім того, видані директору позивача під звіт грошові кошти у сумі 91 725грн.56коп. не підпадають під визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб і не можуть вважатися додатковим благом у розумінні положень п.п.14.1.47 ПК України, оскільки дана сума коштів була спрямована на придбання товариство матеріальних цінностей, використаних в господарській діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі із зазначених вище підстав.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволені позову, пояснивши, що ТОВ „Конвалія-Ш" в порушення п. 198.2, п. 198.3, п.198.4, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4,п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ „Конвалія" та за квітень 2012 року по взаємовідносинах з ПП „„ОККО-НАФТОПРОДУКТ" у розмірі 15 279грн., що призвело до заниження податку на додану вартість. Також позивач не утримав і не перерахував до бюджету за період з 01.01.2012 року до 30.04.2012 року податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 15 483грн.62коп., що є порушенням п.164.2.17 „г" п.164.2 ст. 164 ПК України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Конвалія-Ш" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване виконавчим комітетом Шосткинської міської ради (т.1, а.с.13). Перебуває на податковому обліку в Шосткінській ОДПІ з 10.06.2009 року за №562. Зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 30.06.2009 року №100233095, виданого Шосткинською ОДПІ.

У період з 12.07.2012 року до 20.07.2012 року фахівцями Шосткинської ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ „Конвалія-Ш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року до 30.04.2012 року.

За результатом перевірки Шосткинською ОДПІ. складено Акт від 27.07.2012 року №643/22-005/36080028 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ „Конвалія- Ш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року до 30.04.2012 року (т.1,а.с.14-30).

Згідно висновків Акту перевірки ТОВ „Конвалія Ш" в порушення п. 198.2, п. 198.3, п.198.4, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4,п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ „Конвалія" та за квітень 2012 року по взаємовідносинах з ПП „„ОККО-НАФТОПРОДУКТ" у розмірі 15 279грн., що призвело до заниження податку на додану вартість. Також позивачем порушено вимоги п.п.164.2.17 „г" п.164.2 ст.164 ПК України щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за період з 01.01.2012 року до 30.04.2012 року на загальну суму 15 483грн.62коп.

На підставі висновків Акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 10.08.2012 року №0000152341, яким ТОВ „Конвалія - Ш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 94488грн.00коп., у тому числі: за основним платежем - 62 992грн. та 31 496грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Крім того, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000152341 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13 279 грн. за квітень 2012 року, а також податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000831742 про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 864грн.53коп., у тому числі: за основним платежем - на 15 483 грн.62коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 4380грн.91коп. (т.1, а.с.31-34).

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомленні - рішення винесені відповідачем за результатом аналізу правомірності формування ТОВ „Конвалія-Ш" податкового кредиту з ПДВ за березень-квітень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Конвалія" та ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ".

Так, 28.03.2012 року між ТОВ „Конвалія-Ш" (покупець) та ТОВ "Конвалія" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №5, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця паливні матеріали (дизельне паливо), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати за нього оплату відповідно до умов даного договору (т.1, а.с.95).

Крім того, 26.03.2012 року між ТОВ „Конвалія Ш" (покупець) та ТОВ "Конвалія" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №4, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця паливні матеріали (масло И-40-А), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати за нього оплату відповідно до умов даного договору (т.1, а.с.96).

При цьому, позивачем не надано ні під час перевірки, ні під час судового розгляду письмових заявок для на поставку товару, як передбачено п.2.1 договорів, з ТОВ „Конвалія" (т.1, а.с.95-96).

Письмових договорів між ТОВ „Конвалія Ш" та ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ". на придбання паливно-мастильних матеріалів (бензину А-92, А-95, дизпалива) не укладалося, що не заперечувалося представником позивача у судовому засіданні.

В підтвердження виконання умов даних договорів позивачем суду надано: накладні (т.1, а.с.35-41), приймальні акти №1/03 (т.1, а.с.42), рахунки (т.1, а.с.53-50), податкові накладні (т.1, а.с.69-94), узгодження умов та режиму перевезення небезпечного вантажу (т.1, а.с.100-101,223-226), сертифікати відповідності (т.1, а.с.179-180), свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки (т.1, а.с.221-222), інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.229-236), подорожні листи №35 від 28.03.2012 року та №36 від 29.03.2012 року (т.2, а.с.9-10), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів за травень 2012 року, в яких замовником, автопідприємством та вантажоодержувачем значиться ТОВ „Конвалія-Ш" (а.с.11-20).

Суд погоджується із висновками податкового органу щодо відсутності реального виконання господарських операцій між ТОВ „Конвалія-Ш" та ТОВ „Конвалія", а також між ТОВ „Конвалія-Ш" та ПП „ОККО_НАФТОПРОДУКТ" .

Зокрема, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року було затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі по тексту - Інструкція).

Відповідно до Розділу 1 Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Однак, позивачем не надано до суду належних документів щодо підтвердження вчинення дій та складання документів, передбачених Інструкцією.

Згідно пункту 5.4 розділу 5 Інструкції перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 град.С відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об'ємно-масовим методом.

Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Зазначений журнал на підприємстві відсутній. Також відсутня товарна книга кількісного руху нафтопродуктів, журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів, які свідчать про приймання, зберігання та відпуск відповідних. паливно-мастильних матеріалів.

Пунктом 7.5 Інструкції встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Наявні в матеріалах справи подорожні листи на перевезення нафтопродуктів не є доказом фактичного перевезення нафтопродуктів (т.2, а.с.35-36), оскільки вони лише свідчать про переміщення товару між АЗС, які ТОВ „Конвалія-Ш" орендує для здійснення господарської діяльності, та згідно їх змісту неможливо зробити висновок, що транспортування товару (дизпалива) відбувалося саме з ТОВ „Конвалія".

Суд звертає увагу, що в подорожніх листах відсутня будь-яка інформація щодо транспортування масла И-40-А, придбаного за договором купівлі-продажу №4 від 26.03.2012 року.

Узгодження умов та режиму перевезення небезпечного вантажу (т.1, а.с.100-101,223-226), які, на думку представника ТОВ „Конвалія-Ш", доводять реальність виконання господарських операцій, не підтверджують перевезення нафтопродуктів від контрагентів позивача, оскільки в якості вантажовідправниках у цих документах замість ТОВ „Конвалія" та ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ" вказані інші суб'єкти господарювання.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази транспортування придбаних у ПП „„ОККО-НАФТОПРОДУКТ" паливно-мастильних матеріалів (бензину А-92, А-95, дизпалива), а також акти прийому-передачі нафтопродуктів по кількості та якості.

При цьому, суд погоджується з висновком податкового органу щодо економічно недоцільного переміщення товару, яке слідує з наданих позивачем документів. Так, згідно додатку №2 до акту перевірки 27.07.2012 року №643/22-005/36080028 (т.1, а.с.131-139) протягом однієї доби здійснювалось придбання паливно-мастильних матеріалів, починаючи з 1 години 29 хвилин опівночі до 22 години 58 хвилин, з різницею між наливами пального від декількох хвилин до декількох годин на АЗС, які знаходяться за різним адресами в м. Суми: вул. Роменська,100, вул. Білопільський шлях, 26А та вул. Харківська,79.

Географічне розташування вищезгаданих АЗС, невеликий проміжок часу між наливами пального не великою кількістю за кожен налив, на переконання суду, свідчить про наявність економічно необґрунтованих витрат на транспортні послуги у разі здійснення такого переміщення товару.

Необхідно відмітити, що первинні бухгалтерські документи про використання в господарській діяльності нафтопродуктів, не підтверджують, що господарські операції з подальшої реалізації нафтопродуктів відбувалися саме з товаром, який був придбаний у ТОВ "Конвалія" та ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Відсутність доказів реального вчинення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, прийняв податкові повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000152341, №0000172341 обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно, тому підстави для їх скасування відсутні.

З приводу посилань позивача на неправомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ, що становить 31 496грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 10.08.2012 року №0000152341 (а.с.31) суд вважає необхідним зазначити, що відповідно ч. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки рішення суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001022347 від 17.10.2011 року (т.1, а.с.105), з урахуванням якого на ТОВ „Конвалія-Ш" були накладені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ згідно податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0000152341 (т.1, а.с.31-32), станом на 10.08.2012 року ще не набрало законної сили (т.1, а.с.106-114), то відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції саме у такому розмірі.

Суд не погоджується з твердженнями представника позивача стосовно того, що відповідачем неправомірно враховано зазначене порушення до потворного порушення протягом 1095 днів, з огляду на наступне.

Частина 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначає два кваліфіковані склади правопорушення, передбаченого частиною першою цього пункту. Такою кваліфікуючою ознакою є вчинення тих самих дій протягом 1095 днів повторно, а також втретє та більше. Штраф за вчинення правопорушення повторно встановлений в подвійному розмірі, а за вчинення правопорушення втретє та більше - в потрійному розмірі штрафу, передбаченого за вчинення такого правопорушення вперше.

Суд зауважує, що застосовування зазначеної норми не залежить від того, чи є раніше нараховане контролюючим органом податкове зобов'язання узгодженим чи ні, а при застосуванні подвійного розміру штрафу враховується вчинення платником податків тих самих дій протягом 1095 днів повторно.

Оцінюючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 №0000831742. , яким позивачу донарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 15 483 грн.62 копт та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4380грн.91 коп. (т.1, а.с.34), суд керується наступними нормами податкового законодавства.

Відповідно до п. 164. 1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 163.1.1 п. 163 1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (абз. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Підставою донарахування позивачеві сум податку з доходів фізичних осіб слугувало те, що під час перевірки правильності оформлення авансових звітів встановлено, що при поданні директором ТОВ „Конвалія-Ш" Туром С.М. авансових звітів про витрачені суми покривалися витрати за придбані товари (послуги) по взаємовідносинам з підприємством - ПП „ОККО-НАФТОПРОДУКТ", фінансово-господарські відносини з яким не знайшли підтвердження, а тому вказані суми є доходом зазначеного працівника та підлягають відповідно оподаткуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „Конвалія -Ш" неправомірні, необґрунтовані, документально непідтверджені, отже не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвалія-Ш" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2012 року №0000152341, №0000172341 та №0000831742 -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2013 року.