Справа № 752/2487/13-ц
Провадження №: 2/752/1774/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Пасинок В.С.,
при секретарі - Тасенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И В:
у лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу витрат, понесених в зв'язку зі сплатою страхового відшкодування, в сумі 10 423,92 грн. та судового збору в розмірі 229,40 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 11 серпня 2011 року по вул. Ботанічній в с. Глеваха Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1 та «Opel» державний номерний знак НОМЕР_2.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року винним у скоєнні вказаної ДТП визнаний водій автомобіля НОМЕР_2 - відповідач ОСОБА_1, дії якого, що виразились у порушенні вимог п. п. 13.1, 2.10 ПДР, призвели до пошкодження транспортних засобів.
Транспортний засіб відповідача, а саме: автомобіль НОМЕР_2, застрахований СТзДВ «Гарантія» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № АА/0225075.
24 травня 2012 року, керуючись положеннями законодавства про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, умовами укладеного з відповідачем договору, на підставі заяви потерпілої особи - водія автомобіля НОМЕР_1 про настання страхового випадку, страхового акту № 982-ЦВ/2011 від 21 листопада 2011 року, страховиком було сплачено останньому грошові кошти у розмірі 10 423,92 грн.
З огляду на викладене, посилаючись на те, відповідач після дорожньо-транспортної пригоди залишив місце пригоди, не повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, та на норми ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» й ст. 993 ЦК України, на підставі ст. 1191 ЦК України просив стягнути на користь СТзДВ «Гарантія» з ОСОБА_1 витрати, понесені в зв'язку зі сплатою страхового відшкодування, в сумі 10 423,92 грн. та судовий збір в розмірі 229,40 грн.
В ході подальшого розгляду справи позивач, окрім вказаного, також проси стягнути з відповідача 420,00 грн., сплачених за подання оголошення у пресі.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В останній також зазначив про те, що обґрунтування позову та уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач, який повідомлявся в установленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи, в тому числі й через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» № 102 (4988) від 08 червня 2013 року, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 51-54).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що 11 серпня 2011 року по вул. Ботанічній в с. Глеваха Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1 та «Opel» державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 9-10).
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року винним у скоєнні вказаної ДТП визнаний водій автомобіля НОМЕР_2 - відповідач ОСОБА_1, дії якого, що виразились у порушенні вимог п. п. 13.1, 2.10 ПДР, призвели до пошкодження транспортних засобів (а.с 11).
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже, з огляду на викладене та враховуючи, що вищевказана постанова суду на даний час не скасована і набрала чинності, суд дійшов до висновку про те, що СТзДВ «Гарантія» звільнена від доказування обставин події, що стала приводом для звернення до суду з цим позовом.
Згідно звіту № 00637 від 05 вересня 2011 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, розмір останнього склав 10 423,92 грн. (а.с. 12-21).
Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 - відповідача ОСОБА_1, була застрахована СТзДВ «Гарантія» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого полісом № АА/0225075 (а.с. 6).
Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На виконання положень зазначеного закону, на підставі звіту № 00637 від 05 вересня 2011 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі заяви потерпілої особи - водія автомобіля НОМЕР_1 про настання страхового випадку, страхового акту № 982-ЦВ/2011 від 21 листопада 2011 року, СТзДВ «Гарантія» 24 травня 2012 року було сплачено останньому грошові кошти у розмірі 10 423,92 грн. (а.с. 7-8, 22, 23).
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. ст. 257, 261 ЦК України).
За регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається з моменту виконання основного зобов'язання, а переміна осіб в зобов'язанні не спричинює зміну термі ну позовної давності (ч. 6 ст. 261, ст. 262 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не був пропущений строк для пред'явлення, і вимоги останнім до відповідача пред'явлені в межах строку позовної давності.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того, в ході розгляджу справи встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2011 року, водій ОСОБА_1 після зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 місце дорожньо-транспортної пригоди залишив. До того ж, як встановлено судом, про настання страхового випадку ОСОБА_1 страховика - СТзДВ «Гарантія» не повідомив.
Відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником; г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підп. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 цього Закону; тощо.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збитки.
Відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, сторони мають рівні права щодо надання доказів, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач повідомлявся про необхідність сплати суми, про яку мова йшла вище, суд дійшов до висновку про те, що позивач належним чином довів свої позовні вимоги, в зв'язку з чим вони підлягають задоволенню (а.с. 24-27).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 229,40 грн. (а.с. 5).
До того ж, в ході розгляду справи встановлено, що за публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 позивачем було сплачено 420,00 грн. (а.с. 48).
Отже, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, вказані суми підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 22, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, -
в и р і ш и в:
позов страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Віліна АР Крим, проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4 (7 поверх), код ЄДРПОУ 21130899, р/р 26504010112600 в ВАТ КБ «Південкомбанк» у м. Донецьку, МФО 335946) страхове відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 10 423 (десять тисяч чотириста двадцять три) грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Віліна АР Крим, проживаючого у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (03067, м. Київ, бул. І. Лепсе, 4 (7 поверх), код ЄДРПОУ 21130899, р/р 26504010112600 в ВАТ КБ «Південкомбанк» у м. Донецьку, МФО 335946) судові витрати - судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп., за подання оголошення 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Пасинок
Судове рішення № 31923728, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 13.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/2487/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: