Справа № 2517/8185/2012 Провадження № 22-ц/795/1073/2013 Головуючий у I інстанції -Ільченко О. І. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Мамонової О.Є.,
суддів: Губар В.С., Шемець Н.В.,
при секретарях: Халимон Т.Ю., Примачок Ю.О.
з участю: позивача ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, треті особи без самостійних вимог: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради, управління Держкомзему у м. Прилуки, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
В С Т А Н О В И В:
Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 березня 2013 року, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та ухвалення з порушенням норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення варіантів порядку користування сторонами земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 та НОМЕР_1 у відповідності до часток кожного із власників у праві власності на житло з надвірними будівлями, в основу якої, щодо розміру земельної ділянки, лягла земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні, а вже після проведення експертизи було витребувано із Прилуцького МБТІ рішення про виділення земельної ділянки із зазначенням, що раніше будинок мав нумерацію АДРЕСА_1. В апеляційній скарзі вказується, що з інвентаризаційної справи, витребуваної місцевим судом, можливо встановити, що станом на 1954 рік нумерація будинку зазначена як будинок № 62, якому при виділенні землі поквартально була виділена земельна ділянка у розмірі 1617,00 кв. метрів, а вже в період з 1954 року по 1959 рік відбулась перенумерація будинків з № 62 на НОМЕР_2, що підтверджують додатки, які додані до апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені вимоги є передчасними, оскільки у позивача та у сторін відсутнє право коритсування спірною земельною ділянкою.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він повністю ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Судом по справі встановлено, що сторони є співвласниками двох житлових будинків НОМЕР_2 та АДРЕСА_1, згідно довідки КП «Прилуцьке МБТІ» № 154 від 01 березня 2013 року (а.с. 110).
Будинок АДРЕСА_2 складається з трьох ізольованих квартир. Сторони по справі є мешканцями вказаного будинку. Зазначені квартири первісно набуті у власність у порядку приватизації.
На даний час: квартира № 1 належить відповідачу ОСОБА_15 на підставі дублікату договору купівлі-продажу від 11 червня 2007 року; ОСОБА_1; ОСОБА_17; ОСОБА_18 є співвласниками квартири №2 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 11 січня 2000 року; квартира № 3 належить ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу від 08 квітня 2005 року.
Будинок АДРЕСА_1 складається з чотирьох ізольованих квартир, які також набуті у власність у порядку приватизації.
Квартира № 1 належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 жовтня 2000 року; ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12та ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 27 серпня 2002 року належить квартира № 2; квартира № 3 належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11 березня 2006 року; квартира № 4 належить ОСОБА_19 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 грудня 2002 року.
Таким чином, за своїм статусом будинки НОМЕР_2 та АДРЕСА_1 є багатоквартирними будинками.
Відповідно до ст. 42 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Визначення поняття «прибудинкової території» міститься в ст. 1 Закону України від 29 листопада 2001 року "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якого - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
При цьому під прибудинковою територією слід розуміти встановлену містобудівною документацією земельну ділянку багатоквартирної несадибної житлової забудови, необхідну для розміщення й обслуговування жилого будинку та пов'язаних із ним господарських і технічних будівель і споруд, тобто нею є територія під жилим будинком, проїзди та тротуари, озеленені ділянки, ігрові майданчики, майданчики для відпочинку, занять спортом, тимчасового зберігання автомобілів мешканців будинку, для господарських цілей та інші території, пов'язані з утриманням і експлуатацію будинку.
Розміри та конфігурація земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ч. 4 ст. 42 ЗК України).
Виходячи з того, що спірна земельна ділянка є саме прибудинковою територією до будинків №№ НОМЕР_2, АДРЕСА_1, вона не є спільною власністю громадян - власників квартир у будинку, і можливість передачі такої земельної ділянки у власність чи у користування окремим громадянам законом не передбачена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги щодо нумерації та перенумерації будинків, які розміщені на спірній земельній ділянці, та виділення земельної ділянки під вказані домоволодіння в 1954 році апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони ніяким чином не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 31923166, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 17.06.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2517/8185/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: