Рішення № 3192314, 02.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа № 6/239

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом

Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства “Рубіжнетеплокомуненерго”Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства “Рубіжанський картонно –тарний комбінат”,

м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 214 698 грн. 64 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Тоцький А.І., дов. № 1 від 29.02.08;

від відповідача –Кальонов Є.А., дов. № 09/36 від 04.01.08;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманої теплової енергії в сумі 214 698 грн. 64 коп.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за яким останній зазначає, що вказані у позовній заяві доводи позивача щодо порушення його прав є необґрунтованими, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в період з 25.11.05 по 31.01.08 КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго»здійснювало постачання теплової енергії для опалення приміщень, які належать відповідачу та знаходяться за адресою –м. Рубіжне, Луганської області, вул. Менделєєва, буд. 65 (магазин, окрема будівля), та будинки № 61 і 63 (приміщення, які розташовані в багатоквартирних житлових будинках).

З метою врегулювання питань, щодо постачання теплової енергії, на підставі Закону України «Про теплопостачання»позивач неодноразово пропонував відповідачу укласти відповідний договір, але відповідач ухилявся від його укладання і такий договір було укладено лише на 2008 рік. Факт постачання теплової енергії на думку позивача підтверджується актами включення та відключення до систем опалення виставленими рахунками та іншими матеріалами.

Оскільки повернути безпідставно набуту теплову енергію неможливо, позивач, з посиланням на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України просить суд стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманої теплової енергії, яка надавалася останньому в період з 25.11.05 по 31.01.08 в сумі 214 698 грн. 64 коп.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, вказаних у відзиві та просить відмовити у задоволенні позову.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно зі ст.1212 ЦК України особа, яка одержала майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. В той же час особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстави, за якими воно було отримано, з часом відпали.

Згідно ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач користується приміщенням розташованим за адресою –м. Рубіжне, Луганської області, вул. Мендєлєєва, б. 65 (магазин) загальна площа 1712,9 кв.м, площа опалення –1131,7 кв.м, приміщенням по вул. Мендєлєєва, буд. 61 та приміщенням за адресою вул. Менделєєва, б.63.

Відповідно до акту на включення опалення від 25.11.05 позивачем здійснювалося постачання теплової енергії відповідачу за адресами –м. Рубіжне, Луганської області, вул. Менделєєва, б. 65 (магазин) і будинок № 61 (приміщення, вбудоване в житловий будинок).

Згідно акту на відключення опалення від 14.04.06 вказані об’єкти відповідача були відключені від опалення.

Окрім цього, за листом від 11.05.06 № 12/3602 на ім’я міського голови відповідач підтвердив отримання тепла від міської котельні та зобов’язався здійснити оплату наданих послуг шляхом заліку.

Разом з цим, позивачем виставлялись рахунки відповідачу за грудень 2005 року –січень, квітень 2006 року, які відповідачем отримані але не оплачені.

Також, згідно акту включення опалення від 23.10.06 об’єкти відповідача розташовані за адресою: вул. Менделєєва, будинки 61, 63, були підключені до опалення, а згідно акту від 14.04.06 - відключені.

З метою отримання коштів за поставлений теплоносій за жовтень, листопад - грудень 2006 року, січень –квітень 2007 року, позивач також виставляв відповідачу рахунки, які останнім отримані, але не оплачені.

В той же час, за актом від 15.10.07 об’єкти відповідача були підключені до опалення і відключені за актом від 09.04.08. За період жовтень 2007 - січень 2008 виставлялись рахунки на оплату, які відповідачем отримані та не оплачені.

За розрахунком позивача відповідач спожив теплову енергію в період з 25.11.05 по 31.01.08 у кількості 388, 63 Гкал. Вартість спожитої тепловою енергії позивач розрахував на підставі тарифу затвердженого рішеннями Рубіжанської міської ради № 23/4 від 25.07.07, № 40/7 від 24.09.08 у розмірі 552 грн. 45 коп. за 1 Гкал. За розрахунком позивача, загальна вартість поставленої та не оплаченої теплової енергії складає 214 698 грн. 64 коп.

За актом звірення рахунків від 25.02.09 відповідач визначив що, за вказаний період ним було спожито теплової енергії у кількості 389, 12 Гкал. на суму 143 626 грн. 74 коп., тобто по тарифу 246 грн. 52 коп. за 1 Гкал. до жовтня 2007 року, а з жовтня 2007р по 552 грн. 40 коп. Такий розрахунок відповідача є не правомірним та суперечить нормам діючого законодавства.

Приймаючи до уваги матеріали справи, та наведені вище обставини, а також те, що відповідач фактично не має можливості повернути спожиту теплову енергію, слід визначити, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України судові витрати у вигляді держмита в сумі 2 146 грн. 98 і на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача.

Разом з цим, згідно Декрету КМУ «Про державне мито»позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 154 від 05.12.08 державне мито у сумі 0, 01 грн.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката слід вказати на таке.

Згідно ст. 44 ГПК України судовими витратами є витрати із сплати державного мита, послуг адвоката, витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та інші.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом Спепанцовим В.Є. (свідоцтво № 891 від 19.06.08) було укладено договір № 1 про надання правової допомоги від 10.11.08 за яким позивач доручає, а адвокат бере на себе зобов’язання надати правову допомогу з приводу стягнення з відповідача вартості теплової енергії для опалення об’єктів останнього розташованих за адресою м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделєєва, б. 61, 63, 65. Позивач та адвокат узгодили, що вартість наданих послуг складає 5 тис. грн. Відповідно до видаткового касового ордену № 60 від 06.02.09 позивач передав адвокату зазначені кошти.

Статтею 627 ЦК України встановлена свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання адвокатських послуг укладений між КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» і адвокатом є обов’язковим лише для цих сторін, як укладений на прийнятних для них умовах, у тому числі щодо ціни послуг адвоката. Але сплачена позивачем за цим договором сума не може бути автоматично віднесена на рахунок іншого суб’єкта господарювання.

Суд вважає, що заявлена до стягнення сума на оплату послуг адвоката не співзміряється з обсягом наданих адвокатом послуг, характером спору та нічім не обґрунтована і не підтверджена.

З урахування викладеного, суд вважає, що відповідно до статей 44, 49 ГПК України відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного ст.ст. 1212, 1213 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рубіжанський картонно –тарний комбінат», м. Рубіжне, Луганської області, вул. Менделеєва, б. 67, код 01882551, на користь:

- Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго», м. Рубіжне, Луганської області, вул. Іванова, б. 157, код 33515421, вартість безпідставно отриманої теплової енергії у розмірі 214 698 грн. 64 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 146 грн. 98 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп. та на оплату послуг адвоката в сумі 1 500 грн. 00 коп.

3. Повернути КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго»з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 154 від 05.12.08 державне мито у сумі 0, 01 грн. Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 05.03.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть