Ухвала суду № 31922980, 19.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року м. Київ К/9991/51392/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХАРТРОН»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року

у справі № 2а-13107/10/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства «ХАРТРОН» (далі - позивач, ВАТ «ХАРТРОН»)

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «ХАРТРОН» звернулось у жовтні 2010 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Харкова, та з урахуванням уточнень до позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001952302/3 від 25.10.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року скасована та прийнята нова постанова, якої в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст. 3, ст. 4, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач своїх заперечень на касаційну скаргу до суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на належного відповідача Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини фактичні справи.

ДПІ у Київському районі м. Харкова з 26.02.2010 року по 26.03.2010 року була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «ХАРТРОН» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено акт №1623/235/14313062 від 02.04.2010 року.

В ході перевірки були встановлені порушення ст. 3, ст. 4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 та 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з урахуванням змін та доповнень (далі - Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податку на додану вартість, всього у сумі 370 495 грн. та завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року в сумі 24 968 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001312302 від 15.04.2010 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 555 743 грн. (основний платіж - 370 495 грн., штрафна (фінансова) санкція - 185 248 грн).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та 21.04.2010 року звернувся зі скаргою до ДПІ у Київському районі м. Харкова. Листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.05.2010 року за № 10295/10/23-506 було внесено зміни до акту перевірки, в зв'язку з допущеними арифметичними помилками, а саме виправлено суму заниження податку на додану вартість на 376 415 грн. та виправлено суму залишку від'ємного значення на 25 020 грн.

Листом ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.05.2010 року № 10296/10/23-506 було виправлено суми в податковому повідомленні-рішенні № 0001312302 від 15.04.2010 року, а саме виправлено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 537 503 грн. (основний платіж - 358 335 грн., штрафна (фінансова) санкція - 179 168 грн).

Рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова від 31.05.2010 року за № 10953/10/25-020 було залишено без задоволення скаргу ВАТ «ХАРТРОН», а податкове повідомлення-рішення № 0001312302 від 15.04.2010 року, з урахуванням листа ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.05.2010 року № 10296/10/23-506, без змін та винесено податкове повідомлення-рішенння від 03.06.2010 року № 00013123020/1, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 537 503 грн. (основний платіж - 358 335 грн., штрафна (фінансова) санкція - 179 168 грн).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень та звернувся зі скаргами до Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової адміністрації України, які своїми рішеннями залишили без змін податкові повідомлення-рішення, а скарги позивача без змін. Також податковими органами були 06.08.2010 року та 25.10.2010 року відповідно винесенні податкові повідомлення-рішення № 00013123020 з дробом 2 та дробом 3, якими було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 537 503 грн. (основний платіж - 358 335 грн., штрафна (фінансова) санкція - 179 168 грн).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції не обґрунтованим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову повністю, виходив з наступного.

Судами встановлено, що ВАТ «ХАРТРОН» здійснює проектні роботи систем автоматичного управління складних динамічних об'єктів ракетно-космічної, авіаційної, корабельно-будівної та інших галузей промисловості; надання послуг з обслуговування об'єктів автономної енергетики (проектування, виготовлення, збут, постачання, введення в експлуатацію та супроводження комплексної системи діагностики АЕС, а також підсистем моніторингу та діагностики основного технологічного обладнання енергоблоків АЕС).

Крім цього, судами встановлено, що позивач в ході своєї господарської діяльності у перевіряємому періоді здійснював операції: які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%; які не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість згідно з пп. 3.2.1, 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифіката, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи. а також корпоративні права виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності і управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Відповідно до пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР не є об'єктом оподаткування операції з: виплат у грошовій формі заробітної платні (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих. що надаються у майновій формі), виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Відповідно до пп. 5.1.22 п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону звільняються від оподаткування операції з: оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки податковий орган зазначив, що якщо придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні, то ВАТ «ХАРТРОН» проводився розрахунок частки використання товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях наступним чином: сума ПДВ у складі вартості таких товарів помножувалася на коефіцієнт = з/пл. по замовленням без врахування з/пл. по бюджетним замовленням / загальну з/пл.

Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, то до складу податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в порушення ст. ст. 3, 4 Закону № 168/97-ВР позивачем завищено суму задекларованих показників у рядку 8 Декларацій «Коригування на основі попередніх звітних періодів» всього в сумі 109 357 грн.

Судом апеляційної інстанції досліджена повнота визначення податкового кредиту за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року та встановлено його завищення всього на суму 504 820 грн. у зв'язку з порушенням позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Судами встановлено, що ВАТ «ХАРТРОН» мало взаємовідносини з ВАТ «Південспецбуд», у зв'язку із чим до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді позивачем віднесені суми ПДВ робіт по «ремонту дорожнього покриття (благоустрій) в районі прохідної ВАТ «ХАРТРОН» по вул. Ак.Проскури, 1 в м. Харкові», відповідно договору № 40 від 03.06.2008 року та робіт по «ремонту дорожнього покриття та заміну бордюрів в районі прохідної ВАТ «ХАРТРОН» по вул. Ак.Проскури, 1 в м. Харкові», відповідно до додаткових угод № 1 від 11.06.2008 року та № 2 від 20.06.2008 року до договору № 40 від 03.06.2008 року. Виписані податкові накладні на загальну суму 34 853,00 грн. віднесено до складу податкового кредиту червня та вересня 2008 року.

Судом апеляційної інстанцій досліджені вищевказані документи та встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ по послугам (ремонт дорожнього покриття, що проведений на земельній ділянці, яка не належить платнику податків) у розмірі 34 853 грн.; по товарам (чай, цукерки, кава, порошок пральний - постачальники ТОВ Фірма «Пранк» та ПП «Аврора») у розмірі 226 грн.

Відповідно до пп 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачає, якщо платник податків придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що ВАТ «ХАРТРОН» у порушення вищезазначених приписів неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по послугам, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а саме дорожнє покриття щодо якого проводилися ремонтні роботи не обліковується на балансі підприємства, а лише ремонтувалося в порядку благоустрою території.

Крім того, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що до складу податкового кредиту позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ по податковим накладним, які заповнені з порушенням встановленого порядку (невірно вказано адресу покупця) у розмірі 746 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити вказані окремими строками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виски податкової накладної; в) повну або скорочену назву, вказану в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої в якості платника податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місцезнаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої в якості платника податку на додану вартість; є) опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість; ж) повну або скорочену назву, вказану в статутних документах отримувача; з) ціну поставки без врахування податку; і) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; к) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР при порушенні постачальником товарів (робіт, послуг) порядку заповнення податкової накладної покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум такого податку до складу податкового кредиту. Але, судом встановлено, що ВАТ «ХАРТРОН» заяву зі скаргою на постачальника до податкових декларацій по ПДВ за відповідні періоди не надавало, чим порушило порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, що було доведено в суді апеляційної інстанції.

Також, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що до складу податкового кредиту неправомірно включено вся сума сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), що приймають участь в оподатковуваних операціях, в результаті чого завищена сума податкового кредиту у розмірі 474 965 грн.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, якщо придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, то до складу податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.

Розподіл зазначених сум податку на додану вартість відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20% та 0% у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному звітному періоді (без врахування податку на додану вартість.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанціїнорм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ХАРТРОН» - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 року у справі № 2а-13107/10/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько