Ухвала суду № 31922487, 13.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ К-37202/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010

у справі № 2а-12818/09/2670

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування

штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Солекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва в якому просить визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Солекс» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «Солекс».

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області проведена виїзна перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності за адресою: м. Харків , станція метро Ак. Барабашова.

За результатами перевірки складено Акт від 08.05.2009 року № 0489/26/57/23/24102644 яким виявлені порушення Приватного підприємства «Солекс» п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункових операцій при наданні послуг у сфері грального бізнесу з використанням 13 (тринадцяти) гральних автоматів проведені без застосування зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) гральних автоматів.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0002772330 від 29.05.2009, яким потановлено рішення про застосування до Приватного підприємства «Солекс» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4420,00 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(далі -Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів - з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач використовував гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи, що ним не заперечується. Використання позивачем РРО типу Міні-600-02МЕ від РРО, який включений до Державного реєстру наказом ДПА, не забезпечувало фіскалізацію кожного грального автомата

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки, на момент проведення перевірки в травні 2009 року комп'ютерно-касову систему «Фіскал» включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то вина позивача в порушенні ним вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР має місце.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-12818/09/2670 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 у справі № 2а-12818/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко