Постанова № 31922383, 17.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 5008/1115/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. у справі № 5008/1115/2012 господарського суду Закарпатської областіза позовомПрокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України, 2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я"простягнення збитків в сумі 872 887,98 грн.за участю представників:

прокуратури: Гудименко Ю.В.

позивача-1: не з'явився

позивача-2: Коротун О.М.

відповідача: Олійник Р.Б.

в с т а н о в и в :

Прокурор Голосіївського району міста Києва звернувся до господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (надалі - ПАТ "АКБ "Київ") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" (надалі - ТОВ "Сузір'я") про стягнення 872 887,98 грн. збитків, заподіяних ПАТ "АКБ "Київ" внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 р. Позовні вимоги мотивовані нормами ст. 22 ЦК України, ст. ст. 193, 224 ГК України, ст. ст. 11, 12, 16, 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.01.2013 р. (суддя Ремецькі О.Ф.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Сузір'я" на користь ПАТ "АКБ "Київ" 571 581,86 грн. збитків, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю завдання відповідачем збитків ПАТ "АКБ "Київ" у вигляді виплати коштів довірителям внаслідок неперерахування коштів, необхідних для виплати довірителям на письмову вимогу управителя (банку). Разом з тим, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що строк позовної давності по вимозі про перерахування коштів для розрахунку з довірителем Грубим Ф.В. сплив 26.12.2011 р. (з моменту настання обов'язку відповідача перерахувати кошти банку для розрахунку з вказаним довірителем), при цьому позов заявлено 22.10.2012 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. (судді Зварич О.В., Хабіб М.І., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Сузір'я" на користь ПАТ "АКБ "Київ" збитків в розмірі 301 306,12 грн., прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Сузір'я" на користь ПАТ "АКБ "Київ" збитки в розмірі 301 306,12 грн.; в іншій частині рішення залишено без змін.

Позиція суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що прокуратурою не пропущено передбачену ст. 257 ЦК України позовну давність, оскільки у ПАТ "АКБ "Київ" право на відшкодування понесених збитків виникло з дати виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.01.2011 р., тобто з 16.01.2012 р., коли було сплачено грошові кошти довірителю Грубому Ф.В. згідно платіжного доручення № 34505.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ТОВ "Сузір'я" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Закарпатської області від 30.01.2013 р. залишити в силі.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2 та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.04.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "Київ" (надалі - АКБ "Київ"), правонаступником якого є ПАТ "АКБ "Київ" (управитель) та ТОВ "Сузір'я" (забудовник) укладено договір про організацію спорудження об'єкта будівництва (надалі - Договір) на підставі Правил фонду фінансування будівництва, затверджених Рішенням Правління АКБ "Київ".

Згідно з п. 1.1 Договору управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику збудувати належної якості багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Климпуша (об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям фонду фінансування будівництва (надалі - ФФБ) у власність у встановлені в цьому договорі строки та на умовах, визначених Правилами ФФБ, а управитель зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

Забудовник, відповідно до п. 1.4 Договору, зобов'язаний своєчасно збудувати та ввести в експлуатацію незалежно від обсягу фінансування об'єкт будівництва та передати довірителям, що відповідно до Правил ФФБ набули статусу інвесторів та мають право на отримання у власність закріпленого за ними об'єкта інвестування, об'єкти інвестування у відповідності до цієї угоди та Правил ФФБ.

Фінансування спорудження об'єкта будівництва здійснюється управителем за рахунок коштів ФФБ, крім коштів оперативного резерву (10% від ФФБ) в порядку, встановленому цим договором (п. 1.5 Договору).

При укладенні договору сторони дійшли згоди (п. 1.8 Договору), що початком спорудження об'єкта будівництва є квітень 2007 року, введення об'єкта будівництва в експлуатацію - червень 2008 року, дата передачі об'єктів інвестування довірителям під заселення - грудень 2008 року.

Відповідно до п. 2.8 Договору управитель формує оперативний резерв в розмірі 10% від суми грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з довірителями договорами про участь у ФФБ.

Пунктом 3.3.10 Договору передбачено, що у випадку недостатності грошових коштів оперативного резерву для виплати довірителям та у випадках зменшення обсягу підтвердженого замовлення внаслідок відмови довірителя від участі у ФФБ, а також в інших випадках, встановлених Правилами ФФБ та укладеними договорами про участь у ФФБ, на першу письмову вимогу управителя, в термін не пізніше 10 банківських днів з дати отримання від Управителя офіційного листа забудовник зобов'язаний перерахувати на рахунок ФФБ грошові кошти в необхідному обсязі.

Сторони зобов'язані виконувати умови цього договору належним чином в порядку та в строки, встановлені цим договором (п. 3.5 Договору.)

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ управитель здійснює в межах фактично отриманих від довірителів в управління грошових коштів, за винятком сум оперативного резерву, який формується управителем у розмірі, визначеному п. 2.8 цього Договору. Управитель не пізніше ніж через 5 днів після отримання коштів від довірителя перераховує їх забудовнику, якщо немає іншої письмової домовленості між сторонами, за винятком суми, що зараховується до оперативного резерву. Управитель зараховує до оперативного резерву не більше, ніж 10% від суми фактично отриманих від довірителів коштів.

Згідно з п. 5.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та законодавством України.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Відносини між сторонами припиняються після виконання усіх зобов'язань перед довірителями (п. 7.1 Договору).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що договір про організацію спорудження об'єкта будівництва від 20.04.2007 р. підписано сторонами та скріплено печатками, отже сторонами погоджено всі істотні умови даного договору.

Відповідно до п. 2.5 Правил ФФБ виду А, затверджених рішенням Правління АКБ "Київ" від 21.03.2007 р., управитель для виконання своїх зобов'язань перед довірителями ФФБ формує на рахунку ФФБ оперативний резерв за рахунок частини коштів довірителів, залучених до ФФБ.

Згідно з п. 3.5 Правил ФФБ для досягнення визначеної довірителями мети управління коштами ФФБ управитель, в порядку та в строки, встановленні у договорі про організацію спорудження об'єкта будівництва, перераховує забудовнику не менше ніж 90% від залучених в управління коштів довірителів. Решту грошових коштів, але не більше ніж 10% від залучених в управління коштів довірителів, управитель спрямовує на формування оперативного резерву. Кошти оперативного резерву залишаються в управлінні управителя та використовуються, зокрема, для виплати довірителям на їх вимогу коштів з ФФБ на умовах Правил ФФБ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов Договору управитель (ПАТ "АКБ "Київ") з метою залучення коштів для будівництва уклав договори про участь у ФФБ та додаткові угоди до них, зокрема, з наступними довірителями: Яцківим І.І. (договір № 05/2007 від 29.11.2007 р.), Грубим Ф.В. (договір № 13/2008 від 07.02.2008 р.); Стойкою О.М. (договір № 11/2008 від 31.01.2008 р.), згідно з якими управитель прийняв кошти до ФФБ в довірче управління з подальшим використанням їх відповідно до Правил ФФБ.

У відповідності до п. 2.2.2 вказаних договорів про участь у ФФБ довіритель має право, зокрема, відмовитись від участі у ФФБ шляхом розірвання договору про участь у ФФБ та отримати кошти в сумі, що відповідає вартості закріплених за ним вимірних одиниць об'єкта інвестування за ціною на день подання заяви про відмову від участі у ФФБ, але не менше суми коштів, внесених довірителем до ФФБ.

Судами було з'ясовано, що довірителі виконали свої зобов'язання, передбачені умовами вищезазначених договорів про участь у ФФБ щодо внесення грошових коштів у відповідності з погодженими сторонами графіками, а управителем використано за цільовим призначенням отримані від довірителів кошти, які сплачено на вказаний у договорах рахунок ФФБ. ТОВ "Сузір'я", в свою чергу, свої зобов'язання щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва в червні 2008 року не виконало.

У зв'язку з викладеним довірителі Яцків І.І., Стойка О.М. та Грубий Ф.В. звернулись до ПАТ "АКБ "Київ" з заявами про розірвання договорів про участь у ФФБ та вимогами про повернення внесених ними коштів.

ПАТ "АКБ "Київ", у зв'язку з відсутністю грошових коштів в оперативному резерві для їх повернення довірителям, звертався до ТОВ "Сузір'я" з листами щодо повернення коштів для виконання зобов'язань перед довірителями, а саме: листом № 06-08/1485 від 12.12.2008 р. щодо повернення коштів для розрахунку з Грубим Ф.В.; листом № 16-02/605 від 11.01.2011 р. - з Яцківим І.І.; листом № 16-02/1436 від 11.04.2011 р. - з Стойкою О.М.

В порушення зобов'язань за Договором та Правил ФФБ ТОВ "Сузір'я" грошові кошти для їх повернення довірителям ПАТ "АКБ "Київ" не перерахував. З огляду на дане, довірителі Яцків І.І., Стойка О.М. та Грубий Ф.В. звернулись до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовами про розірвання договорів про участь у ФФБ та повернення коштів.

В результаті розгляду вказаних позовних заяв рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області частково задоволено позови Яцківа І.І., Стойки О.М. та Грубого Ф.В. Зазначені рішення набрали законної сили після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як встановлено судами, ПАТ "АКБ "Київ" виконало зазначені рішення, у зв'язку з розірванням договорів про участь у ФФБ сплатило: на користь Яцківа І.І. - 397 034,39 грн., на користь Стойки О.М. - 174 547,57 грн. та на користь Грубого Ф.В. - 301 306,12 грн.

Підставою для звернення прокуратури з позовом до суду стало невиконання ТОВ "Сузір'я" своїх зобов'язань за Договором щодо перерахування грошових коштів на рахунок ФФБ для розрахунку з довірителями Яцківим І.І., Стойкою О.М. та Грубим Ф.В., внаслідок чого ПАТ "АКБ "Київ" завдано збитків на загальну суму 872 887,98 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини між забудовником, управителем та довірителями є Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю.

За приписами ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" Правила фонду (Правила ФФБ, Правила ФОН) - система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам цього Закону.

Як було встановлено судами, 21.03.2007 р. позивачем і відповідачем погоджено та затверджено Правила Фонду фінансування будівництва виду А багатоповерхового житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Клімпуша. На підставі вказаних Правил ФФБ 20.04.2007 р. між АКБ "Київ" (управитель) та ТОВ "Сузір'я" (забудовник) укладено договір про організацію спорудження об'єкта будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" в редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами, управитель укладає із забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду.

Приписами ч. 2 ст. 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" на управителя ФФБ покладено обов'язок при відкріпленні від довірителя об'єкта інвестування виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначених Правилами фонду.

Управитель ФФБ при здійсненні управління ФФБ, згідно з ч. 16 ст. 11 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", не несе відповідальності власним майном за виплату коштів довірителю ФФБ в разі його відмови від участі у ФФБ виду А, якщо управитель ФФБ дотримався встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання довірителем коштів з ФФБ на вимогу довірителя.

В той же час, відповідно до ч. 11 ст. 16 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво, забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Сузір'я", в порушення зобов'язань за Договором та зазначених вимог законодавства, кошти, необхідні для повернення довірителям, ПАТ "АКБ "Київ" не перерахувало.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Нормами ч. 2 ст. 224 ГК України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що позивачем належним чином доведено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у неперерахуванні необхідних для виплати довірителям коштів, наявність причинного зв'язку між такою поведінкою відповідача та заподіяними позивачу збитками у вигляді виплати коштів довірителям за рішеннями суду.

Щодо застосування судами попередніх інстанцій норм глави 19 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.

Положення ст. 257 ЦК України визначають, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судами встановлено, що рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.01.2011 р., яке було частково змінене рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.04.2011 р., про стягнення з ПАТ "АКБ "Київ" на користь довірителя Грубого Ф.В. 301 306,12 грн., ПАТ "АКБ "Київ" виконало 16.01.2012 р. (платіжне доручення № 34505 від 16.01.2012 р.).

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення з ТОВ "Сузір'я" саме збитків, заподіяних ПАТ "АКБ "Київ" внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за Договором. Підставою позову є норми ст. 22 ЦК України, ст. ст. 193, 224 ГК України та ст. ст. 11, 12, 16, 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

З огляду на дане, враховуючи, що у ПАТ "АКБ "Київ" право на відшкодування понесених ним збитків виникло саме з дня сплати ним грошових коштів на користь довірителя Грубого Ф.В. на виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.01.2011 р., тобто з 16.01.2012 р., колегія суддів вважає вірним висновок апеляційного господарського суду про звернення прокурора з позовом до суду в межах встановленого законом строку позовної давності.

В той же час, висновок місцевого господарського суду про початок перебігу позовної давності у даному спорі з 26.12.2008 р. є безпідставним та необґрунтованим.

Враховуючи дане, а також наведені вище норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Сузір'я" на користь ПАТ "АКБ "Київ" збитків в розмірі 301 306,12 грн. та необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 р. у справі № 5008/1115/2012 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова