Постанова № 31922297, 17.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 5024/1767/2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013у справі№ 5024/1767/2012за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"до1. Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія"; 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"простягнення 39442,50 грн. боргу

за участю представників сторін: від позивача: Кузьома В.В. (довіреність б/н від 18.03.2013), від відповідача-1: не з'явились, від відповідача-2: Кудрявський С.М. (довіреність № ГО-12/267 від 19.12.2012)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" у грудні 2012 року звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" та Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" 39442,50 грн. заборгованості по страховому відшкодуванню.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.02.2013 у справі № 5024/1767/2012 (суддя Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5024/1767/2012 (колегія суддів у складі: Журавльова О.О. - головуючого, Михайлова М.В., Ярош А.І.), позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" та Приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" 39442,50 грн. заборгованості та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5024/1767/2012, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення попередніх судових інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що попередніми судовими інстанціями неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, представника відповідача-2, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (страхувальник) 07.12.2011 укладено договір Тип С2 А 0239309 добровільного комплексного страхування посівів озимого ячменю на площі 137,0 га, що розташовані на території смт. Асканія-Нова, Чаплинського району, Херсонської області (далі - договір страхування).

Відповідно до пункту 8 договору страхування, страховими ризиками є: вимерзання, ожеледь, вимокання, випрівання, заморозок.

Пунктом 11 договору страхування визначено страхову суму в розмірі 320297,17 грн.

Згідно з пунктом 28.1 договору страхування, у випадку повної загибелі застрахованих посівів розмір збитку визначається як добуток посівної площі постраждалого поля і величини фактично понесених страхувальником витрат на посів і вирощування застрахованих озимих с/г культур на 1 га, але не більше суми, розрахованої виходячи з планової величини витрат на 1 га, що наведена в додатку 1 до договору страхування та в технологічній карті вирощування застрахованої культури.

Відповідно до пункту 28.1.1. договору страхування, розмір страхового відшкодування при повній загибелі визначається у розмірі збитку, встановленого пунктом 28.1. договору, щодо кожного окремого поля культури за вирахуванням безумовної франшизи відповідного поля та суми несплаченої страхової премії.

Відповідно до пункту 28.2 договору страхування, страховик здійснює виплату страхового відшкодування протягом 30-ти робочих днів з дня отримання останнього документа згідно з пунктом 27договору.

Позивач 03.09.2012 звернувся до відповідача-1 з письмовою заявою про сплату суми боргу в розмірі 39442,50 грн. за договором поруки № 19/12-2 від 19.12.2011.

Актом про пошкодження посівів сільськогосподарських культур від 03.04.2012 встановлено загибель посівів озимого ячменю на полях № 28 площею 66,0 га та № 35 площею 71,0 га на рівні 80%. Вказана подія визнана страховою.

Листом від 06.07.2012 № Г1000/6791 Приватне акціонерне товариство "Страхова Група "ТАС" відмовило у виплаті страхового відшкодування позивачу у розмірі 39442,50 грн., посилаючись на те, що сума витрат зменшена на розмір ПДВ (20%), так як ПДВ не відноситься до прямих витрат, фактично понесених на виробництві.

Предметом спору у даній справі є стягнення солідарно з відповідачів суми страхового відшкодування в розмірі 39442,50 грн.

Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування", страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1.3 статті 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг зі страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли до обґрунтованого висновку, що оскільки надання послуг зі страхування і перестрахування не є об'єктом оподаткування, виплата страхових платежів також не є об'єктом оподаткування ПДВ, і при здійсненні страхових виплат страхова компанія не повинна зменшувати страховий платіж на суму податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" зобов'язань за договором страхування, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД" (кредитор) та Приватним підприємством "Регіональна зерноторгівельна компанія" (поручитель) 19.12.2011 укладено договір поруки № 19/12-2.

Відповідно до пунктів 1.1.,1.3.,1.4. договору поруки, поручитель (відповідач-1) зобов'язався перед кредитором (позивач) відповідати за невиконання відповідачем-2 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору Типу С2 А 0239309 добровільного комплексного страхування посівів озимого ячменю на площі 137,0 га, розташовані на території смт. Асканія-Нова, Чаплинського району, Херсонської області.

Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 39442,50 грн. на підставі умов договору страхування, статті 554 Цивільного кодексу України, статті 9 Закону України "Про страхування" є законними та обґрунтованими.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних рішень та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5024/1767/2012 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 у справі № 5024/1767/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.