Рішення № 31921685, 13.06.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/5922/2013 Головуючий у 1 інстанції - Гуменюк А.І.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарях: Мурга М.В., Халпахчієвій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 18 листопада 2011 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Креді Агріколь Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що відповідним наказом в.о. Голови правління АТ «Індекс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», вона була відсторонена від виконання обов'язків керуючого відділенням у м. Біла Церква, у зв'язку з чим 14 листопада 2008 року працівниками відповідача був відкритий її кабінет шляхом злому дверних замків та вилучені всі документи та всі її особисті речі, які знаходилися у кабінеті та які є її особистою приватною власністю, що підтверджується відповідним актом від 17 листопада 2008 року та просила суд зобов'язати відповідача повернути з незаконного володіння її майно та грошові кошти в сумі 25000 грн., 5000 доларів США, 2000 євро, а у випадку відсутності майна відшкодувати матеріальні збитки в розмірі дійсної вартості майна в сумі 90245,90 грн. та стягнути 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Креді АгрікольБанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, постановити окрему ухвалу у відношенні дій працівників ПАТ «Креді Агріколь Банк» щодо незаконного вилучення особистого майна ОСОБА_2

Апелянт зазначає, що в акті від 17 листопада 2008 року «Про вилучення особистих речей ОСОБА_2 із службового кабінету керуючого відділенням» зазначено, що складений він був 17 листопада 2008 року, а в тексті цього акту зазначається про те, що 18 листопада 2008 року комісія встановила факт вилучення особистих речей позивача із службового кабінету. Суд першої інстанції на вказану обставину не звернув уваги, вказаний акт вилучення особистих речей позивача 17 листопада 2008 року складався у присутності гр. ОСОБА_4, який не був членом комісії, яка була створена директором Київської Регіональної Дирекції АТ «Індекс Банк» від 12 листопада 2008 року № 1072. Позивач в судовому засіданні неодноразово заявляла клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, проте суд перешкоджав у їх виклику та допиту посилаючись на неможливість суду забезпечити явку цих свідків.

Апелянт посилається на те, що описова частина рішення не містить посилання на докази, які стали підставою для ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, невірно оцінено покази свідків, яких було допитано в судовому засіданні за клопотанням позивача, покази яких мають значення для правильного вирішення справи. Судом в рішенні не наведено належних і допустимих доказів щодо протиправної поведінки позивача, наслідком якої стало вилучення її особистих речей 18 листопада 2008 року. На акті про відмову від підпису акту прийому-передачі особистих речей ОСОБА_2 від 18 листопада 2008 року стоїть печатка ПАТ «Індекс-Банк», тоді як станом на час складання цього документу ПАТ «Індекс-Банк» не існувало, а було АТ «Індекс- Банк», відповідно й печатка не могла бути з найменуванням неіснуючої на той час установи банку.

Крім того, апелянт зазначає, що незаконним є рішення в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, яке перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із протиправними і незаконними діями відповідача.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працювала на посаді керуючої відділенням АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква з грудня 2011 року по 18 листопада 2008 року.

Відповідно до рішення правління АТ «Індустріально-Експортний Банк» від 03 вересня 2008 року, відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква підлягало ліквідації. Цим же рішенням директора Київської Регіональної Дирекції Раєвську О.А. зобов'язано було забезпечити реалізацію комплексу заходів з ліквідації відділення відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Листом від 05 вересня 2008 року за № 44/1803, адресованого директору Київської Регіональної Дирекції Раєвській О.А., відповідач повідомив, що відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква припиняє здійснення операцій 18 листопада 2008 року, у зв'язку з чим вказану посадову особу цим листом зобов'язано було надати звіт стосовно реалізації комплексу заходів з ліквідації відділення, після здійснення яких її також було зобов'язано надати відповідачу, у тому числі, акт передавання-приймання приміщення (де було розташоване відділення) та довідку про знищення печаток, штампів відділення.

Відповідно до наказу директора Київської Регіональної Дирекції АТ «Індекс-Банк» РаєвськоїО.А. від 11 вересня 2008 року № 852 «Про припинення діяльності відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква», позивач, як керуюча відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква, зобов'язана була передати керуючій іншого відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква юридичні справи клієнтів юридичних осіб, залишки поточних рахунків юридичних осіб станом на 17 листопада 2008 року; юридичні справи клієнтів фізичних осіб, залишки особових рахунків фізичних осіб станом на 17 листопада 2008 року; кредитні справи юридичних та фізичних осіб, залишки по рахунках кредитної заборгованості, нараховані відсотки, комісійні доходи станом на 17 листопада 2008 року; здати до архіву Київської Регіональної Дирекції АТ «Індекс-Банк» відповідно до номенклатури справи; забезпечити 17 листопада 2008 року по закінченні операційного дня повну інкасацію готівки та цінностей до каси головного банку; передати меблі та інвентар, комп'ютерне обладнання та оргтехніку, штампи печатки, пломбіратори, ключі та журнал обліку

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу директора Київської Регіональної Дирекції АТ «Індекс-Банк» від 12 листопада 2008 року № 1072 «Про створення комісії по факту вилучення юридичних та кредитних справ клієнтів, внутрішньобанківських документів (в тому числі касових документів) та матеріальних цінностей відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква», у зв'язку з виробничою необхідністю, що виникла в ході ліквідації відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква та ненаданням позивачем станом на 12 листопада 2008 року актів та документів була створена комісія, з метою вилучення вищевказаних актів та документів в термін з 12 листопада до 18 листопада 2008 року.

Наказом АТ «Індекс Банк» № 1075 від 13 листопада 2008 року відсторонено ОСОБА_2 від виконання обов'язків керуючого відділенням АТ «Індес Банк» в м. Біла Церква з 13 листопада по 18 листопада 2008 року включно. Позивача було зобов'язано передати членам створеної комісії ключі від відділення; круглу печатку відділення; журнал обліку руху печаток, штампів та пломбірів; журнал обліку пломб; пломби для опломбування (сейфу) сховища та з'явитися 18 листопада 2008 року в приміщення відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква, для отримання наказу про її звільнення. Із зазначеним наказом позивач була ознайомлена 14 листопада 2008 року.

Згідно розписки представника орендодавця ППФ «Гіппократ» від 18 листопада 2008 року, останньому було передано два комплекти ключів від вхідних дверей приміщення, розташованого на 2-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1, третій комплект ключів ОСОБА_2 передати відмовилася.

Відповідно до акту про вилучення особистих речей ОСОБА_2 зі службового кабінету керуючого відділення АТ «Індекс- Банк» в м. Біла Церква від 17 листопада 2008 року, комісією було вилучено та описано наступне майно: квіти у вазонах кількістю 5 штук; вазон 1 шт.; келихи 2 шт.; шампанське напівсолодке «Українське» 1 шт.; сувенір «Ракушка» 1 шт.; художні репродукції ікон у кількості 3 шт.; подяка 1 шт.; календар 1 шт.; фото 1 шт.; фото в рамці 1 шт.; зарядний пристрій 1 шт.; візитниця 1 шт.; журнал «Жовті сторінки України» 1 шт.; журнал «Отто» 1 шт.; журнал «Полина» 1 шт.; щоденник 4 шт.; моток скотчу 1 шт.; ключі 4 шт.; ручки кулькові у кількості 7 штук; олівці прості у кількості 3 шт.; ручка чорнильна 1 шт.; маркер 1 шт.; точило 1 шт.; ніж канцелярський 1 шт.; стрічка «Індекс-Банк» 1 шт.; візитки 70 шт.; футляр червоного кольору (пустий) 1 шт.; цукор 1 пачка; чашки у кількості 3 шт., ложка чайні 1 шт.; горіхи грецькі 53 шт.; набір чарок, у кількості 12 шт.; набір чарок у кількості 3 шт.; туалетна вода «Nina Richi» 1 упак.; туш для вій «Catwomen» 1 шт.; сервіз чайний: чашки 3 шт.. чайник 1 шт; виделки у кількості 3 шт.; яблука свіжі 3 шт.; лимон свіжий 1 шт.; нитки червоні 1 шт.; голка 1 шт.; хустка жіноча біла у кількості 1 шт.; жакет жіночий, чорний 1 шт.; сода харчова 1 шт.; портфель чорний пластиковий 1 шт.; положення про кредитування 1 шт.; комбінезон дитячий у кількості 1 шт.; хустки у кількості 3 шт.; манжети з хутра 2 шт.; чарка із сіллю 1 шт.; сертифікат 1 шт.; квитки до прибуткового касового ордеру за № № 7, 8, 10 по 1 екз.; клей 1 шт.; лак для нігтів 1 шт.; статуетка у вигляді руки 1 шт.; договори банківського вкладу № № 97-6 від 12 січня 2005 року, 97-7 від 17 травня 2005 року, 97-9 від 17 листопада 2005 року, 1011015452113 від 10 лютого 2006 року, 1042005970127 від 22 вересня 2008 року по 1 екз.; квитанції 22 шт.; коректор 1 шт.; газета «Оракул» 1 шт.; пропитка для взуття 1 шт.; журнал «Росно» 1 шт.; рахунок за сплату ЖКП 1 шт.; папка «Вітаємо» 1 шт.; листівка вітальна 1 шт.; копія довідки про склад сім'ї 1 шт.; ланцюжок з недорогоцінного металу (порваний) 1 шт.; виписки № № 106, 107, 108, 109 по 1 екз.; ощадна книжка по вкладу (у вигляді квитанції) 1 шт.; банки з вмістимим органічно-харчового характеру - трилітрова банка 1 шт.; дволітрова банка 1 шт.; картина із зображенням водоспаду 1 шт.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначала вартість майна, яке було у неї вилучено, а саме: квіти у вазонах кількістю 5 штук (пальма, висотою 2,5 м вартістю 800 грн.; троянда висотою 1,5 м вартістю 300 грн.; 2 вазони ехімбекія вартістю 240 грн.; плаксун вартістю 80 грн.; кала вартістю 100 грн.); 2 скляних келихи вартістю 10 грн.; пляшка шампанського напівсолодке «Українське» вартістю 35 грн.; сувенір «ракушка» вартістю 25 грн.; художні репродукції ікон у кількості 3 шт. вартістю 45 грн.; зарядний пристрій вартістю 40 грн.; візитниця вартістю 5 грн.; моток скотчу вартістю 4 грн.; кулькові ручки у кількості 7 шт. вартістю 8,40 грн.; олівці прості у кількості 3 шт. вартістю 3 грн.; маркер вартістю 2 грн.; точило для олівців вартістю 2 грн.; ніж канцелярський вартістю 2 грн.; футляр червоного кольору із позолоченим кільцем, вартістю 650 грн.; цукор рафінований у кількості 1 пачки вартістю 5 грн.; чашки у кількості 3 шт. вартістю 12 грн.; чайна ложка вартістю 5 грн.; набір чарок у кількості 12 штук вартістю 30 грн.; набір чарок у кількості 3 штук вартістю 24 грн.; туалетна вода «Nina Richi» вартістю 650 грн.; туш для вій «Catwomen» вартістю 250 грн.; сервіз чайний вартістю 150 грн.; виделки у кількості 3 шт. вартістю 24 грн.; хустка біла у кількості 1 шт. вартістю 55 грн.; хустки у кількості 3 шт. вартістю 30 грн.; жакет жіночий, чорний вартістю 200 грн.; портфель чорний пластиковий вартістю 50 грн.; комбінезон дитячий вартістю 150 грн.; манжети з хутра вартістю 250 грн.; лак для нігтів вартістю 50 грн.; статуетка у вигляді руки вартістю 50 грн.; картина із зображенням водоспаду вартістю 100 грн.; калькулятор «Citizen» вартістю 70 грн.; дві консервовані банки помідорів та огірків вартістю 50 грн.; ланцюжок декоративний (біжутерія) вартістю 150 грн.; крем для взуття вартістю 25 грн.; ощадна книжка вартістю 20 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що втрата речей позивача сталася не з вини відповідача, а саме через умисел самого позивача, зокрема, через її недоброзичливе відношення до відповідача, у зв'язку із її звільненням 18 листопада 2008 року, внаслідок протиправної поведінки позивача під час ліквідації відділення АТ «Індекс-Банк» в м. Біла Церква, наслідком якої, у тому числі, стало вилучення її особистих речей із її службового кабінету, її відмову від отримання вилучених речей 18 листопада 2008 року, ігнорування нею листів відповідача із пропозицією забрати вилучені речі впродовж тривалого часу.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з акту про факт втрати речей від 05 грудня 2012 року речі, які є предметом спору по даній цивільній справі були втрачені під час ремонту приміщення Київської регіональної дирекції ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, колегія суддів вважає, що шкода позивачу була спричинене саме відповідачем, оскільки ним було вилучено відповідачем згідно з актом від 17 листопада 2008 року.

А тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 4721,40 грн. вартості втраченого майна.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння відповідача коштів в сумі 25000 грн., 5000 доларів США та 2000 євро, оскільки позивачем не надано доказів відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦК України, що вказані кошти знаходились в кабінеті позивача під час вилученні речей, та що вони були вилучені відповідачем, та в частині витребування з чужого незаконного калькулятора «Citizen», оскільки в акті вилучення та опису особистих речей ОСОБА_7 від 17 листопада 2008 року калькулятор «Citizen» не зазначений та відповідно до акту вилучення та опису меблів, комп'ютерної техніки, інших матеріальних цінностей з службового кабінету керуючого відділенням АТ «Індекс - Банк» в м. Біла Церква від 17 листопада 2008 року на калькуляторі стоїть інвентарний номер № 601983, що свідчить про належність останнього до майна банку.

Заперечення представника відповідача щодо незгоди з вартістю знищеного майна колегія суддів відхиляє, оскільки речі позивача були втрачені саме з вини відповідача відповідно до акту від 05 грудня 2012 року, а тому встановити дійсну вартість майна на момент розгляду справи не є можливим. Крім того, відповідачем з моменту звернення позивача до суду з позовом в листопаді 2011 року і до 05 грудня 2012 року клопотання про призначення по справі експертизи щодо визначенні вартості майна не заявлялось, а також не пропонувалось повернути позивачу аналогічне майно, а в акті від 17 листопада 2011 року відповідачем не було зазначено детальний опис речей позивача та їх вартість.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо відмови позивачу у відшкодуванні моральної шкоди з наступних підстав.

Частинами 1, 2, 4 ст.23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відшкодування власнику моральної шкоди внаслідок порушення його права передбачено також ч.3 ст.386 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи внаслідок дій відповідача було знищене майно позивача, в зв'язку з чим останній було заподіяно моральну шкоду.

Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, з врахуванням вимог розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що позивачу була спричинена моральна шкода в розмірі 500 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 500 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 51,91 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року в скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, к/р 32008192901 в НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, ЄДРПОУ 14361575) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 4791 грн. 40 коп., 500 грн. моральної шкоди, судовий збір в сумі 51 грн. 91 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: