Рішення № 31920559, 11.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2799/13 11.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

до Акціонерної компанії "Дори-Дармон"

про стягнення 308 560, 33 дол. США, що становить 2 466 322, 72 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Задорожна Л. Г. (дов. б/н від 20.05.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 11.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київмедпрепарат" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерної компанії "Дори - Дармон" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 308 560, 33 дол. США, що в еквіваленті становить 2 466 322, 72 грн. за контрактом № EXP - 380/12 від 08.05.2012 року, також позивач просить покласти витрати по оплаті судового збору на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/2794/13, розгляд справи призначено на 11.06.2013 року, в порядку ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі до отримання повідомлення від компетентного органу Узбекистану (Господарського суду міста Ташкент) про виконання судового доручення.

05.04.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Господарським судом міста Ташкента надано повідомлення про виконання судового доручення.

06.06.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подані документи по справі, зокрема заява про визнання позову в повному об'ємі та розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року провадження у справі було поновлено, відповідно до ст. 79 ГПК України, розгляд справи призначено на 11.06.2013 року.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про свою відсутність суд повідомив, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача його зобов'язань за контрактом № EXP - 380/12 від 08.05.2012 року, в частині оплати поставленого товару.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, що відповідач надав суду заяву про визнання позову в повному об'ємі та про розгляд справи без участі його представника, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено Контракт № EXP - 380/12 від 08.05.2012 року (далі за текстом - контракт), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити покупцю на умовах, в об'ємах і в порядку, передбаченому цим контрактом медпрепарати, далі товар, а покупець зобов'язується прийняти товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його відповідно положень цього контракту.

Відповідно до п. 1.2. договору, поставка товару здійснюється на підставі специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару та є невід'ємною частиною цього контракту (далі - специфікація). При цьому покупець не має права відмовитись від товару, погодженого сторонами в специфікації.

Покупець зобов'язується оплатити товар відповідно разових специфікації до цього контракту. Строки поставки, кількість, ціна товару, асортимент вказуються в разових специфікаціях на кожну поставку окремо. Одержує товар по цьому контракту: Акціонерна компанія «Дори-Дармон», Республіка Узбекистан 100021, м. Ташкент, пл. Чорсу, 21 (п.п. 1.3. - 1.5. контракту).

Відповідно до п. 2.1. контракту загальна вартість контракту складає 2 000 000, 00 доларів США, валюта платежу - долари США.

Статтею 5 договору сторони погодили умови платежу так, оплата за товар, що поставляється здійснюється в доларах США по реквізити продавця в наступному порядку: банківський перевід на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів з дати вантажної митної декларації в м. Києві.

Відповідно до п. 15.1. контракту у випадку, у випадку, якщо сторони не прийдуть до згоди шляхом переговорів, то спір, що виник по цьому контракту або в зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд та кінцеве вирішення в Господарському суді міста Києва. Згідно п. 15.3. контракту сторони погодились з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору, а також по всім питанням, не передбаченим цим контрактом, сторони будуть керуватися нормами міжнародного права, зокрема Венською конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів та нормами права місця укладання контракту.

На виконання своїх зобов'язань за контрактом продавець 23.11.2012 року(відповідно вантажно-митної декларації № 100200000/2012/140003) здійснив поставку товару покупцю відповідно до специфікацій № 3 до контракту на загальну суму 308 560, 33 доларів США.

Товар отриманий покупцем на митному посту - Ташкент, про що свідчить копія вантажної (ввізної) митної декларації № А 4703551.

Отже, оплата за поставлений товар відповідно до специфікації № 3 до контракту повинна була бути здійсненою протягом 60 календарних днів, починаючи з 23.11.2012 року, тобто до 21.01.2013 року включно.

За твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем, покупцем допущено порушення умов контракту - не здійснено оплату за поставлений товар. Сума заборгованості за поставлений товар відповідно до специфікації № 3 до контракту відповідача перед позивачем складає 308 560, 33 доларів США.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», учасники правовідносин можуть самостійно здійснити вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Продавець та покупець погодились керуватися нормами права місця укладання контракту (п. 15.3. контракту). Місце укладання контракту - м. Київ, Україна, таким чином сторони при вирішенні спірних відносин мають керуватися нормами права України

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своїм договором підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Контракт № EXP - 380/12 від 08.05.2012 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов контракту поставлено відповідачу товар на суму 308 560, 33 доларів США, який відповідачем оплачений в строки обумовлені контрактом не був.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 308 560, 33 доларів США, доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови контракту виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов контракту. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 308 560, 33 доларів США належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не визнаний, строк оплати товару, у відповідності до п. 5.1. контракту є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 308 560, 33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 07.02.2013 року складає 2 466 322, 72 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду за викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерної компанії «Дори-Дармон» (100021, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, площа Чорсу, 21; ІНН 201389395; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства «Київмедпрепарат» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139; код ЄДРПОУ 00480862) 308 560 (триста вісім тисяч п'ятсот шістдесят) доларів США 33 цента, що за офіційним курсом НБУ на 07.02.2013 року складає 2466322 (два мільйони чотириста шістдесят шість тисяч триста двадцять дві) грн. 72 коп. основного боргу та 49326 (сорок дев'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 45 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко