Рішення № 3191920, 19.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс», місто Луганськ,

до Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»»в особі Луганської філії, місто Луганськ,

за участю:

Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», місто Запоріжжя;

Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Фізичної особи-підприємця Дурнєва Олександра Володимировича, місто Луганськ;

Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Фізичної особи-підприємця Карпінського Сергія Петровича, місто Київ, -

про стягнення 22496 грн. 92 коп., -

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань –Краснопольській Т.Б.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Чубатов А.В. - юрисконсульт, - довіреність №44 від 12.05.08 року;

від відповідача –Бережний О.М. –начальник відділу з врегулювання збитків, - довіреність №ГО-08/9 від 02.01.08 року;

від третьої особи (АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя) –Скиря І.М. –начальник юридичного відділу, - довіреність №26 від 30.01.08 року;

від третьої особи (ФОП Дурнєв О.В.) –Дурнєв О.П., - паспорт ЕК №937190, вид. Артемівським РВ ЛМУ УМВСУ у Луганській області 23.12.098 року;

від третьої особи (ФОП Карпінський С.П.) - не з’явився, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

1)грошових коштів у сумі 22496,92 грн. на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ /0344971500-21 від 11.06.07 року;

2)судових витрат: державного мита –225,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 14.11.08 року до 02.12.08 року –у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів та надання сторонам можливості подати докази.

Ухвалою суду від 02.12.08 року до участі у розгляді спору залучено в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні:

позивача –Фізичну особу-підприємця Дурнєва Олександра Володимировича;

відповідача –Фізичну особу-підприємця Карпінського Сергія Петровича.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.08 року, представники сторін та третіх осіб заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4, 22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у відзиві на позов (вих. №б/н від 02.12.08 року), з посиланням на те, що виплачуючи суму страхового відшкодування, відповідач керувався частиною 2 п.14.9 Договору страхування, укладеного між сторонами, та ч.2 п.11.24 Змін від 22.09.03 року до Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених головою правління ЗАТ «Страхова група «ТАС»01.09.02 року та зареєстрованих у Міністерстві фінансів України 07.10.02 року (з наступними змінами та доповненнями). При цьому відповідач також виходив з того, що придатні для подальшого використання рештки транспортного засобу позивач не передав відповідачу; крім того, відповідач, на підставі документальних матеріалів про проведення первинної експертизи вартості залишків транспортного засобу (звіт ФЛП Дурнєва А.В. №10/07/08 від 16.07.08 року), згідно яким залишкова вартість деталей та запчастин транспортного засобу, придатних для подальшого використання, становить 25732,59 грн., - з власної ініціативи провів повторну оцінку залишкової вартості запчастин транспортного засобу (далі –ТЗ), придатних для подальшого використання (звіт Незалежного експертно-юридичного бюро СПД Карпінського С.П. №923/08 від 15.08.08 року), яка становить 48229,51 грн.

При виплаті страхового відшкодування відповідач виходив саме з цієї суми.

Представник позивача категорично заперечив правомірність дій відповідача щодо повторної оцінки транспортного засобу, оскільки, згідно його твердженням, її здійснено без дослідження ТЗ та без відома позивача.

Представник третьої особи (АКБ «Індустріалбанк», м. Запоріжжя) позовні вимоги повністю підтримує.

Третя особа (Фізична особа-підприємець Дурнєв О.В.) позов вважає правомірним.

Третя особа (Фізична особа-підприємець Карпінський С.П.) відзив на позов не надав, але спрямував на адресу суду лист (вих. №б/н та без дати, який надійшов до суду, поштою 16.12.08 року), в якому доводить до відома суду про те, що «повторна оцінка транспортного засобу була здійснена без дослідження ДТЗ та без відома позивача, … що виконання звіту проводилося без огляду ДТЗ та без виклику на огляд зацікавлених осіб, оскільки до листа СТ «ТАС»вих. №Г.27.0.0/6201/2 від 08.08.08 року з проханням «провести оцінку залишкової вартості автомобіля БОГДАН А0921 д.н.з. ВВ0267 АА»були надані додатки з переліком придатних для подальшої експлуатації складових та калькуляція робіт по їх встановленню, а також не було зазначено про необхідність проведення дослідження пошкодженого ДТЗ, у зв’язку з чим оцінювачем виконувався звіт на підставі інформації, оскільки, на думку оцінювача, її було достатньо для вирішення питання.

Після отримання ухвали суду, вивчення Звіту №923/08 від 15.08.08 року, виконаного оцінювачем Горобець Ю.М. у складі ФОП «Карпінський С.П.»та листа СГ «ТАС»вих. №Г.27.0.0/6201/2 від 08.08.08 року встановлено, що згідно листа було необхідно визначити залишкову вартість пошкодженого автомобіля (хоча це автобус) «Богдан А09201», державний реєстраційний номер ВВ0267АА, а у звіті визначено утилізаційну вартість цього ДТЗ, тобто помилково дана відповідь на те питання, яке перед СПД не ставилося.

На підставі вищевикладеного прошу вважати Звіт №923/08 від 15.08.08 року таким, що не відповідає поставленим перед оцінювачем питанням».

Отже, сам суб’єкт оцінювання просить вважати створений за його участю доказ по справі таким, що не відповідає поставленим до нього вимогам.

Що стосується його клопотання про розгляд спору по суті за його відсутності, то представники сторін та третіх осіб, що прибули до судового засідання, проти цього не заперечили.

Розглянувши це клопотання, враховуючи думки представників сторін та третіх осіб, висловлені ними з цього приводу, суд вважає за можливе розглянути по суті цей спір за відсутності Третьої особи –ФОП Карпінського С.П.

З урахуванням того, що встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України двомісячний термін розгляду цього спору закінчується 03.01.09 року, та у зв’язку Новорічними святами припадає на низку неробочих та вихідних днів для підприємств та організацій різних форм власності, - представник відповідача запропонував представникам позивача та третіх осіб подати до суду узгоджену заяву про продовження терміну судового розгляду цього спору на 1 місяць, - однак вони категорично відмовилися від подання до суду такої заяви.

Представники сторін та третіх осіб пояснили суду, що, за їх даними, наступний робочий день у них, можливо, буде лише 08-09.01.09 року –залежно від рішення керівництва підприємств та установ сторін.

За таких обставин суд позбавлений реальної можливості вирішити питання про подальше відкладення розгляду цієї справи.

Представники позивача та третіх осіб заявили клопотання про розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні ,–на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, виходячи з обставин справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні - на підставі наявних у справі матеріалів.

І.Заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. 11.06.07 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова група "ТАС"»в особі Луганської філії ЗАТ «Страхова група "ТАС"»(Страховик), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс»(Страхувальник), - з іншого боку, - за участю Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»м. Запоріжжя (Вигодонабувач), - уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №ДСНТ/0344971500-21, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами (ТЗ) та додатковим обладнанням (ДО), зазначеними у Додатку №2 до цього договору (п. 4 договору).

Згідно п. 5 договору, до переліку страхових випадків включено 4 позиції, з числа яких тут цитується (з урахуванням предмету спору) пункт 5.1.1. Пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), зокрема:

- зіткнення транспортних засобів під час руху хоча б одного з них;

- зіткнення ТЗ під час руху з рухомими і нерухомими об’єктами.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договір щодо пункту 5.1.1 діє у межах України.

Загальна сума договору становить 1368000,00 грн. Страхова сума на кожен ТЗ та ДО вказані у Додатку №2 до цього договору (п. 6.1).

Франшиза за пунктом 5.1.1. цього договору по кожному ТЗ становить 1% від страхової суми ТЗ (п.6.2).

Страховий тариф 2,6% по кожному ТЗ вказано у Додатку №2 до цього договору (п.7.1).

Датою початку дії договору є 00 год. 00 хв. (за київським часом) 01 липня 2007 року за умови виконання п. 7.3 цього договору (п. 8.1); дата закінчення договору –00 год. 00 хв. (за київським часом) 01 липня 2008 року (п. 8.2).

Пунктами 10.1, 10.2 та 10.4 договору встановлено, які події та випадки не відносяться до страхових випадків.

Згідно п. 10.3 страховому відшкодуванню не підлягають: витрати по зняттю ТЗ з обліку; непрямі збитки, викликані страховим випадком, а саме: штрафні санкції і пеня; витрати по оренді іншого ТЗ; моральна шкода; витрати на відрядження з метою мінімізації негативних наслідків страхової події, якщо вони не узгоджені із Страховиком.

Страхувальник має право: отримати належне йому страхове відшкодування за умовами цього договору та Правил (п.11.1.1); протягом десяти днів після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт по пошкодженому внаслідок страхового випадку ТЗ передати Страховику вузли, деталі, агрегати, додаткове обладнання тощо, які при визначенні збитку (за результатами експертної оцінки або на підставі узгодженої із Страховиком калькуляції) підлягали заміні. Якщо ремонтно-відновлювальні роботи протягом одного календарного місяця з дня виплати страхового відшкодування не проводилися, Страхувальник зобов’язаний передати зазначене в цьому пункті майно (вузли, деталі, агрегати, додаткове обладнання тощо) Страховику протягом десяти днів з моменту закінчення цього місячного строку (п.11.3.11).

Страховик має право: повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування на підставі чинного законодавства України та у випадках, передбачених п.8.6.1 та розділами 5 і 13 Правил, та у разі невиконання вимог п.11.3.2 цього договору (п.11.4.6).

Страховик зобов’язаний: впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування Страхувальнику (п. 11.5.2); скласти страховий акт не пізніше семи робочих днів після отримання всіх необхідних документів, вказаних у розділі 10 Правил та п.13.1 цього договору (п.11.5.3).

Страховик несе майнову відповідальність за договором страхування у межах обумовленої в ньому страхової суми. Незалежно від кількості застрахованих за одним договором страхування об’єктів загальна відповідальність Страховика за цим договором не може перевищувати розміру страхової суми, визначеної у договорі страхування, за вирахуванням відповідних франшиз (п.11.6.1);

Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхових відшкодувань шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня, і не більше 10% від суми відшкодування (п.11.6.2).

Згідно п. 14.8 сторони домовилися, що у разі страхування ТЗ на повну ринкову вартість страхове відшкодування здійснюється в сумі визначеного збитку за мінусом: безумовної франшизи, несплачених Страхувальником сум чергових страхових платежів, сум, отриманих від інших страховиків за аналогічними договорами страхування цього ТЗ, сум, отриманих від третіх осіб, відповідальних за заподіяний збиток, якщо такі суми одержані до моменту виплати страхового відшкодування.

Пунктом 14.9 договору встановлено, що у разі страхування ТЗ на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% страхової суми, після передачі власником залишків транспортного засобу Страховику та зняття транспортного засобу з обліку в органах ДАІ Страховик здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі 100% страхової суми автомобіля за вирахуванням безумовної франшизи. Відповідні витрати щодо зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ оплачуються Страхувальником.

Страховик або Страхувальник мають право відмовитися від прийняття/передачі залишків пошкодженого ТЗ. У цьому випадку страхове відшкодування здійснюється в розмірі 100% страхової суми ТЗ за вирахуванням безумовної франшизи та загальної вартості непошкоджених та придатних до експлуатації вузлів, деталей та агрегатів цього ТЗ, яка визначається згідно експертної оцінки та складання відповідного Акту.

У випадку конструктивного знищення ТЗ, виплата страхового відшкодування здійснюється одноразово протягом 15-ти робочих днів з дня прийняття рішення про сплату страхового відшкодування.

Взаємовідносини сторін регламентуються чинним законодавством України, Правилами та цим договором. У випадках, не передбачених договором, сторони керуються Правилами та чинним законодавством України (п.16.4).

Згідно Додатку №2 до цього договору предметом страхування, наряду з іншими транспортними засобами загальним числом 10, був також автобус (пасажирський) «Богдан А09201», державний номерний знак ВВ0267АА, сума страхування - 136800,00 грн., страховий тариф –2,6%, франшиза –1,0%.

Отже, вищезгаданий автобус згідно договору було застраховано на повну ринкову вартість.

2. Як вбачається з постанови старшого слідчого Слідчого відділу по ДТП Слідчого управління УМВС України у Луганській області Христенка В.М. від 24.06.08 року –про порушення кримінальної справи №39/08/0089 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, - 17.06.08 року, близько 12 год. 00 хв., громадянин Умрихін Олександр Васильович, здійснюючи рух по вул. Павловській міста Луганська, на автомобілі марки МАN, номерний знак ВВ7430ВВ, з напівпричепом марки CRAVEN TASKER, номерний знак ВВ8166ХХ, в районі автозаправочної станції «Восточные ресурсы», не впорався з управлінням автомобілем, в результаті чого припустився його зіткнення з автобусом марки «Богдан А092», номерний знак ВВ0267АА під управління водія Філонова Євгена Олександровича, який після цього зіткнувся з автомобілем марки DAEWOO Т13110, номерний знак ВВ8766АВ під управлінням Земляного Олександра Олександровича. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали технічні пошкодження, а 4 пасажири автобуса - тілесні ушкодження.

Станом на час вирішення цього спору досудове слідство по цій кримінальній справі за обвинуваченням Умрихіна Олександра Васильовича у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, закінчено та в порядку, встановленому ст. 226 Кримінально-процесуального кодексу України, її спрямовано до суду для розгляду по суті (лист УМВС України у Луганській області від 14.11.08 року за вих. №4/10816).

Тобто мав місце документально доведений страховий випадок, пов’язаний з пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Жодна із сторін за цим спором не оспорює даний факт.

3.У зв’язку з пошкодженням спірного транспортного засобу внаслідок ДТП, відповідач в особі Луганської філії Страхової групи «ТАС»звернувся до Фізичної особи-підприємця Дурнєва Олександра Володимировича, який має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №6010/07, виданий Фондом державного майна України 17.08.07 року, та який також зареєстрований у Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво №5598, видане вищеназваним Фондом 25.06.07 року), - з заявою про проведення оцінки майна –автобуса «Богдан А09201», д.н.з. ВВ0267АА внаслідок його пошкодження під час ДТП».

Перед суб’єктом оціночної діяльності було поставлено питання: «Яка вартість придатних залишків автобуса «Богдан А09201», д.н.з. ВВ0267АА в результаті його пошкодження під час ДТП?».

За результатами проведених досліджень, у тому числі, як пояснив суб’єкт оціночної діяльності Дурнєв О.В., триразового його обстеження, - він дійшов висновку про те, що вартість вищезгаданих залишків становить 25732,59 грн., - що відобразив у своєму Звіті №10/07/08 від 16.07.08 року.

Відповідач по цій справі, крім того, 24.06.08 року, за вищезгаданих обставин, звернувся до Дурнєва О.В. з заявою про оцінку того ж ТЗ, поставивши перед оцінщиком наступне питання: «Яка матеріальна шкода, спричинена власникові автобуса «Богдан А09201», д.н.з. ВВ0276АА внаслідок його пошкодження під час ДТП?».

За результатами здійснених досліджень суб’єкт оціночної діяльності Дурнєв ОР.В. дійшов висновку, що сума вартості відновлювального ремонту цього автобуса становить 114587,02 грн., а вартість матеріальної шкоди, завданої власнику того ж автобуса, становить 81585,93 грн., - що відобразив у своєму Звіті №17/-6/08 від 26.06.08 року.

Обидва звіти ніким не спростовані, не скасовані та є чинними на час розгляду цього спору.

Відповідач, пославшись на п. 14.9 укладеного між сторонами договору, відмовився від передачі йому позивачем пошкодженого спірного транспортного засобу (вих. №б/н від 19.12.08 року).

4.Незважачи на наявність вищецитованих звітів, відповідачем на користь позивача 09.09.08 року сплачено страхове відшкодування у розмірі 87202,49 грн., тобто частково.

Позивач вважає цю суму такою, що не відповідає умовам договору добровільного страхування транспортного засобу, укладеного між сторонами за цим спором, а також чинному законодавству, та стверджує, що відповідачу у цьому випадку належало керуватися наступним розрахунком суми страхового відшкодування:

страхова сума згідно договору становить 136800,00 грн. (повна ринкова вартість) (Додаток №2);

вартість відновлювального ремонту згідно вищецитованому звіту становить 114587,02 грн., або ж 83,76% від його страхової (повної ринкової) вартості;

безумовна франшиза у розмірі 1,0% від страхової суми транспортного засобу становить 1368,00 грн.;

вартість запасних частин, які придатні для подальшого використання, становить 25732,59 грн., що підтверджено вищезгаданим звітом.

З урахуванням викладеного сума страхового відшкодування, на думку позивача, відповідно до умов пункту 14.9 договору добровільного страхування ТЗ повинна становити:

109699,41 грн. (136800,00 грн. –1368,00 грн. –25732,59 грн.), а не 87202,49 грн., які відповідач сплатив позивачу.

Звідси, - сума недоплати (сума позову) складає 22496,92 грн. (109699,41 грн. –87202,49 грн.).

Заперечуючи проти позову, представник відповідача пояснив, що відповідач не згоден з сумою оцінки вартості залишків спірного ТЗ, придатних для подальшого використання, а тому звернувся до іншого суб’єкта оціночної діяльності –фізичної особи-підприємця Карпінського Сергія Петровича, який, на підставі листа відповідача від 08.08.08 року за вих. №Г.27.0.0/6201/2 надав Звіт №923/08 від 15.08.08 року.

Як вбачається із звіту, перед оцінщиком було поставлено питання «про визначення утилізаційної вартості ДТЗ «БогданА902», держ. №ВВ0267АА, без його огляду, на підставі наявних документів».

Згідно Звіту, така вартість складає 48229,51 грн.

Виходячи з цієї оцінки, згідно поясненням відповідача, на користь позивача і було виплачено суму страхового відшкодування.

Відповідач не надав до суду документальних доказів, які б обґрунтували необхідність повторної оцінки ТЗ та визначення його утилізаційної вартості, а також незаперечно підтверджували б факт залучення позивача до участі у здійсненні такої оцінки, - що є порушенням вимог підпункту 8.2 п. 8 Правил добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО), затверджених Укрстрахнаглядом 25.03.1997 року №19-1 (далі –Правила №19-1), яким встановлено, що розмір завданих збитків визначається Страховиком за участю Страхувальника.

Згідно підпункту 11.4 пункту 11 («Порядок та умови здійснення страхового відшкодування») Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених головою правління ЗАТ «Страхова група «ТАС»01.09.02 року (зі змінами та доповненнями), зареєстрованих у Міністерстві фінансів України 07.10.02 року за №0602817, - Страховик наділений правом призначення експертизи для оцінки збитків, спричинених ТЗ в результаті ДТП, при цьому до участі в експертизі Страховик залучає Страхувальника (або його представника) та особу, винну в заподіянні збитку.

Позивач категорично заперечує факт того, що йому будь-що було відомо про вчинення відповідачем дій, спрямованих на організацію проведення повторної експертизи та висловлює категоричну незгоду з оцінкою, яка міститься у Звіті №923/08 від 15.08.08 року (вих.№442 від 10.12.08 року), при цьому він стверджує, що про наявність цього Звіту позивачу стало відомо лише під час судових слухань по даній справі.

Факт невручення позивачу примірника Звіту №923/08 від 15.08.08 року суперечить вимогам, викладеним у п/п 11.5 п. 11 вищеназваних Правил від 01.09.02 року, якими керується у своїй діяльності відповідач.

Суд вважає, що суб’єкт оціночної діяльності Карпінський С.П. своїм листом (без дати та без номера, який надійшов до суду 16.12.08 року) визнав Звіт №923/08 від 15.08.08 року таким, що не відповідає фактичним обставинам цієї справи, а тому він не може вважатися доказом по ній.

ІІ.Заслухавши представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

1.Суд виходить з того, що станом на час виникнення страхового випадку (12 год. 00 хв. 17.06.08 року) діяв укладений між сторонами за цим спором договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №ДСНТ/0344971500-21 від 11.06.07 року.

Належними доказами, які підтверджують суму вартості:

відновлювального ремонту спірного ТЗ у розмірі 114587,02 грн., - суд вважає Звіт №17/06/08 від 26.06.08 року;

вартості придатних залишків цього ТЗ у розмірі 25732,59 грн., –суд вважає Звіт №10/07/08 від 16.07.08 року.

Звіт №923/08 від 15.08.08 року про «утилізаційну вартість ТЗ»у розмірі 48229,51 грн. вартість суд не приймає до уваги з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

По справі документально доведено, що ступінь конструктивного пошкодження ТЗ становить понад 70%, а саме: 83,76% його страхової (повної ринкової) вартості.

З огляду на те, що транспортний засіб –автобус «Богдан А09201», д.н.з. ВВ0276АА, був застрахований на повну ринкову вартість –136800,00 грн., - після настання страхового випадку сторони (перш за все –Страховик –відповідач) повинні були керуватися пунктом 14.9 цього договору, у якому сказано, що у разі страхування ТЗ на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 70% страхової суми, після передачі власником залишків транспортного засобу Страховику та зняття транспортного засобу з обліку в органах ДАІ Страховик здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі 100% страхової суми автомобіля за вирахуванням безумовної франшизи. Відповідні витрати щодо зняття автомобіля з обліку в органах ДАІ оплачуються Страхувальником.

Страховик або Страхувальник мають право відмовитися від прийняття/передачі залишків пошкодженого ТЗ. У цьому випадку страхове відшкодування здійснюється в розмірі 100% страхової суми ТЗ за вирахуванням безумовної франшизи та загальної вартості непошкоджених та придатних до експлуатації вузлів, деталей та агрегатів цього ТЗ, яка визначається згідно експертної оцінки та складання відповідного Акту.

У випадку конструктивного знищення ТЗ, виплата страхового відшкодування здійснюється одноразово протягом 15-ти робочих днів з дня прийняття рішення про сплату страхового відшкодування.

Відповідач, будучи належним чином обізнаним про всі ці обставини, вдався до встановлення «утилізаційної вартості ТЗ», хоча договором, укладеним між сторонами, визначення такої вартості не передбачено, як не передбачено ним право Страховика (відповідача) на вчинення односторонніх дій, спрямованих на встановлення цієї вартості (організацію проведення «повторної оцінки» в той час, як не визнана нечинною та не спростована первинно визначена оцінка: відновлювального ремонту транспортного засобу та вартості деталей, агрегатів та вузлів, придатних для подальшого використання).

Як сказано у статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. А статтею 34 цього Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що відповідач у даному випадку порушив вимоги пункту 7.1.4 Правил №19-1, згідно якому при настанні страхового випадку Страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Пункт 8.5.4 Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверд. 01.09.02 року, містить аналогічну норму, згідно якій при настанні страхового випадку, відповідно до визначених цими Правилами, договором страхування та чинним законодавством порядку, здійснити виплату страхового відшкодування у повному обсязі та в строки, вказані у пунктах 12.1-12.3 цих Правил.

Відповідач не дотримався вимог ані Правил №19-1, ані власних Правил від 01.09.02 року.

2.Як визначено у частині 2 ст. 8 спеціального Закону України від 07.03.96 року №85-96 «Про страхування»(далі –ЗУ №85-96), страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частинами 1 та 2 статті 9 цього Закону встановлено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Частиною 1 статті Стаття 16 визначено поняття договору страхування, а саме: це є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Цим же Законом (пункт 3 частини 1 ст. 20) встановлено обов’язок Страхувальника при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Тобто між сторонами за цим спором, після укладення вищезгаданого договору добровільного страхування транспортних засобів, виникли певні права та обов’язки.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до страхових.

Згідно статті 979 ЦКУ за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено ст. 982 ЦКУ, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Наявними у справі доказами доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦКУ).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та документально доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час відповідач у спосіб, передбачений чинним законодавством, не довів правомірність зниження ним суми страхового відшкодування, що є предметом спору по цій справі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати у повному обсязі покладаються на відповідача як на сторону, яка припустилася порушення умов договору та чинного законодавства.

На підставі викладеного, ст.ст.8,9, 20 Закону України від 07.03.96 року №85-96 «Про страхування»; ст.ст. 11, 525-527, 529,530, 610-612, 614, 623, 624,626,979,982, 988 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.32-34, 44,47-1,49 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(місто Київ, просп. Перемоги, 65) в особі Луганської філії, ідентифікаційний код 25892815, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Т.Шевченка, 5, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс», ідентифікаційний код 32968459, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Дніпровська, 53-а, - борг у сумі 22946 (двадцять дві тисячі дев’ятсот сорок шість) грн. 92 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 00 коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 19.12.2008 року за згодою представників сторін та третіх осіб оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано –24 грудня 2008 року.

Суддя А.П.Середа